Марія Дзюба
Хоч не гортай ту мережу.
Один розумний чоловік постить фізика, який доказав існування Бога, тобто вирахував його математично і шось нема ніякого сенсаційного буму в світі!
Инчий розумний чоловік повідомляє, шо в Греції роззули мощі якогось преподобного Гарасима та й прицепірили його мешти аж до Галича. Лиш би коло них поставили якогось моцного молодого церковного прислужника, аби стримував і напучував паломників, що боронь боже ті мешти міряти, а тре’ лиш цілювати.
Отут я й згадала, що маю есей ще й про сей напрямок церковного бізнесу. То, бігме, дуже цікаво.
ВІД ЧУДЕС ДО ЧУДЕС
Всі ми знаємо про Ісусові чуда, які після його вознесіння вичерпались, бо апостоли чомусь здатність до них раптово втратили. А їхня святість та віра виявилася геть не чудесною, бо майже всі загинули мученицькою смертю. Потім церковне духовенство докумекало, що далі без чудес бути ловцями людей для постійного підтримування чисельності божої пастви аж ніяк не вийде.
Довелося попередні чуда замінити чудесними реліквіями. Що для цього тільки не згодилося! Матеріалом номер один, який найтонше проймав християнські серця та страшно вабив до прибуткових для церкви паломництв, стали трупи! Переважно розчленовані. Такзвані «чудотворні мощі святих».
Постійне здобування церквами і монастирями цих мощів, як і купівля їх розчленованих фрагментів заможними віруючими, не могло не закінчитися нечуваним фарсом всього християнського світу. В умовах постійно наростаючого попиту починають фабрикуватися і всякі інші реліквії на всякий смак, потребу і навіть шизу.
Ось що з часом накопичилося і тепер мається у лонах традиційних християнських церков окрім мощів святих мучеників і праведників (тільки зручно сядьте, щоб не впасти, хто не дуже в курсі):
1. Фрагмент вікна, через яке архангел Гавриїл явився привітати Діву Марію
2. Ганчірки з післяродовою кров’ю Богородиці
3. Молоко Богородиці
4. Частинка квітки, яку Богородиця дала Синові
5. Пасмо волосся Богородиці
6. Сльози Богородиці
7. Ясла, де лежав новонароджений Ісус
8. Сіно з ясел Ісуса
9. Дитяча пеленка Ісуса
10. Дитяча сорочка Ісуса
11. Дитяче волосся Ісуса
12. Крайня плоть Ісуса (святий препуцій)
13. Свічка, яка світила в печері при народженні Ісуса
14. Дари волхвів – золото, ладан і миро
15. Чаша, з якої Ісус пив під час тайної вечері.
16. Фрагменти хреста, на якому розіп’яли Ісуса
17. Клапті савану, в який був загорнутий мертвий Ісус
18. Камінь, на якому сидів Ісус
19. Одяг, в якому Христа вели на Голгофу
20. Терновий вінець
21. Цвяхи, якими прибивали Ісуса до хреста
22. Губка, якою змочували уста розіп’ятого Ісуса
23. Частинка палиці, якою били Ісуса
24. Спис, яким прокололи Ісусові груди
25. Таблиця з хреста Ісуса
26. Сандалія Ісуса
27. Кров Ісуса, зібрана у підніжжі хреста Марією
28. Флакончики зі сльозами Ісуса.
29. Коробочки з подихом Христа
30. Святі мощі півня, який прокукурікав Петру
31. Святі мощі осла, на якому їхав Ісус
32. Піт святого Михаїла, зібраний після боротьби з дияволом
33. Перо Архангела Гавриїла
34. Темрява єгипетська, ув’язнена в закорковані пляшечки
35. Пчихи Святого Духа, запечатані в мініатюрних флаконах
36. Частина Неопалимої Купини
37. Рештки одежі апостолів
38. Блюдо, на якому лежала голова Івана Хрестителя
Ну а тепер про дещо більш детально:
1. Частин Животворящого Хреста назбиралось би по світу на пару тон.
2. Кедровий стіл, за яким відбувалася Тайна Вечеря і який зберігається в Римі, клонувався в Австрії і став дубовим.
3. Кількість цвяхів з Розп’яття виросла до 1235 шт.
4. Ясла, в яких нібито лежав Ісус, також розмножилися. Тепер є ті, в яких лежав православний Ісус і ті, в яких лежав Ісус католицький.
5. Мученик Ігнатій Богоносець, раніше з’їджений левами, самокопіювався нерівномірно: три тіла, а голів – шість. Звірям чомусь не засмакувало його серце, яке християни розрізали і виявили в ньому напис «Ісус Христос» згідно «Житія Святих». Навіщо різали – питання окреме.
6. Вже до ХV століття в християнській історії було зафіксовано 40 «оригінальних» Плащаниць Ісуса Христа. Частина з них поносилася і зникла, частину знищили конкуренти, до цих пір продовжують існувати та виставлятися для поклоніння біля десятка плащаниць. Найбільш відома з них – Туринська.
7. В умовах попиту, що постійно зростав, почалися фабрикувати святі реліквії. В результаті християнський світ здивував людство накопиченням 30 тулубів святого Григорія; 8 голів святого Пилипа; 2 тулуби, 8 голів, 6 рук і стіп святої Анни; 5 тулубів, 6 голів і 17 рук Андрія Первозванного і т.д.
