В 2023 році весняне рівнодення 20 березня. В цей день , наші Предки святкували Великдень. Також, напередодні Великодня святкувався Щедрий Вечір, люди накривають пишні столи, вітали свій рід і всіх знайомих зі Святом. Увечері, після Щедрого Вечора вшановували Богиню Мокошу і Бога Велеса, яких юдохристиянство підмінило Маланкою і Василем, перенісши це дійство на 13 січня, коли на думку частини юдохристиян народився Христос, який абсолютно не має стосунку до Великодня і Щедрівки. Як завжди у християнстві, приший кобилі хвіст. Пізно ввечері, господар обмолочував Дідуха, який стояв у хаті від Різдва, солома спалювалась, Зерно змішувалось з більшою кількістю зернин. Частина Священного зерна посіється першим, з нього почнуть сіяти, повертаючи Дух Поля в Землю. З іншою частиною вранці діти , лише хлопчики, які мають першими зайти до хати, підуть посівати родичів і знайомих, вбираються в костюми та ходять по домівках, водять Козу, співаючи пісні-Щедрівки. і бажаючи господарям всіх благ. Таким чином вони вітають людей зі святами і бажають їм щастя. За це привітні господарі обдаровують гостей різними ласощами або грошима. Раніше великі праукраїнські свята, такі як Великдень, Різдво, завжди були в неділю. Із зміною природного, астрономічного календаря наших Предків на штучні календарні системи, наші Свята можуть бути в будь-який день. Орієнтиром для точного визначення дня Свята, зокрема Великодня, є весняне рівнодення, з якого і починається астрономічна весна, тобто в новому, українському, відновленому, астрономічному календарі цей день буде неділя, перше березня. А поки що робимо так. Знаємо, що весняне рівнодення-Великдень. Лише в цей день є справжнє сакральне Свято. Але не критикуємо тих, хто святкує в найближчу неділю, після рівнодення, щоб не втратився день неділі, тобто не робоча , святкова дата. Побажаймо успіхів тим людям, які зараз посилено працюють над тим, щоб справжній Колодар до нас швидше повернувся, щоб ми жили в ладу з природою.
Довідка:
Юліанський календар запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем наприкінці 46 р. до н. е. За юліанським календарем тривалість року складає 365¼ діб, де чверть доби враховується високосним роком кожен четвертий рік.
На зміну юліанському календарю у 1582 році було запроваджено астрономічно більш точний, григоріанський календар.
В Україні відлік діб за юліанським календарем називається календарем за старим стилем, а на григоріанський календар Українська Народна Республіка перейшла в 1918 році.
Щастилася щедриковим щебетанням,
щойно…
Щедрик 1 * щедрував щовесни
щирою щедрівочкою:
щадкам – щедрості,
щастя щовечірнього щебетав;
щедрувальники щодуху щиренько –
щоніченьки щонайласкавішої,
щастячка щочасного,
щедрот щоденних щонайкращих,
щедроплідності щолітечка.
Щедрику, щоб ще щедрував,
щоб щастилося щоднини.
- Щедрик – дрібна пташка ряду горобцеподібних. Звідси і назва твору «Щедрик»…
Щедрівки з дохристиянський прадавніх часів виконували функції веснянок. Ними
розпочинали весняний цикл, коли раділи і Славили пробудження природи, Великдень, Ярила, коли вся худібка плодилася, пташки гніздилися, тому в них і залишились згадки про ластівок, зозуль («прилетіла ластівочка», «ой, сивая зозуленька»).
Горобцеподібна пташка «щедрик» також прилітає на терени України лише в кінці березня. І засівали теж навесні і зерно, заряджене щирими побажаннями, вкидалося зразу у землю, а не на сніг голубам…
То чому ми безглуздо засіваємо, щедруємо, викликаємо пташок у січні?.. - Автор: Людмила Ромен
Література, яку можна замовити тут:
УКРАЇНСЬКІ МАГІЧНІ ЗАМОВЛЯННЯ
У книзі “Українські магічні замовляння” зібрані автентичні зразки древніх фольклорних текстів українського народу.
Замовляння – є найдревнішою пам’яткою народної культури, тисячоліттями передаючись з уст в уста. В них глибока архаїчна мудрість та релігійність нашого народу. Автором представлені магічі замовляння, класифіковані за різними тематиками: цілющі, військові, мисливські, господарські, любовні тощо. Проаналізувавши їх, дізнаємося наскільки сильним було слово у давнину. В основу їх покладений святий український звичай, без якого немислимий наш народ. Ці замовляння є своєрідним оберегом, які захищали не одне покоління. Книга буде цікава усім шанувальникам українського фольклору, а особливо дослідникам історії та релігії.

МІФИ І ЛЕГЕНДИ ДАВНЬОЇ УКРАЇНИ
Шановний читачу! Перед Вами предковічний усний язичницький епос України, що подається розлого, всебічно, друкуються українські міфи та легенди, що старовинніші від єгипетських пірамід. Видання є корисною цікавинкою як для дорослих, так і для дітей та юнацтва; книга також стане в пригоді вчителеві, викладачеві україно- та народознавства, студентові, зрештою – широкому читацькому загалові, котрий прагне пізнати витоки Української Духовності.

