Пісня-замовляння, пісня прокляття всім окупантам, загарбникам, які зазіхають на українську землю. Це, між інщим, безпосередньо стосується і тих, хто хоче продавати рідну, українську землю, перетворити її із сакральної цінності на товар.
У Велесовій Книзі написано:
Якщо хтось захотів би землі вашої, то киньте йому до уст повно, Хай покладе до пащі своєї і не каже жодного слова. Будете синами своїх Богів, і сила їхня пребуде з вами до кінця! Велесова Книга (17-В).
Якщо йде ворог на нас, то опережемось мечами. І одержимі Матері Слави словами, що майбутнє наше славне, йдемо на смерть, як на Свято.
Велесова Книга.
Хай це пророче слово «СПИ», накреслене червоним кольором на фоні чорного вугілля приводить ворогів у смертедьний жах, щоб судорожно смикались вони в кошмарних снах, в страшних судомах, аж поки не второпають, що українська нація непереможна.
Хай ця світлина заповнить весь інформаційний простір, з’явиться на Ваших сторінках і буде поширена так, щоб кожен нелюд її побачив і жахнувся!
“Десь у глибині душі я відчуваю жалість до ворогів. Коли бачиш, як люди приходять помирати в чужу країну — розумієш, як погано їм жити в своїй.
Їм легше вічно спати в чужій землі, ніж виживати на своїй землі.
Тому сьогодні я співаю колискову для ворога“
Українська співачка Анастасія Шевченко.
Текст пісні “Колискова для ворога”
Слова — Анастасія Шевченко. Музика — Олександр Маноцков.
“Рік за роком знову й знову
Цю співаю колискову
Ти скорись моєму слову
Спи
Ой жаль мені воріженьку
Що став на цю доріженьку
Йдеш на смерть, як навіжений
Спи
Злість покинь покинь утому
Більш нема потреби в тому
Уві сні навік потонеш
Спи
Спатимеш в землі холодній
Як дитя у моїм лоні
Ти довіку у полоні
Спи
Ти ж хотів землі цієї
Тож тепер змішайся з нею
Станеш сам моєй землею
Спи”
Відео тут:
https://www.youtube.com/watch?v=40WD9RDAMVc&t=91s
Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/zalyshenets%ca%b9-vasyl%ca%b9-shklyar/
ЗАЛИШЕНЕЦЬ. ВАСИЛЬ ШКЛЯР
Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб вбити у пам’яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили – але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони – залишенці – обрали собі смерть.