А щоб бажаючі споглядати чи поклонятися цим «святиням» не сплутали де чій палець та де чій пчих, на світ з’являються «Путівники паломника».
Оскільки частин тіл виявилося більше, ніж святих, то виникла необхідність святих добавити. Ще до поділу церков при Леві ІХ до 1054 року римські папи своїми декретами зачислили до святих чимало вигаданих осіб.
Методи клепання нових святих інколи були вкрай комічні. Наприклад, заведене в Римській імперії вітання з Новим роком (в той час – 7 березня) звучало як “перпетуам Феліцітателем!”, що означало: “постійного щастя вам!”. Значення цих слів згодом забулося і пізніші християни припустили, що то імена якихось святих жінок . Ось так і стала колишня новорічна дата – днем святих Перпетуї і Феліцітати. Ну, а якщо є святі, то як же без їх трупів? І тут же з’явилися їхні нетлінні мощі.
Діячі західноєвропейского просвітництва ще в 16-18 століттях знайшли докази – яких святих і яким чином церква вигадала. Католицька церква довго опиралась правді. Та на соборі 1965-1969 років змушена була публічно признатися та покаятися в своїх погрішностях. І в інквізиції, і в переслідуванні вчених, и в хибних вигадках. Собор виключив із числа святих Миколая Чудотворця, Катерину Великомученицю, Великомученицю Варвару, святих Перпетую і Феліцітату, Георгія Побідоносця і інших, яких в дійсності ніколи не існувало… Словом, скоротили штати святих майже на 200 одиниць.
А ось православна церква виявилася милосерднішою до вигаданих святих і залишила їх собі. В Київському Володимирівському соборі навіть є нерозчленовані мощі Варвари Великомучениці, яка ніколи на світі не існувала, як не існувало, наприклад, святого Валентина, день якого шанують закохані. Бо не свято було придумане і затверджене 14 лютого в 496 р. римським папою Джелазіусом під св. Валентина, а св. Валентин під дохристиянське еротичне свято Луперкалії. Взагалі то крадіжка свят у дохристиянської доби та наповнення їх уже християнським змістом – було стандартною християнською тактикою.
Ясно, що кожна парафія бажає мати хоча б частинку святині. Через це вони й з’являються в немислимих кількостях. В Андрія Первозванного виявилося 5 тіл, 6 голів, 17 рук. Лука – 8 тіл та 9 голів, Петро – 16 тіл…Повний список таких дублікатів зайняв би кілька сторінок.
В Георгія-побідоносця, якого ніколи не існувало, як визнав під тиском офіційно Ватикан, покаявшись у гріхах, виявилося аж 30 тіл!
Спектральний аналіз Туринськохї плащаниці показав, що вона була виготовлена в ХІУ столітті. У березні 1990 р. в Британському музеї відбулася потужна виставка про такзвані святі реліквії, включно з Туринською плащаницею під назвою: «Подробка. Мистецтво обдурювання».
За словами святого царя Давида господь зберігає кістки праведних так, що «жодна з них не зламається» (Пс.33:21), уявляєте? А ось життя їм зберегти не зміг, бо більшість з них ще й у жахливих муках померли. А ось кістки – то саме те, що треба зберегти, нафіг їм життя. Душа, на думку Бога, любить голу кістку, а не квітуче живе тіло.
Стає не по собі, коли задумуєшся наскільки деструктивно впливає на нашу психіку релігія, якщо такі великі маси людей здатні ось таке сприймати та ще й на щиру віру
Книга, яку можна замовити тут:
МАГА ВІРА. ЛЕВ СИЛЕНКО.
«Мага Віра» — фундаментальна праця українського філософа Лева Силенка (США) — лідера руху за утвердження серед українців Рідної Української Національної Віри. Книга видана українською мовою у Нью-Йорку 1979 року на 1427-ми сторінках. Написанню великої праці передували численні багаторічні поїздки Силенка тими країнами й краями, де мешкали «стародавні українські племена» оріїв, пелазгів, укрів (Індія, Іран, Палестина, Мала Азія, Італія, Греція, Західна Європа та ін.).«Мага Віра» — праця енциклопедична, багатопланова й широкомасштабна за змістом, проста й доступна за формою.Язичницьку (сонцепоклонницьку) українську національну віру автор подає в контексті історії України з найдавніших часів до наших днів. На широкому історіографічному, архівному та археологічному матеріалі розповідається про утворення і розвиток на степових обширах від Прикарпаття до Дніпра країни Орачів — Стародавньої Оріани, що є першоназвою України (V—IV тис. до н. е.).Автор доводить, що саме Україна-Оріана є колискою людської цивілізації (тут начебто вперше приручено коня, винайдено колесо і плуг, прокладено першу борозну, спечено першу хлібину, тут складено першу у світі — «трипільську» — абетку). Численними фактами Силенко стверджує відому наукову концепцію про те, що Оріана-Україна є Праматір’ю всіх індоєвропейських народів, а давня українська мова (санскрит) — є основою, першоджерелом всіх індоєвропейських мов
Замовити книгу можна тут:
https://sribnovit.com/product/maha-vira-lev-sylenko/
