Всі знають, що в кожної людини є певні енергетичні центри, які називають чакрами. Слово чакра прийшло в санскрит з праукраїнської мови, де ці центри називались чарами. Щоб зрозуміти, навіщо нам ці відичні, прадавні знання про чари, уявіть собі музиканта, який тримає в руках семиструнну гітару. Якщо інструмент правильно налаштований, то ми почуємо чудову музику, а якщо ні-то якусь додекафонію, відсутність гармонії, набір випадкових звуків. Так само і сім чар. Якщо вони налаштовані і врівноважені, то Ви здорові, щасливі, кохані, самодостатні, розвинені, Вас чекає повноцінне життя, спокійна старість, щастя з Вашими дітьми, онуками і правнуками. Тому дуже радив би, уважно ознайомтесь з цим матеріалом. Мова йде про першу чару-Муладхару, про інші також скоро будуть статті. Вступ написала неймовірно талановита Древлянка Дара ( Лариса Гуцелюк), в якому на емоційному рівні Ви відчуєте значення і функції Маладхари. А далі додаткова інформація, яка збереглась в індійській традиції і яка має Вас зацікавити і спонукати до правильної роботи над собою, щоб повністю розкрився Ваш потенціал. Успіхів Вам і пам’ятайте, що людські можливості безмежні!

Магія Муладхари

Вона танцювала… Під звуки древнього барабану, танцювала дико,
повністю відпустивши своє тіло на свободу. І воно,
неконтрольоване, жило своїм життям, своїми рухами творячи
первинну без свідому Магію. Вогняні язики багаття, вихвачували Її
постать з суцільної темряви Ночі і виблискували на пів оголеному
тілі. Лише невелика пов’язка зі шкіри, огортала налиті соком бедра
та намисто з якихось дивних насінин, розміром з квасолину, звисало
в декілька рядів на пишні груди і з кожним Її рухом видавало звук, в
такт барабану. Її волосся спадало до плечей і виблискувало
вогняними червонуватими пасмами, шкіра переливалася тонами
кориці і сандалу і наповнювала цими пахощами весь простір. І
тільки глибокі сині очі залишалися холодними, мов далекі Зорі
Галактики.
Вона танцювала…Темрява стояла така густа, що здавалося цій
безконечній Ночі не має ні кінця, ні краю. Місяця на Небі ще не
було, лише Зірки намагалися пробитися своїм світлом до Землі, але
їхню слабу спробу Вона загасила своїм Чорним Сонцем. Цієї Ночі
Вона була володаркою Всесвіту і вся Природа навкруги завмерла,
спостерігаючи Її танок. Лише іноді, чути було подих Матері-Землі,
що милувалася своєю нестримною, дикою Донькою, Її бездоганним
тілом, яке здатне народжувати нове Життя.
Вона танцювала… Сам Вітер, бив для неї в той древній барабан
Всевіту, підбираючи ритм і швидкість. Величні дерева безкрайнього
лісу, обступили галявину в центрі якої горіло те, дике Полум’я, що
розпалювало Її танок. Десь неподалік, в темряві висвічувались очі
вовків, пильно спостерігаючи за безпекою своєї Сестри, що
сьогодні, творила Магію першої місячної ночі: народження Луни, яка
так солодко і прохолодно, сріблом текла по їхніх венах.
Вона танцювала… І раз за разом, світло від багаття вихвачувало
дивні рунічні письмена на Її обличчі і тілі, древні знаки і символи, що
прийшли з сивої давнини, з самих глибин пам’яті, з прадавнього
Роду, що беріг цю Землю тисячами років. З безлічі попередніх
життів і втілень, де було висіяне насіння Її карми і Долі, що
продовжувало проростати і сходити, зводячи стежки всіх, з ким
зав’язала кармічні вузли для очищення і відплати, любові і
ненависті.

