«Якщо запалюються зірки, значить це комусь потрібно»
Сідаємо зручніше, вирівнюємо спинки, робимо декілька повних циклів дихання. Розслаблюємось (повний цикл розслаблення).
Сьогодні ми з вами прокачаємо наші магічні здібності. Для цього нам потрібно активувати і наповнити енергією наші власні енергетичні центри-чакри, щоб запустити свої чарівні палички.
Робимо ще декілька повільних вдихів і видихів і зосереджуємо свою увагу на ступнях наших ніг і уявляємо, як з наших ніг починає проростати коріння, немов у дерева, спочатку повільно і трохи невпевнено, потім швидше і впевненіше, могутнє коріння
пробивається скрізь земну товщу до самого ядра Землі-Матінки і починає черпати свою могутню Силу прямо з магми Земної, підіймаючи її по ногах до самого копчика.
І тут, на копчику, гаряча Земна магма утворює бутон червоної троянди, пелюстка за пелюсткою вона розпускається і простір наповнюється ароматом троянди і сандалу. Тут живе наш Спокій, тут живе древня Магія Макоші-Землі, Магія Велеса, Сила народжувати і
творити квітку Життя у всіх його проявах, Сила інстинктивної Мудрості і Балансу. І ці якості зараз заповнюють нашу чакру і дають першу активацію нашій чарівній паличці. А магма продовжує рухатись вже вище і прочищаючи всі блоки, хвороби і зажими на своєму шляху, підіймається до низу живота, утворюючи бутон помаранчевої троянди і знову повільно, пелюсточкака за пелюсточкою, ця прекрасна троянда розквітає і простір вибухає пахощами кориці і апельсину, тут кипить наша особиста енергія, тут живе Магія Дани і стихії Води, творчого начала, руху і активності, Магія задоволення від самого життя і вміння Радіти. І цією Магією ми знову наповнюємо нашу чакру і активуємо чарівну паличку.
А могутня сила магми рухається вже вище і зупиняється в області сонячного сплетіння, виточуючи тендітний бутон жовто-золотистої троянди і пелюстка за пелюсткою, немов маленьке сонечко, розпускається жовта троянда, наповнюючи простір запахами троянди і лимону. Тут живе Магія Сили, наш внутрішній Вогонь, Блискавка Перуна. Тут наша чарівна паличка наповнюється Силою наших Бажань і нашої впевненості в собі, Силою нашого внутрішнього Воїна Світла. А магма рухається ще вище, прокладаючи собі шлях до нашого сердечного центру, вичищаючи на своєму шляху всі наші негативні блоки і установки. І піднявшись до центру
грудей вона формується в зелений бутон троянди з ніжно-рожевими пелюстками Божественної Любові і пелюсточка за пелюсточкою, прекрасною трояндою, розквітає наше власне Серце, вивільняючи нашу Величну Душу і все навкруги наповнюється ароматами троянди і м’яти. Тут живе Магія Любові-Лади, Магія Стрибога. Це наш
внутрішній вітер змін і змінюємось ми для Любові. І наша чарівна паличка наповнюється Магією Любові, Прийняття і Прощення.
А магма підіймається ще вище і проплавляючи всі блоки, хвороби і шаблони рухається до нашої яремної впадини, до нашого горла, формуючи і виліплюючи бутон небесно-блакитної троянди і знову пелюстка за пелюсткою розпускається прекрасна троянда, наповнюючи простір нотками дикої шавлії і терпкого мигдалю. Тут живе Магія Хорса- ескулапа і Сила нашого зцілюючого Слова, тут живе Магія Творця власного Життя і простору. І наша чарівна паличка наповнюється цією Силою.
А магма рухається ще вище і підіймається до точки між бровами, до Сварожих Небес, де по синьому кольору нічного неба розсипалися Зірки в Синю Сваргу – Небесну країну. І пророщує тут бутон прекрасної троянди, кольору індиго і пелюстка за пелюсткою
розпускається ця троянда і горять на цих пелюстках зорі, мов краплини роси. І наповнюється простір пахощами гірської ніжної лаванди, тут живуть наші Мрії, Сила Думки, тут живе Творець Світів, тут ми поєднуємось зі своїм Божественним і наша паличка
наповнюється Силою Ідеї, Думки і Замислу. А магма підіймається ще вище і доходить до макушки нашої голови, формуючи бутон
чудової біло-фіолетової троянди і знову пелюстка за пелюсткою неначе корона, розквітає та троянда, над нашою головою і простір вже не пахне, він переливається і сяє, ніби північне сяйво і Небо в цю троянду сипле Зоряний дощ і він стає поступово настільки
щільним, що потік сяйва пронизує наші чакри і проходить через нас в серце Матінки-Землі. І ми стаємо провідниками, немов струна наповнені енергією Землі і Космосу, здатні
зараз творити Диво, ми призиваємо древніх Богів, чиєю Силою ми наповнились, мудрих Волхвів і Хранителів, Великих Воїнів, що правили цією землею, прийти до нас в коло, для очистки і освячення…
І раптом, із серця кожного з нас виходить потік Божественного світла і поєднавшись в колі в єдине ціле ці потоки злітають єдиним променем в небо і звідти куполом накривають нас, змінюючи енергетику, очищаючи від негативу, відкриваючи потоки процвітання, любові,
добробуту, щастя, здатність творити, нейтралізуючи і очищаючи все, що не давало вам можливості розвиватись і рухатись вперед… А потім, цей потік розсипавшись на міліарди зірок, рясним дощем щастя сиплеться на вас. Прислухайтесь, як з легким шелестом зірки
падають на вулиці, в сади, парки, в долоні вам. І зараз на Небосхилі, над вами загорається Нова Зірка – Зірка вашого Щастя, зірка Творця Своєї Долі.
(Вихід з медитації)

