У деяких областях України таки зробили уроки християнської “етики”. Кілька років тому ми звернулись до державних інстанцій, зокрема до міністра освіти і правоохоронних органів, з проханням припинити грубе і нахабне порушення Конституції України , щодо введення в навчальних закладах так званої християнської етики. Відповіді ми так і не отримали. Чому ж навчать християнські попи і різного роду проповідники наших дітей? Спробуємо розібратись.

Перша складова.

Конституція України. Стаття 35.

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов ‘язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Друга складова.

Чому хочуть навчити чиновники дітей   грунтуючись на  текстах  біблії. І чи знають батьки ким виростуть їхні діти, яких виховають на християнських “цінностях”?

“Кожен, хто за ймення моє кине дім,
чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, — той багатократно одержить і успадкує вічне життя”
(Матвія, 19: 29).

РУЙНІВНІ ЗАПОВІДІ ІСУСА ХРИСТОСА
(На основі усіх євангелій Нового Заповіту: Матвія, Марка, Луки, Івана).
ЗНЕНАВИДЬ СВОЇХ
БАТЬКІВ!
ЗНЕНАВИДЬ СВОЇХ
БРАТІВ І СЕСТЕР
ЗНЕНАВИДЬ СВОЮ
ЖІНКУ!
ЗНЕНАВИДЬ СВОЇХ
ДІТЕЙ!
ЗНЕНАВИДЬ СВОЮ
ДУШУ (ЖИТТЯ)!
НЕ ОДРУЖУЙТЕСЬ
ВДРУГЕ!
НЕ ОДРУЖУЙТЕСЬ
З РОЗВЕДЕНИМИ!
НЕ ОДРУЖУЙТЕСЬ
ЗОВСІМ!
ПОКИНЬТЕ СВІЙ
ДІМ!
ПОКИНЬТЕ СВОЇХ
БАТЬКІВ!
ПОКИНЬТЕ РІДНИХ
“Коли хто приходить до мене, і не зненавидить свого батька та матір, і дружини й дітей, і братів, і сестер, а до того й своєї душі, — той не може бути учнем моїм!” (Луки, 14: 26).
“Вороги чоловікові — домашні його!
Хто більш, як мене, любить батька чи
матір, той мене недостойний. І хто
більш, як мене, любить сина чи дочку,
той мене недостойний” (Матвія, 10:
36—37).
Хто дружину відпустить свою, і одружиться з іншою, той чинить перелюб
(Матвія, 19: 9; Луки, 16: 18).
Хто одружиться з розведеною, той чинить
перелюб” (Матвія, 19: 9; Луки, 16: 18).
Учні говорять Йому (Ісусу): “…То не добре одружуватись”. А Він їм відказав: це
слово вміщають не всі, але ті, кому дано.
Бо бувають скопці, що з утроби материнської народилися так; є й скопці, що
їх люди оскопили (кастрували) *, і є
скопці, що самі оскопили (кастрували)
себе ради Царства Небесного. Хто може
вмістити, — нехай вмістить”.
“Ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, — не будуть ні женитися, ні заміж виходити!” (Луки, 20:
34—35).

А Петро став казати Ісусу: “От усе ми
покинули, та й пішли за Тобою слідом”. Ісус відказав: “Поправді кажу
вам: “Немає такого, щоб покинув свій
дім, або дружину, чи братів, чи дітей
ради царства божого, і не одержав би
значно більше цього часу, а в віці наступному — життя вічне” (Марка, 10:
28—29; Луки, 18: 29—30).

ЗАПОВІДІ РАБСЬКОЇ СВІДОМОСТІ І ЖИТТЯ.

ЛЮБІТЬ СВОЇХ ВОРОГІВ!
НЕ ПРОТИВТЕСЬ
ЗЛОМУ!
ЗАОХОЧУЙ ЗЛО!
НЕ ПРОТИВТЕСЬ НАСИЛЛЮ!
ВІДІБРАНЕ НЕ ПОВЕРТАЙ!
ПОЗИЧЕНЕ (У ТЕБЕ)
НАЗАД НЕ ЖАДАЙ!

“Любіть ворогів своїх!” (Матвія, 5: 44;
Луки, 6: 27, 35).
“Я вам кажу: не противитись злому!”
(Матвія, 5: 39).
“І коли вдарить тебе хто у праву щоку
твою, — підстав йому й другу! (Матвія,
5: 39).

А хто хоче забрати сорочку твою, —
віддай і плаща йому!” (Матвія, 5:
39—40; Луки, 6: 29).
“Хто буде тебе силувати відбути подорожню повинність на одну милю, — іди
з ним навіть дві!“ (Матвія, 5: 41).
“Від того, хто твоє забирає, — назад не
жадай!” (Матвія, 5: 30).
“Позичайте, не ждучи нічого назад!
А коли позичаєте тим, що від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка?”
(Луки, 6: 35, 34).
“Любіть ворогів своїх, благословляйте
тих, хто вас проклинає, творіть добро
тим, хто ненавидить вас, і моліться за
тих, хто вас переслідує!” (Матвія, 5: 44).
“Добро робіть тим, хто ненавидить вас”
(Луки, 6: 27).
“Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто вам кривду
чинить!” (Луки, 6: 28).

Третя складова.

До правоохоронних органів України, МВС,  СБУ, Генпрокуратури питання:

Чому директор департаменту  освіти, науки тп молодіжної політики Івано- Франківської  державної адміністрації, Віктор Кімакович і всі чиновники, які причетні до розпорядження, яке прямо порушує Конституцію України до цих пір не за гратами?

До міністра освіти:

Чому у вашому відомстві можлива “діяльність” чиновників, які є абсолютно безграмотними, бо  християнство не є традиційним для українців, це є секта юдаїзму, і в тому лжевченні нема жодного слова про Україну і українців?  Наш народ  має свою рідну культуру, звичай,філософію, своїх пророків і героїв. Може варто вивчати рідне і бути українцями, а не перетворювати наших дітей на духовних семітів?

Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d0%b2%d0%b8%d0%ba%d0%b8%d0%bd%d1%83%d1%82%d1%96-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%86%d1%96-%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b0-%d0%bf%d1%87%d1%96%d0%bb%d0%ba%d0%b0/

Викинуті українці. Олена Пчілка

Україна у великім боргу перед Оленою Пчілкою.
Майже нічого не зроблено для увічення її пам’яті.
Чи є в Києві хоч вулиця її імені?
А мав би стояти пам’ятник їй, як образові Української Жінки!
(Олесь Гончар, Щоденники, 29 грудня 1992 року).

У книзі відомої письменниці, вченої, громадської діячки, матері Лесі Українки Олени Пчілки (Ольги Драгоманової-Косач) вперше зібрано публіцистичні твори, оприлюднені в 1908-1914 роках часописом Рідний Край”, редактором і видавцем якого вона переважно була. В гострій полемічній манері всебічно висвітлюються “найнезручніші” історичні періоди українсько-еврейських стосунків, соціально-економічні та етнокультурні причини їх загострення, аналізуються витоки національної самоізольованості, економіко-фінансової та духовної експансії організованого єврейства на українських землях початку XX ст. Для масового читача.