«Бог живе там, де обожнюють Жінку», – запевняє мудрець із «Махабхарати».


З ТОБОЮ І БЕЗ ТЕБЕ

Ти ледь пішла і наяву –
Плекаю знов про зустріч мрію.
Лише з тобою я живу.
Без тебе, мила, животію.

З тобою кожна мить ясна,
Без тебе – темрява тужлива.
В тобою й восени – весна,
Без тебе – нуднотонна злива.

З тобою я – мов гіацинт
В саду чудеснім розквітаю.
Без тебе швидко в`яне цвіт,
І замкнені ворота раю.

Трава без тебе – геть суха,
З тобою – ліс вічнозелений.
Без тебе доля – зла й лиха,
З тобою – радісна для мене.

І ти сумна без мене теж!
І никнеш на виду і в`янеш,
Зі мною – ружею цвітеш,
Проміниш сяйво полум`яне.

В розлуці – в темряві думок –
Доводить відчай нас до краю.
Лише удвох ми – летимо!
І щастям всесвіт обіймаєм!

Ці поетичні рядки натхненно  створив

Ярослав Чорногуз.

5 серпня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)

Книги поезій, які можуть Вас зацікавити:

КОБЗАР. ТАРАС ШЕВЧЕНКО

НАДХОДИТЬ ОСІНЬ. ЄВГЕН ТОВСТУХА

ЕЛЕГІЯ ПОГОЖОГО ЛІТА. ЄВГЕН ТОВСТУХА

СКРИПКА СОНЦЯ. ЛЮДМИЛА РОМЕН

ЖИТИ. ЄВГЕН ТОВСТУХА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Share via
Copy link
Powered by Social Snap