Вона танцювала… В Її танці сплелися пристрасть і ревність, Сила і
слабкість, страх і відвага, Смерть і Життя, продовження Роду і його
закінчення. Тут панували інстинкти і усвідомлення свого буття, як
Жінки і Богині, частини Природи і Володарки Всесвіту, початку і
кінця цього Простору.
Вона танцювала…Це був танець Вічності, безперервного циклу
Життя, так танцювали доньки Землі тисячі років назад, так
танцюватимуть тисячі років потому. І не має нічого прекраснішого,
за той дикий танець, де Жінка повністю відпускає себе під ритмічні
звуки барабану, довірившись свідомості власного Тіла, що володіє
інстинктивною Магією Життя. І тоді, в її слідах проростають квіти, її
подих наповнює повітря чуттєвістю і бажанням, і все живе навкруги
прагне тієї первозданної енергії, прагне напитися тієї магічної Сили,
щоб бути здатним продовжувати свій Рід.
Вона танцювала…Її танець був присвячений Матері-Землі, основі
всього живого, неживого і сущого, тій що ввібрала в себе всі інші
стихії: Вогонь – у вигляді гарячої Магми, Воду – у вигляді морів,
озер, рік, Повітря – у вигляді газу в її недрах і вітру, що ніжно
гладить поверхню. Первинні потоки енергій, ввібравши які, ти
просто рухаєшся за ними: і цього не прочитаєш в жодній книжці, це
не можливо передати через ініціацію, цьому не можна навчитися
або навчити. Це потрібно відчути і прожити, як проживає кожен
власне Життя і Смерть. І тільки злившись, поєднавши своє тіло зі
Стихіями, відчувши їх в собі, можна управляти тими потоками
творячи первісну Магію – Магію Муладхари.
Вона танцювала…І десь далеко над горизонтом, тонкою смужечкою
зажеврів Світанок, простір раптом вибухнув, різноголоссям птахів,
що оспівували вранішню Зорю. Звуки барабану стали глухішими і
повільнішими, Її тіло покрилося дрібним бісером ранкової роси, що
повільно опускалася на все навкруги, переливаючись тисячами
крихітних веселок. Оглянувши в останнє галявину, Вона блиснула
своїми дикими очицями, довгим стрибком перелетіла через
затухаюче багаття і приземлилась на краю лісу, вже сріблястою
Вовчицею з синім поглядом людських очей…там чекав вже Її
Коханий, такий же величний сріблястий Вовк, з яким вже не одне
життя вони творять первозданну Магію народження і смерті…

Муладхара-чакра. В праукраїнській традиції-Чара.

Муладхара ( मूलाधार)  — від санскр. mūla — корінь, основа та adhāra – фундамент, базис, опора. Буквально — «основний фундамент».

Муладхара-чакра знаходиться в основі хребта в області промежини. В чоловіків вона локалізується між анальним отвором та статевим органом, а в жінок — в місці, де піхва з’єднується з шийкою матки. Вважається, що з Муладхари відходять найголовніші наді: Сушумна (яка далі пронизує інші чакри), Іда та Пінгала.

Символічне зображення цієї чакри (янтра), яке відіграє важливу роль в медитативних практиках — темно-червоний лотос з чотирма пелюстками та санскритськими літерами Вам, Шам, Ссам, Сам на них. В центрі лотоса — жовтий квадрат, емблема елементу «земля», в який вписаний трикутник з вершиною, направленою вниз, символ Кама-йоні. В центрі трикутника — лінгам (сваямбхулінгам, лінгам як такий, або дхумралінгам — димчастий лінгам), який обвиває в три з половиною оберти сплячий змій-Кундаліні. Іноді тут також зображують слона, як символ сили та міцності.

Всередині янтри можна бачити літеру біджа(сім’яної)-мантра Лам.

Вважається, що саме Муладхара є місцем початкового перебування сплячого Кундаліні, який в цьому стані символізує нереалізований духовний потенціал людини. Пробудження Кундаліні супроводжується його підйомом по Сушумна-наді, який пронизує всі чакри, починаючись у Муладхарі. Підіймаючись по Сушумні, Кундаліні послідовно «відкриває» вищі чакри, досягаючи Сахасрари. Цей процес символізує в тантричній традиції поетапну духовну еволюцію.

