Мало того, що все найбридкіше і найпотворніше зібрано в одній дикунській книзі, так там, всі можливі збочення і божевілля ще й названо святістю.

16: 1. А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Аґар.

2. І сказала Сара Аврамові: “Прийди ж до моєї невільниці, — може від неї одержу я сина”. І послухався Аврам голосу Сари.
3. І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.
4. І він увійшов до Аґари, — і вона зачала. Як вона побачила, що
   зачала, то стала легковажити господиню свою.
5. І Сара гнобила її. І втекла Аґар від неї.
6. І знайшов її Ангол і сказав: “Аґаро, Сарина невільнице…
   9 Вернися до пані своєї, — і терпи від неї!”
   21: 1. А Єгова згадав Сарру…
7. І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості…
8. І назвав Авраам сина Ісак.
9. І промовила Сарра: “Сміх учинив мені Єгова, — кожен, хто
   почує, буде сміятися з мене”

Якщо б ви прислухалися до змісту проповіді попів в християнських церквах під час вінчання українських подружніх пар, то
неодмінно почуєте: “Щоб ти була такою плідною, як Сарра!”.
І ніхто з молодят та їхніх батьків навіть не задумуються над цим
підступним “замовлянням”. Згідно з біблійною легендою, Сарра
була безплідною майже все своє життя і першу свою дитину вона
народила в 90 років. Якщо врахувати, що в українському народі
жінки живуть переважно до 80-ти років, то стає зрозумілим, що
побажання молодій дівчині “бути плідною як Сарра” означає: щоб
була безплідною, або щоб народжувала дітей тільки в старості. Навіть Сарра говорить Аврааму: “Сміх учинив мені Єгова, — кожен,
хто почує, що я народила в старості, буде сміятися з мене”. До того ж саме Сарра підсунула свого власного чоловіка Авраама невільниці-єгиптянці і хотіла привласнити собі її дитину. А Єгова,
знаючи про це, ще й зробив її плідною і назвав “царицею”.
Важко було обминути біблійну розповідь про те, як дві дочки
завагітніли від свого старого батька. І знову Єгова зробив вигляд,
ніби ніякого статевого порушення не сталося.
19: 30. І осів Лот у печері та обидві дочки його.

31. І промовила старша молодшій: “Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас.

2. Напоїмо свого батька вином, і ляжемо з ним. І матимемо нащадків від нашого батька”.
3. І тієї ночі вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й лягла із батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала …
4. Другого дня старша сказала молодшій: “Я минулої ночі лягала з нашим батьком. Напоїмо його вином і ти прийди, ляж з ним.
5. І тієї ночі вони напоїли вином свого батька. І молодша лягла з ним. А він не знав, коли вона лягла і коли встала…
6. І завагітніли Лотові дочки від батька свого.
7. І вродила старша сина.
8. І молодша вродила також

Красномовним прикладом єднання братів із сестрами служить
розповідь про онука Авраама.
29: 13. Коли Лаван почув про Якова, сина своєї сестри, то привів його до свого дому.

15. І сказав Лаван до Якова: “Чи тому, що ти мій брат, то будеш мені служити даремно. Скажи ж мені, яка плата тобі?”
    І сказав Яків: “Я буду сім років служити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою”.
16. А в Лавана було дві дочки: ім’я старшій Лія, а ім’я молодшій
    Рахіль.
17. Очі в Лії були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродлива на вигляд.
18. І служив Яків за Рахіль сім років.
19. І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевості, і справив гостину
    (весілля).
20. А ввечері взяв Лаван дочку свою Лію, і до Якова провадив її.
    І Яків з нею зійшовся.
21. а вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: “Що це ти мені вчинив? Хіба не за Рахіль працював я в тебе?
    Навіщо ти мене обдурив?”
22. А Лаван відказав: “У нашій місцевості не робиться так, щоб
    віддавати молодшу перед старшою.
23. Буде дана тобі і Рахіль, якщо будеш працювати в мене ще
    сім років”.
24. І зробив Яків так. І Лаван дав йому Рахіль, дочку свою за
    жінку.
25. І прийшов Яків до Рахілі, і покохав також Рахіль більше, як
    Лію

Скільки ж у попередньому “святому” оповіданні порядності і
моралі? І чому Єгова ніяк не зреагував на ці події — це ж відбувалося між нащадками “праведного” Ноя?

