ЗИМОВЕ СОНЦЕСТОЯННЯ![]()
![]()
![]()
Дочекалися!
Ніч найдовша в році закінчиться величними входинами у світ Божича-Коляди. Народжується нове сонце!
Світла прибуватиме, темрява відступатиме!
Вкотре зійде непереборна Роду сила, щоб стати щитом вогняним перед дітьми своїми!
Сонцепоклонно вітаю усіх тих, хто шанує та любить рідну традицію.
Високих вогнів!
«Нічого не було – ані зір, ані неба, ані землі, ані сонця, ані місяця. Не було дня, але і ночі теж не було. Були тільки Він і Вона, щасливі та закохані. А ще хата під солом’яною стріхою, обмальована когутиками, обсаджена мальвами та любистком, підперезана вишитими рушниками, обтикана гладущиками на дерев’яному перелазі та ще піч на півхати. Він любив її дужче за себе, вона була його Світом, він її Світом, як то прийнято між Першоптахами. Вона пекла найкращий у Засвітах хліб, він молов найліпше у Засвітах борошно. І тоді все почалося, бо з любові завше все і починається.
Початок початку.
Вона увійшла в хату зморена, розхристана, втягуючи в себе запах свіжоспеченого хліба. У подолку щось ворушилося та через чорну запаску мерехтіло сяйликами. Вона обережно поклала свою ношу на стіл, на святочний обрус, поклала на сіно біля дідуха. Була втомлена, як може бути втомленою жінка після пологів. Але й щаслива була, як може бути щасливою жінка після пологів. Розгорнула темний саван запаски і… За вікном Космос вибухнув співами, з’явилося небо, кривенька качечка знесла яйце-райце, стозряче сонце загорілося від пломінчика свічки, золотогриві коні вирвалися з-під припічка хати на свободу, восьмирамена зірка випурхнула з комина. Потім прилетіли зірочки-гулі та сіли біля дідуха, зазираючи жінці у очі… Вона дивилася у сповиток і усміхалася до того, хто там лежав.
«Треба сказати чоловіку, що нам потрібна колиска. Бо пісня для колиханки у мене вже є».
Все почалося з любові. З матусиного лона, з батькової турботи, з золотого хлопчика, з першої золотої зернини, з золотої хлібини… Тонесенька нитка життя, яка не рветься, якщо ти любиш. Світ, який народжується з Сонцем, якщо ти любиш.»
© Дара Корній
Як ще не було Початку Світа,
Гей ДаждьБоже!
То ще не було Неба ні Земли
Гей ДаждьБоже!
(українська колядка)
Дара Корній
Книга, яку можна замовити тут:
Меч Арея.
Меч Арея на захисті Русі-України
Українець мусить здобути собі свободу, і нехай здохне і розсиплеться на порох клята московія! Мусить добути своє визволення з рабства національного та політичного.
У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю.
Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.
Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.
Настане час, і не словами будемо з’ясовувати суть – Революційне змагання — це національна боротьба в площині духовності, культури, боротьба суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану, його змісту й за побудову цілком нового, під кожним оглядом кращого стану, який відповідає потребам і бажанням українського народу.Щоб мати авторитет — треба мати силу! В житті народів рішає закон сили й боротьби.
Найбільші зусилля і жертви — це лише наш обов’язок супроти минулих і майбутніх поколінь.
Хай згинуть наші імена, щоб тільки жила вічно українська нація!
Меч революції є политий кров’ю її ворогів і катів народу, але освячений жертвами та прапором великої ідеї.
Замовити книгу можна тут:
https://sribnovit.com/product/%d0%bc%d0%b5%d1%87-%d0%b0%d1%80%d0%b5%d1%8f/





