ДІДУХ (Дід-Дух, Дух Дідів)
Правила Дідуха:
1. Дідух – сніп з одного виду збіжжя. Найчастіше бралась пшениця, або жито, або ячмінь, або овес. Те, що вирощувалось саме в цьому регіоні.
2. Дідух робиться виключно чоловічими руками – ґазди чи, коли тато на війні, старшого сина (як нема господаря в хаті вдови чи сироти, то дідуха несуть родичі – брат, кум, стрийко чи вуйко). В цьому кардинальна відмінність від «жіночих оберегів» – писанок, вишиванок, мотанок, хлібів.
3. Дідух – атрибут віри українців, він не буває християнським, бо старший на кілька тисяч років від виникнення християнства. Ним спускаються Боги-предки до живих.
4. Дідух не декорується християнськими символами.
5. Дідух може прикрашатись, але декор має бути таким, щоб не заважати потім обмолочуванню. Це можуть бути плетені коси для зв’язування дідуха, восьмипроменеві Зірки, солом’яні прикраси, банти, дзвіночки. Також, за дуже давньою традицією, Дідух прикрашали різдвяними писанками з зіркою.
6. Дідух не фарбується. Навіть в жовто-синє.
7. Дідух не декорується букетиками «для краси». Бо насіння квітів потім опиниться в посівному збіжжі і заполонить ниву.
8. Дідух не може зберігатись кілька років, це однорічний оберіг.
9. Дідух може бути просто акуратно підрізаним снопом колосся однієї довжини, може стояти на трьох «ногах» чи на сімох, може мати 3 яруси і маківку. Жоден з варіантів не завадить дідуху збирати Божі благословення.
10. Дідух стоїть від сонцестояння до рівнодення (частіше прибирається на стрих після Щедрого вечора в ніч на 1 січня). Це короткожиттєвий оберіг. Він збирає благословення Божі від Святвечора і до Великодня, від зимового сонцестояння до весняного рівнодення. Зерно домішується до посівного збіжжя.
11. Для міських умов зерно з дідуха можна висипати під вікна – може, щось зійде. І згодувати птахам. Можна домішати трошки до каші для улюбленого собаки. Солому або спалити, або за відсутності можливості подрібнити і закопати неглибоко під квіти чи кущі на клумбі як добриво.
12. Самого Дідуха не палять! Тільки голу солому з нього без жодної зернини.
13. Дідух не заперечує ялинки. Традиційно хвойний дух в домівці був від ялицевого Колеса року зі свічечками на сволоку над святковим столом.
Але і прикрашена ялинка ніяк не конфліктує з дідухом і традиційними святами українців. Хоча, звісно, віддавна ялицю прикрашали живу і надворі, частіше одну на село: обвішували випічкою, насінням, горішками, сушениною, пасмами прядива й забавками з сіна – всім, що можуть з’їсти або забрати до гніздечка чи нірки Створіння Божі, котрі також святкують Святвечір.
Автор: Ірина Омельченко
На основі допису Tetiana Siwak і
Олени Фалькон
Запрошую до Телеграм каналу
“УКРАЇНСЬКІ ВОЛХВИ
Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/oko-rodu-vidun-ruvyt/
ОКО РОДУ. ВІДУН РУВИТ
Спочатку було Слово. І слово було від Бога. І звернуто воно було до Дітей Божих які утворили спільноту з іменем Слов’яни. І спільнота ця — Рід Всевишній. І він проявом Єдиного Багатоправного Бога, і поселив Бог Рід дітей своїх на річці Божій, розселив між Дунаєм і Дністром, Дніпром і Доном, утворивши першу на Землі могутню цивілізацію, засновану на засадах Добра, Правди, Справедливості. І понесли Предки наші світло Мудрих Знань в усі краї — Європу і Азію, Африку і Америку, започаткувавши там нові цивілізації. І сягнула суперцивілізація, Родом нашим заснована, зоряних висот. І позаздрили славі і величі Роду слов’янського ниці варвари і духовні агресори, хитрістю та підкупом, олжею та підступом намагалися знищити відичні Знання і замулети джерела нашої світлої духовності, накинути на волелюбний народ зашморг рабської покори, зіштовхнути його в прірву темряви і мороку. І в певній мірі це їм вдалося, але повної перемоги вони не здобули і ніколи не здобудуть, бо живуть Мудрі Знання у глибинах пам’яті народної, у його традиціях і звичаях, казках і приказках, легендах і піснях, а ще — у вищому слові і нездоланному вмінні народних зцілителів і духовних провідників — Відунів і Волхвів. І житимуть ці Знання, допоки житиме наш народ, а народ житиме, поки в серцях і душах людей житиме непохитна віра в Рідних Богів.