Кундаліні в цій чакрі переважно зображується з головою, опущеною вниз, що символізує його сон. Своєю головою або ротом він заважає відкриття «двері Брахмана» (брахмадвари) в Сушумну. Початок духовної еволюції людини символізує зображення Муладхари з пробудженим Кундаліні (з головою, піднятою догори)

Чакра (санскр. चक्र, cakra  буквально «коло», «круг», «колесо») в духовних практиках індуїзму, деяких системах буддизму і особливо Тантри та йоги, в багатьох сучасних окультних системах, — фокальна точка, центр концентрації психічної (пранічної, космічної) енергії, центр зосередження в медитативних практиках, а також спеціальні символічні зображення (чакра-янтри). Чакра, чакральна система — основний елемент енергетичної структури людини.

Муладхара.

Це перша і найбільша нижня чакра людини, яка знаходиться в області промежини. Муладхара відповідає за зв’язок з матеріальним світом, виживаність, рухливість, роботу надниркових залоз, стан хребта. Її проблемна робота призводить до запорів, геморою, млявості, проблем з простатою у чоловіків.

Цій чакрі відповідає янтра у вигляді золотисто-жовтого квадрата, який знаходиться всередині червоного лотоса з чотирма пелюстками. Пелюстки символізують 4 сторони світу та надійну основу матеріального світу. Ці пелюстки можна також співвіднести з чотирма стихіями, з яких складається матеріальний світ. Всередині квадрата зображений червоний трикутник, спрямований донизу. Він символізує направлену до землі висхідну силу чакри.

Всередині трикутника зазвичай зображують змію Кундаліні, згорнуту кільцями навколо Лінґама. Лінґам, спрямований догори, і згорнута кільцями змія символізують висхідний рух природного потоку енергії до Сахасрара-чакри. Муладхара – це місце, де спочиває енергія Кундаліні. Під трикутником зображений слон Айравата із сімома хоботами. Він символізує тяжкі, подібні до матерії, якості цієї чакри і сім шляхів з цієї точки, кожен із яких відповідає одній чакрі.

В квадраті зазвичай зображують Брахму в формі дитини, який розвіює страхи, та богиню Дакіні – втілення Шакті на цьому рівні, що є божеством цієї чакри. У центрі квадрата розміщується позначення біджа-мантри – звуку, який містить у собі суть чакри. Це звук Лам. При його правильній вимові людина повинна відчути вібрацію піднебіння та носових пазух. Вважається, що повторення цієї біджа-мантри допомагає позбутися матеріальної невпорядкованості та приносить внутрішню усвідомленість. Ця мантра також утримує кундаліні від руху вниз. При виспівуванні біджа-мантр необхідно концентрувати увагу та свідомість в тій частині тіла, де фізично розташована відповідна чакра.

Робота з Муладхара-чакрою

Практику Муладхара-чакри варто робити з чітким наміром. Ось кілька тем, які стосуються даної чакри та можуть лягти в основу практики: відпускання страху; довіра до себе; здоровий баланс між роботою та відпочинком; віра в те, що ви заслуговуєте знаходитися тут і зараз; відпускання образ; розвиток заземленості; зцілення проблем дитинства.

Для активації Муладхара-чакри можна виконувати серію нескладних асан, які допоможуть розкрити чакру, позбавитися енергетичних блоків та активувати потік енергії. Ці вправи допоможуть не лише тримати своє фізичне тіло у тонусі, а й розкрити природний потік енергії, поліпшити як фізичне, так і психологічне самопочуття, позбавитися тривог, пропрацювати страхи, підвищити самооцінку.

Один з найпростіших способів з’єднатися з енергією Муладхари – це стати струнко, заплющити очі і відчути, як ваші ступні торкаються землі. Уявіть, що ваші ступні, ноги і коренева чакра нерухомі, і дозвольте цьому відчуттю поширитися на все ваше тіло і дихання. Щоб піднятися на вищий щабель, спробуйте потупцювати. Нагадайте собі, що ви належите цьому місцю. Ви тут навмисно. Ви маєте право бути в цьому тілі, в цьому житті, і у вас є священний обов’язок стояти з наміром.

