Вступ…
Коли Сонце повільно докотить свою колісницю до вечірнього горизонту і перші Зорі відкриють на
небі свої ясні очі, по небу розливається вечірнє зарево… рожеві, блідо-помаранчеві мазки на
блакитному небі…і білі, немов солодкі вершки хмари, копичками, одна за одною біжать
наввипередки…то ніби художник пензлем, малює вечірнє Сонце свою картину… а на самому обрії,
на тлі цих різнокольорових барв, вимальовується ключ, відлітаючих журавлів, що тужно курличуть
покидаючи любу їх серцю Батьківщину…вони широкими крилами зачерпують ці вечірні фарби,
всотують в себе… і несуть в чужі, далекі краї, щоб пережити на чужині негоду… і стало сил,
повернутися по весні, до рідного гнізда…інколи, ці фарби дрібними краплями спадають з їхніх
крил і весь небокрай починає вигравати веселкою, весь Світ наповнюється дивними переливами і
від того стає тепліше на Душі, тиха Радість огортає Серце і ти починаєш усвідомлювати наскільки
досконалий і прекрасний Всесвіт в якому живеш…
наступають сутінки…десь далеко чути звуки шаманських барабанів… і по ярах повільно починає
розповзатися туман… він ліниво котить свої біло-молочні хвилі по землі і огортає кожен камінчик,
кожну травинку і билинку… Ось його хвилі підіймаються вище і його прохолодне вологе повітря
розповзається по пагорбах… він котиться і пливе поступово завойовуючи нові і нові території… Ви
розслаблені, вам комфортно і тепло… і ось ці прохолодні хвилі туману докотилися до вашого тіла…
він повільно і впевнено починає огортати, обнімати вас… він лоскоче ваші ніздрі і ви починаєте
вдихати його… прохолодне вологе повітря, проходить через ваші ніздрі зігрівшись, опускається
нижче: в трахеї, бронхи і наповнює ваші легені… потім туман заповнює вашу діафрагму…дихайте
повільно на повні груди…він заповнює ваш живіт і починає розтікатись по всьому тілу… протікає в
ваші ноги, руки, огортає голову…
І ви вже втратили відчуття часу і простору, і загубилися в тумані спокою і тиші, і тільки десь далеко
легенько бавиться листям осінній вітерець і чути шаманську пісню. Раптом, біля ваших ніг
відкривається лоно Матері-Землі і ви бачите східці вниз, поряд є поручень, ви піднімаєте руку,
беретесь за поручень і повільно, без поспіху починаєте опускатись в лоно Богородиці…в лоно
Макоші…в лоно Покрови…в лоно Матері-Землі.
Перша сходинка…тривоги і страхи покидають вас, думки, що роїлись, немов бджоли в вашій
голові, поступово затихають.
Друга сходинка… в грудях розливається відчуття тремтіння і радості, як тоді, коли після довгої
подорожі ви повертаєтесь до рідного дому.
Третя сходинка… темрява, що оточує вас починає поступово стає щільнішою і щільнішою,
проникаючи у все ваше єство, наповнюючи вас своєю незбагненною непорушністю.
Четверта сходинка… всі органи сприйняття повільно відключаються, вони тут не потрібні, тут діють
інші закони, інші відчуття, це територія інстинктів, територія безсвідомого.
П’ята сходинка…ви зливаєтесь з цією темрявою, вона просочується в вас, вона стає вами, а ви нею,
вона проникає у кожну вашу клітинку і наповнює вас по самі вінця.
Шоста сходинка… загострюється інтуїція, ви відчуваєте і бачите все внутрішнім зором, ви читаєте
Світ навкруги, немов відкриту книгу, інстинктивно ви відчуваєте, кожен порух і подих всіх істот, що
знаходяться на тонких планах.
Сьома сходинка…відчуття повного спокою, ніби ви повернулися в лоно своєї матері, ще до свого
народження і вам там тепло і затишно, вас там безумовно люблять і там, ви ще не відділені від
досконалості, від своєї Матінки, ви є її продовженням, ви є її плоттю, ви є її Душею, ви є її Духом.
Восьма сходинка…ви входите в цей стан ще глибше…ви спустилися на рівень безсвідомого,
дренього і незбагненного, туди, звідки народилося все живе, звідки з’явилися і Боги і Люди…
Дев’ята сходинка…сходинка завершення, завершення злиття Дитини і Матері , злиття з самим
собою… справжнім… злиття з істиною, Божественністю, еталонністю, злиття з ідеальним
здоров’ям, абсолютним знанням на рівні безсвідомого, злиття з гармонією і Любов’ю.
