Наталя Ізбінська
Чи ж пам’ ятаємо ми про те, що це також прояв Вишніх? Що це одне з явлень Божественного, серед нас- людей. З віку до віку наші прабатьки тримали та берегли Вогонь у оселі. Не лише, як практичний засіб зігрітися, приготувати їжу, продезінфікувати (а чи ж ВСЕ ЦЕ НЕ ДИВО ВОГНЮ?), але і як Священу Присутність Вишніх. Згодом прийшло Християнство, але Живий прояв Вогню не згас..він палав у лампадках. На жаль, лише зараз ми таки позбавили себе Його присутності. Час газифікації та електрики знищив традицію запалювання вогню. Знищив те магічне та благодайне спілкування з Родом кожного дня життя. То ж не забуваймо, якого ми Роду. Не цураймося мудрості прабатьків. Нехай принаймні щонеділі у вашій оселі запалюватиметься чиста свіча для Роду Вишнього. В благословення Роду земному. В помин Роду, що пішов до Вічності. Обирайте свічу чисту – не церковну, бо то віск перероблений, напитаний чужими молитвами (віск живий і має силу пам’ яті). Не парафінові – парафін не живий, холодний. Придбайте в бджолярних крамничках свічі першостворені і запаліть їх із славленням та подякою. Вогонь очистить, а віск – стане чистою требою Вишнім.Шануймося. До правди повертаймося.