Зустрів випадково сьогодні давнього знайомого, якого не бачив років 20. Поговорили про минулі часи, погоду, політику, а потім розмова торкнулася “Велесової Книги” Знайомий розповів , що читав її, але мало що второпав, та ще й написана вона угротюкським суржиком, в перекладі якогось Асова. В цей момент я зрозумів, що однією з головних причин несприйняття цієї святині є неграмотні, політично і шовіністично налаштовані горе-перекладачі з Московії, які до того ж не мають відповідної фахової освіти. Той самий Асов, який насправді є Барашков, під замовлення кремлівського керівництва просто спотворив священний текст. Те, найстрашніше для московітів, де повністю відкидається навіть думка, про якусь спільну колиску українців, білорусів і московитів взагалі перекручено і абсолютно невідповідне тексту оригіналу. Зате Асов вигадав такі “свята”, як різдво Баби Яги і день народження Кощія безсмертного, по нашому Чахлика невмирущого. Мати Слава, велика Богиня Перемоги у праукраїнців у нього перекладена як мати сова І оцей хлам, асових, гнатюків, інглінгів,люта маячня і неадекватні фантазії так званих славяно-арийских вед, десятками і сотнями тон пливе в Україну, дискредитовуючи наші прадавні, священні знання. Як приклад, погляньте на оригінал знаменитої поезії Тараса Шевченка і переклад. Прочитайте на рівні підсвідомості, вслухаючись у кожне слово.
..Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів..
А ось переклад московським язиком.
Ревёт и стонет Днепр широкий,
Волну вздымая, ветер взвыл:
Могучей вербы ствол высокий
К земле безжалостно склонил.
Унылый месяц в эту пору
Меж туч лишь изредка мелькал:
Как будто чёлн в открытом море
Средь волн из виду пропадал.
И петухи в селе молчали,
И гомонить никто не смел.
Сычи друг друга окликали,
Да ясень сучьями скрипел.
А в московитів не переклад, а свідоме перекручування!
Ось приклад безпосередньо з “Велесової Книги”
7е
А як умре, то на Луки Сварожі йде.
А там Перуниця каже: то є ні хто інший, як рус-герой,
ані грек, ані варяг;
це слов’янин роду славного,
і той іде по співах Материних.
А Мати кличе до Лук твоїх, Свароже великий.
І говорить йому Сварог:
“Іди, сине мій, до тієї краси вічної.
І дивись, що діди і баби твої в радощах і веселощах,
хоч досі гірко плакали.
А зараз возрадувалися з життя твого вічного до кінця кінців,
що продовжилося там”.
(Переклад Бориса Яценка)
А це вже Асов наваяв. Відчуваєте різницю? Кацапи пупка рвуть, щоб дочислити себе до слов’ян,довести, що Русь і россия є тотожними. Це те, що називається мімікрія, брехня, маніпуляції і дикунство.
«То никто иной — русский воин,
вовсе он не варяг, не грек,
он славянского славного рода,
он пришёл сюда, воспевая
Матерь вашу,
Сва Матерь нашу.
Висновок такий. Читайте “Велесову Книгу в професійних, українських перекладах! Такими є переклади Бориса Яценка, Галини Лозко, Сергія Піддубного. Це фахівці і українці.