Ви спустилися в лоно Матері-Землі, ви зайшли в саму глибину своєї власної Душі, на денце
власного Серця, ви злилися з собою темним, незбагненним, інстинктивним. Постійте трохи в цій
тиші, прислухайтесь до самого себе… якщо є якісь неприємні відчуття або емоції, дайте
можливість їм піти…проживіть їх, прийміть і нехай ваше тіло реагує, відключіть розум, тіло саме
знайде і вичистить в собі все, що відділяє його від ідеального здоров’я, від ідеального
самопочуття, від Божественної любові, прийняття і прощення.
Тут Розум не має влади, не має сили, тут діють інші закони, закони інстинктивної мудрої Магії,
Магії народження Життя. Довіртесь цій Магії, ви вже народжувалися безліч раз із цього Лона, а
сьогодні ви прийшли за переродженням. Свідомо і впевнено всотуйте в себе цю первозданну
Магію, це повне злиття з оточуючою Природою. Зараз ви знову вчитеся розуміти і читати мови
тварин, птахів, рослин… ви це вміли завжди, але перестали вірити і відчувати, вам сказали, що це
неможливо і ви повірили…але злившись зі своїм началом, зі своєю темною стороною, знайшовши
в собі дитину, яка не відділена від Матері, ви знову згадуєте свої надзвичайні здібності. Ви
згадуйте, що вмієте розмовляти зі стихіями, ви знаєте про що шепоче нічне небо, ви знаєте пісню
кожної Зірки, ви розумієте про що кричить сокіл в небі, ви чуєте величну казку кожного дерева в
лісі… Танцюйте танець Вічності, відпустіть себе, злийтесь зі звуками музики, дайте тілу можливість
робити те, що воно хоче… чуєте голосніше заграли шаманські барабани…вони грають для вас…
І раптом у цій абсолютній темряві починають спалахувати Зорі. Вони відкривають свої ясні очі і
пильно дивляться на вас, вони прийшли привітати вас, привітати ваше переродження. Це очі
Матері-Землі… і їх стає все більше і більше: срібні, золоті, зелені, сині, блакитні, жовті, рожеві вогні
починають посилати вам своє світло, своє проміння, висвітлюючи і очищаючи кожен куточок
вашого Тіла, вашої безсмертної Душі і вашого вічного Духу…вичищаючи всі недосконалості, всі
образи, претензії, всі програми і шаблони, що ви накопичили протягом цього і інших життів, всі
хвороби, які ви отримали від цих програм і шаблонів. Віддайте в це світло всі свої переживання,
свою біль, свою недосконалість і усвідомте, що ви є завжди улюбленою дитиною своєї Матері,
Матері, яка завжди готова відкрити вам свої обійми, де так тепло і затишно, де живе Вічність…
Побудьте трохи в цьому стані послухайте, які пісні співають вам Зорі.
А тепер повільно починаємо підніматись сходинками вгору…
Перша… і ви відчуваєте невеличку слабкість в ногах…
Друга… ви впевненіше робите наступний крок, відчуваючи прилив Сил…
Третя… ви починаєте відчувати ваше тіло…
Четверта… ви відчуваєте руки, голову і шию…
П’ята… ще впевненішим стає ваш крок і ви відчуваєте своє дихання…
Шоста… ви відчуваєте свою спину, живіт, грудну клітину…
Сьома… ви продовжуєте підніматись, але усвідомлюєте, що ви стали іншими…
Восьма…ви наповнені відчуттям цілісності, гармонїї, інтуїтивним знанням…
Дев’ята… ви вийшли з Лона Матері-Землі і легенький вітерець дмухає вам в обличчя, він повільно
починає розганяти туман по ярам і долинам, стає світліше, тепліше і на небі з’являється Сонце…але
в середині своєї Безмежної Душі, ви продовжуєте чути пісню Зірок, пісню Матері-Землі, пісню її
дивовижних очей,які дивляться вам у Душу кожної ночі і готові співати вам і проливати для вас
своє безмежне світло…Несіть це світло всьому живому, світло Любові…
3 глибоких вдихи і видихи. Вихід з медитації…