Замовити книги можна тут:

Генеалогія Богів давньої України

У монографіі чи не вперше в історії української філософської науки автор, використовуючи порівняльно-історичний аналіз і співставлення з іншими індоєвропейськими міфологічними системами, спробував комплексно осмислити та реконструювати міфорелігійний світогляд наших Предків, зокрема, пантеон давньоукраїнських Богів. У книзі зібрано унікальний ілюстративний матеріал з різноманітних історичних та сучасних джерел.

Розділ: Слов’янська міфологія

Автор: Войтович Валерій

Сторінок: 556

Обкладинка: тверда

Формат: 170х245

Стан книги: нова

Рік видання: 2007

Мова: українська

Ілюстрації: чорно-білі та кольорові

ISBN: 978-966-2016-01-7

АМАЗОНКА. БОГИНЯ-ДІВА-ВОЇН

Анотація до книги:

Амазонка. Богиня-Діва-Воїн

«Амазонка. Богиня-Діва-Воїн» — захоплююча розповідь про одне з найдавніших у міфології грізних і таємничих племен жінок, зокрема Амазонок-Воїнів, які сміливо воювали зі світом чоловіків. Безмежним степом мчить олень. На сильному скакуні за ним стрімко летить Амазонка. Пущені нею дві стріли вп’ялися у спину оленя, але з останніх сил тварина продовжує свій біг до священного дерева, яке символізує Богиню-Матір… Сліди Амазонок вчені виявляюять майже на всіх континентах. Археологічні знахідки (озброєння, прикраси з поховань мужніх Дів-Воїнів), рудименти Амазонських звичаїв, фрагменти пісень і переказів, які свідчать про споконвічне прагнення жінки до рівноправності з чоловіком — це вікно у праісторію нашої України.

Знаменно і те, що Афіна, Деметра, Артеміда та інші прекрасні Великі Богині завжди були в перших рядах Воїнів-Чоловіків і залишалися Дівами-Воїнами. У книзі вміщено багатий історичний ілюстративний матеріал, на основі якого автор показав Жінку не лише як Жінку-Воїна, а й як духовну особистість, яка прагне високої моральності у суспільстві і своєю незбагненною красою та вишуканістю робить його кращим. Автор намагався рахуватися не лише з середовищем, у якому жила Жінка, але й з тим світом, з яким вона була як одне ціле. Ця книга — гімн Жінці.

Розділ :подарункові видання
Автор: Войтович Валерій
Сторінок:924
Обкладинка:тверда
Формат:165х265
Стан книги:нова
Рік видання:2008
Мова:українська
Ілюстрації:кольорові
ISBN:978-966-2016-04-8

Молитва до Дажбога.