БОРЕК І БОГИ СЛОВ’ЯН. ІГОР Д. ГУРЕВИЧ
Відкрий для себе психологію слов’ян! Відшукай скарб, захований Волхвами!
Разом з Бореком перенесися в часі у міфічні краї, святі гаї, урочища й підземелля. Поринь у небо на чорному жеребцеві. Натрап на великого вепра і вовкулаків. Зустрінь воїнів, ворожбитів, охоронців вогню, передвісників долі. Пізнай пантеон давніх Богів слов’ян!

КОМПЛЕКТ 15 ПЛАКАТІВ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМИ РІДНИХ УКРАЇНСЬКИХ БОГІВ
Замість юдохристиянських ікон.

ВЕЛИКИЙ КОД УКРАЇНИ – РУСІ. СЕРГІЙ ПІДДУБНИЙ.
“Великий код України-Русі” можна сміливо назвати родовідною книгою українського народу. Вперше в українській історіографії докладно розглядаються давньоукраїнські основи – Боги, герої, племена, держави, мова, дохристиянська релігійна система. До дослідження залучено широкий пласт літератури: праці Гомера, Гесіода, Есхіла, Геродота, Світонія, Біблія, Велесова Книга і багато інших джерел. Доводи та висновки автора ґрунтуються також на численних світлинах артефактів, пам’ятників, святилищ, на стародавніх картах тощо.

ГРЕГІТ. ЗБІРКА РАННІХ ТВОРІВ. ВОЛОДИМИР ШАЯН.
Ця збірка містить невідомі широкому загалу ранні твори Володимира Шаяна — українського філософа, санскритолога, релігієзнавця, психолога і педагога, поета, прозаїка, перекладача, громадського діяча, основоположника Відродження Рідної віри українців, Віри Предків, одного з перших дослідників “Велесової книги”, професора.
Володимир Шаян по праву визнаний засновником української етнофілософії, що ґрунтується на українському автентичному світогляді, позбавленому іноземних світоглядних і духовних надбудов. Запропонував ідею етнорелігійного ренесансу — відродження рідної релігії в Україні та інших європейських країнах.

СВЯТО. ВОЛЕЛЮБ ДОБЖАНСЬКИЙ
Відродження наших прадавніх Свят – це дорога до розуміння коренів культури нашого народу, його історії, основи нашого сьогодення і дороговказу у майбуття, адже саме без нашого минулого, нема в нас і свого майбутнього.
Українці, повертаймо свої свята, їх сутність та обрядовість, тоді з нами будуть і наші Боги, і наші Предки! Дотримуватися Звичаю свого народу, який даний нам Богом і генетично закріплений – святий обов’язок кожного. Це те, що об’єднає населення в єдиний народ, дасть нам силу, збереже нашу автентичність і неповторність, наш Рід.

РЕЧНИК РІДНОВІРА
Нам нема причини сором’язливо опускати очі долу, коли мова заходить за наших Пращурів – ми з Вами маємо чим пишатися. Наші Предки мали, закарбували, зберегли і донесли до нас головні СВЯТИНІ РОДУ нашого: ЗВИЧАЙ – Космічні Закони мирного і гармонійного співіснування з Природою; СВЯТА з їх багатющими різнобарвними світоглядними обрядами; МОВУ – носія духовного розвитку народу; археологічні пам’ятки-СВЯТИНІ – свідчення історичного минулого народу, схованого у сивині тисячоліть. Ми все це маємо!
Тому годі нарікати на Долю, схилятися перед труднощами та негараздами. Майже всі наші біди, якщо взагалі не всі, походять від того, що ми просто не виконуємо свій обов’язок перед своєю Землею, перед своїм РОДОМ, врешті-решт, один перед одним. Отож не гаймо часу! Повертаймо ЗВИЧАЙ Прабатьків через себе, для себе, для свого Роду, для тих, хто ще не розуміє, що він втратив і втрачає! І це є вимога часу, наш головний обов’язок перед Україною щодо повернення ГОЛОВНИХ ОДВІЧНИХ СВЯТИНЬ НАШИХ ПРАЩУРІВ!

ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ. ВОЛОДИМИР ШАЯН – ТОМ II
«ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ» — фундаментальна праця видатного українського вченого-санскритолога й філософа Володимира Шаяна (1908—1974) — засновника Ордена Лицарів Бога-Сонця (у діаспорі) та одного з лідерів Руху за відродження української рідної національної віри. До книги ввійшли найважливіші статті, дослідження, наукові розвідки, медитації з питань давньоукраїнської міфології, яку Шаян аналізує й трактує в тісному зв’язку з давньоукраїнською історією, філософією та ментальністю.
Книга «Віра предків наших» є формою пізнання великого і прекрасного духовного світу давніх українців, пізнання творчого генія українського народу, що його упродовж віків і тисячоліть намагалися знищити вороги української національної духовності й самобутності. Книга «Віра предків наших» вперше видана 1987 року в Канаді й відіграє важливу роль в популяризації й утвердженні язичництва, рідної української національної віри.
