Так навіки і зосталася та церква із застряглими у вікнах чудовиськами, обросла лісом, і забули люди до неї дорогу….
Дуже прозорий натяк від Гоголя, чи не так? А як він інакше міг написати у ті часи? Думайте.
Хома Брут
Автор: Руслан Морозовський
Шкода тебе. Невимовно шкода,
Товаришу Хома, мій славний Бруте.
Але, на жаль, відбулася біда
І вже тебе в буття не повернути.
Блука, мов тінь, Тиберій Горобець,
Розповіда круті про тебе страхи,
Про сили потойбічні, про кінець
Спудея, пиворіза, сіромахи.
Жили б собі та мандрували між
Селянами з волами та ціпами,
Аби не смертоносний не рубіж
Воздвигнугий біблійними попами
Між вами та народом, як стіна,
Що затуляє світло Світовида…
І виросла дикунська бузина
Де Брутова звучала панахида.
Та батько Гоголь зупиняє час
Веселим і смішним семінаристам,
Щоб воскресали ви посеред нас
І кепкували навіть з терориста.
Хай з бузини і злісна, і брудна
Вискакує потвора, наче п’явка,
Нехай сичить і піниться вона,
На Гоголя та на Тараса гавка.
Липка, бридка, повзуча, як слимак,
Мерзенна, мов тупа шизофренія…
Та вже знайшов паскуду вурдалак, —
Гей, упирі, мерщій гукайте Вія!
Спасаймо Брута!
Автор: Руслан Морозовський
Коли народ незрячий, наче Вій,
Коли йому опущено повіки, —
Обдумано і вивірено дій,
Щоб тямою прозріли чоловіки.
Нечистій силі не годили щоб,
Яка в житті б їх не спіткала скрута.
Щоб аферистам — карбували лоб.
Але від лиха щоб спасали Брута!
Адже не винен бідолаха Брут,
Що панночці потрапив був на око.
З ким не бува? Адже не в тому блуд,
Що з відьмою він стрівся ненароком.
У Гоголя написано адже —
Всі відьми ті — насінням хто торгує.
Погляньте: часом майже в негліже
На ярмарок спокуса марширує!
Тому нам класик зрозуміти дав,
Що Брут Хома не в тому винуватий,
Що панночка… А тим він постраждав,
Що біблію почав декламувати,
Та ще й вночі — всю нечисть поскликав —
Зіграла роль облудна чорна книга.
І задарма життя бурсак поклав
На аспідний вівтар архистратига.
Хомі б радіти між розкішних трав,
А не конати ради парастаса*…
Так і з народом: краще б він читав
Сковороду та Кобзаря Тараса.
Франка Івана, Лесю, Шаяна…
Спасіння треба саме в них шукати!
А не кабальні чорні письмена
Вивчати тупо і декламувати!
Література,яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/vira-predkiv-nashykh-volodymyr-shaian-tom/
«ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ» — фундаментальна праця видатного українського вченого-санскритолога й філософа Володимира Шаяна (1908—1974) — засновника Ордена Лицарів Бога-Сонця (у діаспорі) та одного з лідерів Руху за відродження української рідної національної віри. До книги ввійшли найважливіші статті, дослідження, наукові розвідки, медитації з питань давньоукраїнської міфології, яку Шаян аналізує й трактує в тісному зв’язку з давньоукраїнською історією, філософією та ментальністю.
Книга «Віра предків наших» є формою пізнання великого і прекрасного духовного світу давніх українців, пізнання творчого генія українського народу, що його упродовж віків і тисячоліть намагалися знищити вороги української національної духовності й самобутності. Книга «Віра предків наших» вперше видана 1987 року в Канаді й відіграє важливу роль в популяризації й утвердженні язичництва, рідної української національної віри.
