Марія Дзюба

*****

Якось я перебула словесну атаку кількох дуууууже віруючих пань. Мені гнівно заявляли, що я настільки тупа, що не тямлю в Біблії елементарного! А саме того, що Бог в раю дав людям ВИБІР. Якби люди діяли за Божою ні, не забороною, – твердили вони, – а за застереженням не їсти з конкретного дерева, то нині ми б не переживали всі ті жахи війни, які переживаємо.

Хххху! Я намагалася їм щось аргументовано доводити, та атака пань була занадто щільною. Тому я чемно вислухала, а відповідь даю вже тут і не тільки їм.

А тепер про цю заїжджену свободу вибору.

На мою суб’єктивну вільну (тому й грішну!) думку, якщо Бог свободу вибору дав, то люди нею й скористалися і вибір зробили. Далі вже їхня справа: як собі постелять – так і виспляться, як каже приповідка. З боку Бога було б нормальним дати їм спокій, а не карати і не проклинати за те, що він їм сам дозволив. Хоча, коли кажуть: роби ось це, а те не роби, бо вб’ю – це не вибір, це – терор.

Та все ж, давайте розберемося більш детально з цією так званою свободою вибору. Окрім їсти чи не їсти з дерева пізнання, було ще ось таке боже повеління: “І поблагословив їх Бог, і сказав до них: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею…” (Буття 1:27-28).

Що мали робити в цьому випадку люди без розуміння: що воно таке – плодитися і розмножуватися? Адже відомо, що здорова і досконала Єва в раю без знання-гріха не вагітніла. І такий же сяючий здоров’ям Адам без знання-гріха теж був олухом царя небесного і не тямив для чого в нього теліпаються поміж ніг святі причандали. Здається, я вже про це писала…

То ж, щоб виконати боже повеління про розмноження (що є ДОБРОМ) і дізнатися, як це робиться (що є ГРІХОМ), потрібно з’їсти з нерекомендованого Богом дерева, бо “…в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!” (що є ЗЛОМ). Про поняття «помреш», як і про поняття зла також можна було дізнатися лише з’ївши плід з цього дерева. Коло замкнулося. Без порушення божого застереження неможливо виконати божого повеління.

В раю не існувало ні смерті, ні сексу навіть серед тварин. Інакше люди мали б страх перед першим та підгледіли б друге і множились би собі без вкушання того злощасного плоду. Тим паче, не знаючи ніякого сорому. То ж сталося, як сталося. Бог теж на те й Бог, щоб не знати сорому та дурити людей, бо в «день їди» вони не померли. То ж не будемо тупо тицяти пальцем в небо – в кому насправді ховається гріх. А ось змій, спрямувавши людей до знань, як не крути, виглядає, (звісно ж, лише на мою грішну думку) куди благороднішим.

Зріє питання, чому поруч з людьми щасливо раює собі цей «ворог Бога і людства» змій-диявол (що є ЗЛО)? Якийсь дуже дивний цей рай з дияволом. Якби не наука, було б загадкою, як рай і диявол вживаються разом в головах віруючих людей, якщо вони твердять, що в раю зла не було, поки люди не згрішили. То ж маємо тут відомий когнітивний дисонанс – внутрішній психічний конфлікт. І це неабияка проблема, бо релігія чи не найпоширеніше джерело його продукування в людях. Людина вірить в настанови свого Бога, за якими часто неможливо жити і постійно відчуває тягар вини. Церква тут, як тут, правда – за гроші, радо знімає напругу, відпускаючи гріхи, які від того тільки розростаються. Ну і як тоді не любити таку церкву і віру, яка завжди готова всякому твоєму «лайну» надати пахощів мира і ладану?

Надалі в Біблії Бог продовжує обдурювати людей і не виконувати те, що декларує та обіцяє. До того, чинить масові вбивства людей і тварин, чого не робить диявол, якого Бог проклинав повзати на пузі та їсти земний порох, а натомість зробив князем цього світу, дозволивши спокушати земними царствами навіть себе в одній із своїх трьох іпостасей – Бога-Сина. Абсурд, як бачите, тільки міцнішає.