Для посилення практики ви можете використовувати ароматичні палички, свічки, відповідну музику, аби максимально задіяти своє тіло та органи чуття.

У роботі з Муладхарою медитація та мантра допомагають пропрацювати питання, пов’язані із самовизначенням, безпекою, достатком, страхами і обмеженнями. Оскільки Муладхара відповідає стихії Землі, на цьому рівні головне значення мають базові потреби, такі як їжа, житло, тепло і безпека.

Магічна робота з енергіями Муладхара-чакри відкриває шлях до сходження на більш високі рівні, і дає усвідомлення того, наскільки величезний потенціал енергії Кундаліні прихований всередині нас. Крім того, концентрація уваги на цій чакрі дає можливість сформулювати, стабілізувати та прийняти своє ставлення до світу почуттів та відчуттів

Література, яку можна замовити тут.

Або за телефоном 099 544 7701

ТРИПІЛЬСЬКІ КРИЛА УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ. АВТОР: СТАНІСЛАВ ГУБЕРНАЧУК

Автор книги-фаховий філолог, розкриває походження предковічних тем українських народних пісень: культу Сонця, Космічного Ладу, походження Світу, культу Предків, поетизацію Жінки, та ін.  Порівнюючи  давні твори, записані Аріями в Відичних працях з українськими піснями, автор виявив дивовижну, неймовірну тотожність сюжетів і сенсів  Книга захоплює з перших слів довершеністю, вишуканістю, поетичністю, чим справедливо славиться Українська Мова і створений від неї Відичний Санскрит.

ВЕЛЕСОВА КНИГА. ПЕРЕКЛАД БОРИСА ЯЦЕНКА

Велесова Книга, на відміну від Біблії, описує життя і героїчну боротьбу наших слов`янських Предків та славлення наших Рідних Богів. Вона виховує пошану до Предків, Рідної Землі та Рідної Мови. Велесова книга – сенсаційна знахідка ХХ століття. Здається неймовірним, що письмена дохристиянської України-Русі зримо входять в наше життя і свідомість, що далекі Предки звертаються до нас дещо незвичною, але все ж знайомою мовою, прагнучи передати свій досвід тривоги, надії прислухайтесь до них і ви відчуєте їхню щирість і вас зміцнить їхня сміливість, огорне їхня мудрість. І зникне безодня століть, що розділяє нас, бо ми один народ, бо найважливішою для предків була єдність. Вона перемогла інертність і сумніви, відкинула в небуття всіх ворогів, що зазіхали на нашу землю. І це є предметом нашої гордості, наша національна ідентифікація, бо утриматися на найкращих чорноземах світу міг лише народ-воїн, народ-трудівник, який завжди був готовий відірватися від ріллі і взятися за мечі.

Кількість сторінок: 330
Мова видання: українська
Рік видання: 2001
Обкладинка:

Поема Козацькі бувальщини із циклу історичних поем для дітей різного віку з метою популяризації історії України та зокрема часів козацтва.

СВЯЩЕННЕ РЕМЕСЛО МОКОШІ

СВЯЩЕННЕ РЕМЕСЛО МОКОШІ. НАУКОВЕ ВИДАННЯ – Вінниця: Видавництво-друкарня «Діло» ФОП Рогальська І.О.,  © Босий О.Г., 2011.- 212 с.Обкладинка м’яка.

