Походження та значення терміна
Бог (від старослов’янського Богь, південнослов’янського Bogъ, давньоіндійського Bhagah — наділяючий, податель, пан, господь, владика). Основа Бог- стала надзвичайно словотворчою для особових імен людей і Богів.
Див. ще: Богиня, Божич.
В оригіналі Біблії, написаному івритом, слово «Бог» відсутнє, ні юдеї, ні юдохристияни поняття не мають, хто ж такий Бог. Це слово потрапило в біблію через переклади Кирила і Мефодія, аж в 860 році. Як називають Богом Ісуса, з таким самим успіхом можна так величати і Макаронного Монстра, і Сталіна, і Леніна, і Кім Чен Іра, і взагалі будь-кого.
Людина, яка розуміє, що Бог — це неодмінно Творець всього сущого, ніколи не назве цим словом ні Яхве, ні Ісуса. Коли виникли ці персонажі у хворій голові давніх юдеїв, то люди жили на землі вже сотні тисяч років, а Земля існує мільярди літ! Що ж, питається, сотворили ті біблійні пройдисвіти?
Багатопроявність Божественного та слов’янський пантеон
Многопроявність Божественної сутності отримала у слов’ян велику кількість імен Бога і, відповідно, множину слова Боги. Серед імен слов’янських Богів є багато найменувань одного і того ж Божества (імена-синоніми), які часто можуть виявитися давніми епітетами, що пізніше стали сприйматися як імена власні:
- Вишень — Всевишній
- Світовид — Світлий
- Миродержець — Миробог
- Мокоша — Мокра та ін.
З приходом інтернаціональних світових релігій відбулося спрощення релігійного світогляду та примітивізація розуміння Божественного. Християнська церква жорстоко боролася з етнічними іменами Богів, називаючи їх «лжеіменнії Боги». Однак вона, не змігши викорінити народне розуміння багатопроявності Бога, вимушена була замінити давніх Богів на своїх «святих»:
- Власа — замість Велеса
- Іллю — замість Перуна
- Богородицю — замість Рожаниці та ін.
Додаткова інформація
Більше про українських Богів можна прочитати тут:
ГЕНЕАЛОГІЯ БОГІВ ДАВНЬОЇ УКРАЇНИ
Замовити книгу можна тут:
https://sribnovit.com/…/%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d0%b0…/