Великі маси віруючих людей завжди відчували і відчувають на собі, що їхні ревні молитви не були почуті Богом. Не легко, мабуть, їм дається віра і в те, що Бог дотримає якогось свого слова хоча б в майбутньому, якщо він є такою «любов’ю», яка прийде вчергове садистськи вигубити людство, все живе на планеті і саму Землю, бо погрожує, що на неї навіть зорі посипляться. Легше з такою вірою хіба тим, для яких зірка – це блисукуча цяцька, що на долоні поміщається, тобто малоосвіченим чи малоай-кьюшним, яких більшість.

Та все ж і перші, і другі найчастіше ігнорують або зі скепсисом ставляться до тих знань, відкриттів і досягнень, завдяки яким людина отримала право на власне самовизначення, на власну думку, на право бути особистістю, а не рабом божим чи ще чиїмось та користуватися цивілізаційними благами, які ще століття тому виглядали казкою, і які церква й нині дозволяє собі називати диявольщиною, хоча сама туди влізла з усіма своїми копитами, гріхами і печерною пропагандою.

Ніхто при здоровому глузді не здатний любити ні ворогів, ні свого ближнього, як самого себе, якщо той ближній – паскуда і такої любові не заслуговує. Ніхто не здатний підставляти щоку для биття у прямому чи переносному значенні, якщо вже вдарили чи принизили. Ніхто не йде до церкви поглинати науку Ісуса, перед тим змусивши себе зненавидіти своїх рідних і т.п. Тому й треба гасити дисонанс у собі ревним церковним: «господипомилуй-жертвую-прийми, молюся-каюся-почуй, до гробу буду грішний- прости»…

До всього, ніхто з віруючих не має віри навіть з гірчичне зернятко, бо не здатний нею зрушити з місця не те що гору, як запевняв Ісус, а й горнятко на столі. Не можна любити того, кого боїшся, бо такої любові не існує в природі. Або любиш, або боїшся – тут одне з двох. Бог же вимагає його боятися. Можна багато наводити релігійного дурисвітства, але чи не пора вигравати від незалежних ЗНАНЬ, замість програвати від релігійної ВІРИ, яка тільки краде час і гроші, іноді тамує душевний біль і страх, але частіше сприяє причинам такого болю і страху аж до агресії, бо бачить світ лише через призму всеохопного гріха, де життя людське нікчемна мить, бо має сенс лише після смерті у вічності пекла або раю. Жахливішого, ніж релігійне світосприйняття – годі й придумати.

А вІйни у світі, як розпочинались, так розпочинаються переважно під молебні про мир і освячення зброї. Це найвища пора усвідомити більшості з нас, а не лише горстці тих, хто насмілився…

А ще — те, що нібито “всяка влада від Бога”. І дивлячись особливо на владу нинішню, так би мовити — українську, під час війни, мимоволі гірко-гірко посміхнешся, стискаючи кулаки…

Книга, яка розкриває суть юдохристиянського маразму:

Замовити можна тут: https://sribnovit.com/product/antolohiia-khrystyianstva-halyna-lozko/

АНТОЛОГІЯ ХРИСТИЯНСТВА. ГАЛИНА ЛОЗКО

Ця книга не повторює типові підручники, а подає документальні матеріали, що сприятимуть засвоєнню й осмисленню студентами знань з релігієзнавства та культурології. Мета посібника — спонукати читачів до пошуку й вивчення джерельної бази, а саме автентичних історичних документів, указів і послань, правил і циркулярів, літературних творів, які відображають розвиток чи занепад культурних явищ в Україні та інших європейських країнах. У глобальних умовах інформаційної війни посібник буде корисним для всіх, хто цікавиться альтернативним поглядом на події двохтисячолітнього періоду маніпулювання людською свідомістю.