Відродження України неможливе без пізнання себе, історії та звичаїв свого народу, усвідомлення нерозривної єдності наших давніх Предків згідно з їх міфорелігійними традиціями.

Хроніка християнського літопису відбиває лише незначну частину справжньої історії України. Язичеська віра України-Руси — тобто національна, відображає безпосередньо Душу Української Нації, і тому система виховання свідомості Українського Народу мусить бути саме національною.

Орієць! Саме так називаю тебе, бо живемо на святій Землі Оріани. Оріана — це першоназва старо-давньої України. Саме за орійським літочисленням ми маємо вже 7532 роки культурного життя. ОР — це Всеєдиний Дух Світла в праоріїв — його уособленням є Сонце. Праорії, тобто сонцелюби, першими приручили коня, винайшли колесо та плуг. Першими окультурили жито, пшеницю, просо і свої знання з рільництва та народних ремесел понесли по всьому світу. Я вірю в те, що відродження Української Рідної Віри — це важливий крок не тільки в історії України, але і в історії всього людства.

Ось саме про це і моя розповідь. Щоб зрозуміти свою душу, я старався не шукати посередника між Землею і небом. Бо аж занадто між людиною і Богом перешкод у образі духовних церковних чинів. Наші Предки серед багатьох різноманітних Богів мали свій шлях до розуміння єдиного володаря Всесвіту. Бо хіба людина не може спілкуватися з Богом безпосередньо? Шкода, що цей шлях був варварськи поруйнований князем Володимиром Святославовичем, в 988 році, як про це свідчить Нестор-літописець: «Велю завтра хрестити, а хто не прийде на ріку — багатий чи убогий, робітник чи чернь людська, буде моїм ворогом». А ті, що відмовлятимуться «будуть позбавлені майна і покарані смертю».

Тож хай ця скромна праця моєї душі стане тим щирим містком прозріння далеких віків до сьогодення душі славних правнуків Дажбога. І хай святиться ім’я Берегині-Лади їх — МАТЕРІ!

Валерій Войтович.

Український гороскоп.

У цій книзі Валерія Войтовича, яка с продовженням «Молитви до Дажбога», перед нами оживають образи прадавнього українського календаря. Автор дає спробу гороскопу в українських традиціях. Художнє видання розраховане на широке коло читачів: може бути корисним у народознавчих заняттях, задовольнить інтерес багатьох у пізнанні свого «зоряного знаку».

Донедавна нас учили мріяти про майбутнє, ліниве й безтурботне, яке змусило б «забути усі біди й негаразди сьогодення». На жаль, оте майбутнє виявилося примарним. Зокрема, й через те, що нагадувало такий собі дім на піску, було начисто позбавлене історичного зв’язку з пракорінням нашого народу.

Автор цієї книжки мріє про… минуле. Так-так, про далеке минуле, про ті золоті й бронзові віки, коли наш далекий предок жив у гармонійній злагоді з усемогутньою природою та молився її богам. Перед читачем тут простеляються таємничі шляхи тієї минувшини, розкривається краса й характерність предківських звичаїв. А ще уяву читача доречно доповнюють авторські малюнки, в яких подаються символи-знаки прадавніх уявлень про світ і людину.

Наші далекі пращури мали свій хліборобський календар, в якому кожен місяць знаменувався певними обрядодійствами та урочинами. Тоді ж дано первісні назви місяцям та сузір’ям, які їх супроводжують, — Русалка, Ворота, Дід, Доля, Громовик… Вони є відповідниками добре відомих нині Риби, Близнят, Рака, Терезів, Скорпіона. Ця книжка і є спробою нагадати читачеві про забуті українські астрологічні вірування. Зараз, у пору масового інтересу до прогнозів, цей задум цілком на часі.

І хай романтична мрія про минуле Валерія Войтовича не лякає нас своїм «поганством». Пам’ятаймо, що це — авторська версія минувшини, яка не претендує на остаточну істину. Зате вона допоможе прилучитися до духовних джерел нашого народу, який ніколи не зраджував культові Батьківщини, Добра і Краси.

Ярослав Поліщук,

доктор філологічних наук,

професор Рівненського

та Ягеллонського університетів.