31. Але Рахіль була неплідна.
32. І завагітніла Лія, і сина породила.
    30: 1. І заздрила Рахіль сестрі своїй.
33. І сказала вона: “Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і
    нехай вона вродить мені нащадка”.
34. І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов
    до неї Яків.
35. І завагітніла невільниця Білга, і вродила Якову сина.
36. І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою
    невільницю, і дала її Якову за жінку.
37. І вродила невільниця Зілпа Якову сина.
38. І згадав Бог про Рахіль.
39. І завагітніла вона, і
40. сина вродила…
41. Кровозмішання і підсовування невільниць стало настільки
42. звичайною справою в житті жидів, що навіть рабини (духівники)
43. вибирали собі жінок із власних кровних сестер: “Удови, і розведеної, і збезчещеної, блудливої, він не візьме, а тільки дівицю з-поміж
44. рідні своєї він візьме за жінку” (Левит, 21: 14).
45. І ось, нарешті, де знайти такий народ в світі, якому його “бог”
46. посилає принизливі і ганебні заповіді і настанови, що покликані
47. були зупинити кровозмішання і одруження між родичами, як у
48. жидів?:
49. І Єгова промовляв до Мойсея:
50. “Промовляй до Ізраїльських синів:
51. Чоловік, коли буде злягатися з жінкою, а вона — невільниця,
    то нехай буде кара (Левит, 19).
52. А хто буде лежати із жінкою батька свого, — будуть конче
    забиті обоє!
53. А хто буде лежати з невісткою своєю, — будуть конче забиті!
54. А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, — будуть конче забиті!
55. А хто візьме жінку й матір її, — гидота це, в огні спалять його та її, і не буде кровозмішання.
56. А хто паруватиметься з скотиною, — буде конче забитий, і
    скотину ту заб’єте.
    16 А жінка, що наблизиться до якої скотини, щоб лежати з нею,
    то заб’єш ту жінку та скотину ту, — будуть конче забиті вони

17. А хто візьме сестру свою, дочку батька свого або дочку матері своєї, і побачить наготу її, а вона побачить наготу його, — ганьба це! І будуть вони знищені на очах синів їхнього народу,
18. А хто буде лежати із жінкою, часу хвороби місячним, то будуть вони обоє знищені з-посеред народу свого!
19. І не відкриєш наготи сестри матері своєї й сестри батька свого,
    бо однокровну свою обнажив би ти, — вони понесуть провину свою.
20. А хто буде лежати з тіткою своєю, — гріх свій вони понесуть, — бездітні помруть!
21. А хто візьме жінку брата свого, — це нечисть, — бездітні будуть (Левит, 20).
22. Коли чоловіки будуть сваритися разом один з одним, і підійде жінка одного, щоб оберегти свого чоловіка від руки того, що б’є
    його, і простягне свою руку, і схопить за сором його,
23. то відрубаєш руку її, — нехай не змилосердиться око твоє!
    (Повтор., 25)

Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d0%b2%d0%b5%d0%bb%d0%b8%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d0%ba%d0%be%d0%b4-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d0%b8-%d1%80%d1%83%d1%81%d1%96/

Великий код України-Русі

Читаймо своє

Великий код України-Русі, Піддубний С. В , можна сміливо назвати родовідною книгою українського народу. Вперше в українській історіографії докладно розглядаються давньоукраїнські основи – Боги, герої, племена, держави, мова, дохристиянська релігійна система. До дослідження залучено широкий пласт літератури: праці Гомера, Гесіода, Есхіла, Геродота, Світонія, Біблія, Велесова Книга і багато інших джерел. Доводи та висновки автора ґрунтуються також на численних світлинах артефактів, пам’ятників, святилищ, на стародавніх картах тощо.