Благовіщення і Благовісник

25 березня — Благовіщення. Пробудження Перуниці (пробудження Блискавиці від зимового сну). Обряди Зустрiчi Весни: розкладають багаття на мостах, стрибають через вогонь (очищення), кидають у річку жертовний хліб. Звичай випускати на волю пташок. Суворі заборони щодо починань будь-яких справ. Не можна зачинати нового життя ні людям, ні тваринам. За повір’ями, навіть птахи не в’ють гнізда.

Благовіщення (25 березня)

Благовіщення — це велике і значне народне свято давнини, лише, на жаль, не маємо відомостей, яку назву воно носило в глибині віків, у добу дохристиянську. Можна здогадуватися, що це передхристиянське свято було святом заклику весни, святом закликання її та благання, щоб принесла свої дари людям, тваринам і рослинам, землі й воді.

Благовіщенські вірування:

У цей день Бог благословляє всі тварини, рослини й землю.
Гуцули казали: «Бог благословляє землю в цей день, укладає свою голову, щоб розігріти землю…».
У деяких місцевостях на Благовіщення був звичай випускати на волю птахів, яких тримали взимку в хаті.
Господар випускає всю худобу на сонце, а навіть кота й пса, щоб привітати початок весни.
Збирали благовіщенську воду й вірили, що вона має чарівні властивості, прихиляти добрі сили та відвертати лихі.
Благовіщенська вода, коли її закопати на ниві, відвертає громи, гради й зливи.
Благовіщенська вода відганяє лихоманку.
На Благовіщення весна благословляє землю, дає їй силу проросту й цвіту.
Благовіщення — свято первоцвіту, рясту, пролісків, сон-трави, а ці квіти — перші вісники весни.
На Благовіщення потопчеш ногами первоцвіт, проліски, ряст та сон-траву — будеш мати силу в руках і ногах, бо земля тобі цю силу передасть.
Дівчата ворожать на Благовіщення на пролісках і сон-траві, чи вийдуть заміж.
Коли дівчина на Благовіщення потопче сон-траву, закосичиться нею — збудуться її надії.
Коли дівчина вперше побачить проліски, мусить вмочити їх у воду й покропити себе — набуде краси.
На Благовіщення дорослі дівчата співають першу стародавню веснянку — «Кривого танця».
На Благовіщення весна зиму поборола.
На Благовіщення прилітають ластівки з Вирію.
Коли на Благовіщення дощ, то вродиться жито й гриби, коли мороз — огірки.
Коли посіяти напередодні Благовіщення горох — буде рясний і помічний.
Коли на Теплого Олексу (нині — «Пасіка», 17 березня) не винесли бджіл — виносять на Благовіщення.

Коли досвіту на Благовіщення нема вітру й тепло — буде гарний урожай.

Сніг на Благовіщення — буде неурожай.

Але були й інші, малозрозумілі, вірування благовіщенські, як, наприклад:

Від благовіщенського теляти — добра не ждати.
Не бери яйця в руки на Благовіщення, бо буде біда.
Не клади під квочку благовіщенського яйця (які курка знесла на Благовіщення).

Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. — Київ: Обереги. — 1994. — Т. 3

На Благовіщення Богиня Весна пробуджує Блискавицю — жіночу пару Перуна. Обряди Зустрiчi Весни: розкладають багаття на мостах, стрибають через вогонь (очищення), кидають у річку жертовний хліб. Звичай випускати на волю пташок. Суворі заборони щодо починань будь-яких справ. Не можна зачинати нового життя ні людям, ні тваринам. За повір’ями, навіть птахи не в’ють гнізда.

Благовісник (26 березня)

Благовісник відмикає небо й випускає грім з блискавкою. У день Благовісника не можна працювати, бо Благовісник хату запалить.

Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. — Київ: Обереги. — 1994. — Т. 3

* * *

На Благовісника пробуджується Перун і своїм громом сповіщає Землю про весняні зародки Життя. З цього дня можна починати сівбу, проводити освячення зерен для посіву. З цього часу все починають.

Хай ця чудова пісня, “Квітка Душа”, яку виконує чарівна україночка Вероніка Морська буде всім Вам щасливим побажання зі Святом!