Рецензенти: академік АН України, доктор історичних наук Г.А.Скрипник; доктор історичних наук В.К.Борисенко; доктор історичних наук С.С.Парсамов

Людина з прадавніх часів живе у світі ритуалів і символів. Вони до сьогодні зберегли архаїчні уявлення про модель Світу, життя і смерть, добро і зло, що є однією з основ традиційної культури українців. Автор досліджує проблему походження, міфологічного змісту та закономірностей функціонування предметних символів – продуктів ткацтва у звичаєво- обрядовій сфері українських жінок, якими здавна опікувалась Богиня Мокоша, покровителька жіночих ремесел, володарка Нитки Життя і Долі. На обширному етнографічному матеріалі розкривається специфіка магічної практики українців, зокрема народних засобів і прийомів ворожби, знахарства, гадань; пояснюється психологічний механізм традиційних магічних обрядів, які передбачають спілкування людини з «надприродним» (дух, магічна сила, мана), розкривається міфологічна семантика виробів ткацтва: рушників, поясів, ниток, магічних вузлів та ін.

БЛИСКАВИЦЯ ПЕРУНОВА

Горностаева Мирослава. Блискавиця Перунова. Трилогія. Вінниця, ФОП Данилюк В.Г., 2011 р., 424 с. М’яка обкладинка, стандартний формат. Книга нова. Можлива доставка Укрпошою або Новою Поштою.

Повість «Блискавиця Перунова» переносить нас в одинадцяте століття… Вже віддалилися у минуле трагедійні часи, коли були повержені Боги Русі, вже позабули люди давню віру та призвичаїлись до нових порядків. Слабкість перемогла силу, а неміч розуму – мудрість Предків… Але ще теплиться надія повернути силу Давніх Богів в серці столітнього волхва Далебора, який доглядає збережене святилище Перуна на острові Хорсиця. Ще зеленіє остання жива гілка тисячолітнього Прадуба… Волхву Далебору пощастило – він знайшов учня, якому може передати найбільший спадок свого життя – вагу пам’яти пращурів та вояцьке вміння. Хлопчик-сирота, якому волхв дав ім’я Вогнедар, вивчився на воїна і жерця, присвятивши своє життя Богу Перуну. Та одного дня волхв Далебор приймає рішення повернутися у стольний Київ на поклик про допомогу від князя Всеслава, що нині перебуває у в’язниці. На Київ насувається ворожа орда степовиків. Якщо допомогти киянам відбити навалу, а Всеславу стати Князем Київським – з’являється шанс воскресити Віру Предків. Разом із Далебором вирушає до Києва і його учень, який дізнається, що в Києві служить тисяцьким чоловік на прізвище Борич. Той самий зрадник, що колись привів дружинників князя Ізяслава до лісового селища язичників Боричів і здійснив криваве хрещення, під час якого загинув увесь рід Вогнедара-Сяйвіра. Що далі станеться – відають лише Боги…

СИН СОНЦЯ

Роман «Син Сонця» оповідає про ті прадавні часи, коли арії володіли Індією. Сюжет його взято з давньоіндійського епосу «Магабгарата».Названий син сути – візничого Радгея, знайдений прийомними батьками на березі Ганги, понад усе прагне стати кшатрієм-воїном. За своє вояцьке вміння, виняткову чесність і шалену відвагу він вдостоюється покровительства принца Гастінапуру Дурьйодгани, котрий не тільки визнає знайду воїном, але і надає йому князівський титул. Та настав час, коли володар Гастінапуру мусить виступити на захист своїх володінь від ображених ним кровних родичів. Князь Карна Вайкартана (так бо нині звуть молодого воїна Радгею) присягнув принцу у вічній вірності, і дотримує слова, хоча йому доводиться битися проти власних братів по матері, один з яких є славетним воїном Арджуною. Та найстрашнішим ворогом Карни, сина арійського Бога Сонця, є все ж таки не Арджуна, а Крішна, втілене темношкіре Божество дравідійської Індії…

ЕНЕЇДА. ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ

Козаку і чорт не брат!
Шукаємо паралелі української минувшини з античною.
Є думка, що насправді цей твір – це добре законспірована реальна українська історія!
А на рахунок земних справ:
як бачимо лопата була основним інструментом військових і в античні часи.
Класика українського гумору з улюбленими всіма найкращими малюнками Анатолія Базилевича.

Малюнки з новою кольоровою палітрою.