“Бій відлунав. І червоні знамена
Затріпотіли на станції знов.
І до юрби полонених
Сам комісар підійшов.
Аж до кісток пропікає очима.
Хлопці стоять перед ним, як мерці.
П’яно хитається смерть перед ними,
Холодно блима наган у руці.
“Є гайдамаки між вами, я знаю,
Кожного кулі чекає печать!”
Стиснуто зуби в останнім мовчанні –
Всі полонені мовчать.
“Всі ви такі ж, як і я, чорнобриві –
Шкода розстрілювать всіх.
Гляньте навколо – і сонце, і ниви…”
Відповідь – сміх.
“Ну так пощади не буде нікому!
Вас не згадає замучений край!”
Вийшов один і сказав комісару:
“Я – гайдамака. Стріляй!”
Автор: Володимир Сюсюра
“Покійний Олесь Жолдак, покликаючись на самого Сосюру, розповідав, що балада «Комсомолець», яку нас змушували зазубрювати в школі, насправді мала зовсім інший текстологічний варіант:
«Бій одлунав… І червоні знамена
затріпотіли на станції знов –
І до юрби полонених
сам комісар підійшов…»;
знаний нами рядок «- Є комсомольці між вами! Я знаю!” насправді звучав: “Є гайдамаки між вами..”, а завершувався вірш словами не “Я – комсомолець. Стріляй!”, а “Я – гайдамака. Стріляй!”
*Слабошпицький Михайло. 25 поетів української діаспори. – Київ: Ярославів вал, 2006 – с. 87
P.S. В обговоренні лунають голоси, що це даний варіант тексту також може бути фальсифікацією, а справжнім, мовляв, був вірш про комсомольців. На мою думку, варто просто порівняти деякі історичні події.
Наприклад, згідно з хрестоматією української літератури В.Сосюра написав вірш “Комсомолець” у 1918 році. Водночас з біографії поета ми знаємо, що у той час Сосюра служив у Гайдамацькому коші армії Української держави, який наприкінці року перейшов на бік Директорії.
Натомість Російська комуністична спілка молоді була заснована 29 жовтня 1918 року і її діяльність не поширювалася на території спочатку Української держави гетьмана Скоропадського, а потім Директорії УНР. На території України комсомол, як рух, з’явився влітку 1919 року, у розпал другого більшовицького вторгнення.
Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2009:
“Під час другого захоплення більшовиками влади в Україні 1919 (див. Війна РСФРР і УНР 1918–1919) керівники нещодавно сформованої КП(б)У очолили процес створення загальноукр. комуніст. спілки молоді – Комуніст. спілки робітничої молоді України (КСРМУ). На I з’їзді КСРМУ (червень – липень 1919) було заявлено, що спілка поділяє програму і тактику КП(б)У, працює під її кер-вом”.
Тобто, на час написання вірша його героєм навряд чи міг стати комсомолець, бо тоді ані комсомолу, ні комсомольців в Україні не було.
Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/kholodnyi-iar-iurii-horlis-horskyi/
ХОЛОДНИЙ ЯР. ЮРІЙ ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр — це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом.
На жаль, по цей бік межі мало хто знає, що після того, коли московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна «республіка», яка під українським національним прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині.
Книга розповідає про збройну боротьбу за Українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: «Воля України — або смерть!»
Події відбуваються на теренах сучасних Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей, у Києві, Полтаві й на території тодішньої Польщі.
