Земле рідна, краю милий,
Ненько Україно,
Знов тебе москаль плюндрує
Безжально, нестримно.
Піднялися сини й дочки
Тебе боронити.
Віддають життя і кров ллють,
Щоб тебе звільнити.
Земле, їм зрости у поміч
Всі зілля магічні,
Щоб скоріше поконали
Вороги одвічні.
Хай дурман свідомість вражу
Нанівець притупить,
А від чорного пасльону
Їх нестримно нудить.
Нехай гілля бузинове
Нелюдів шмагає
І по тому кожний ворог
В муках хай сконає.
Глід нехай їм сколе очі
І серця пропащі,
Всі дороги перед ними
Заплітає в хащі.
Хай плакун-трава всесильна
Розірве залізо
І вся зброя в тіла вражі
Осколками влізе.
Хай карпатська мандрагора
За злісне насилля
Нападників покарає
Страшним божевіллям.
Аконіт просочить ядом
Кожне тіло враже,
Що паралічем розбите
Бездиханно ляже.
Хай одвадить їх одкасник,
Мов чортів нечистих,
Щоб врозумило їм мізки
У наш край не лізти.
Дим полину й звіробою
Лине хай з вітрами,
Викурить всіх супостатів
Що гризуть віками.
А ми маком освяченим
Обсиплемо межі,
Вічно щоб жили у мирі
Й були незалежні!
Цвар Наталія 5.03.23