Коханий, заграй мені тишу
На дивну бандуру Мовчання,
Хай душу мою заколише
Сюїта смеркання…
Заграй на сопілку чекання
Безмовну симфонію дива.
В колисці надій і кохання
Я буду щаслива.
Мій добрий, заграй мені думу
На вечора зоряних струнах,
Акорди щасливого суму
Хай котяться в лунах…
А я полечу до смеркання
В обіймах твоєї розмови,
В мелодії пісні мовчання
Нечутного слова…
Коханий, відкрий свою душу —
Волошку у стиглому житі,
Бо стати віднині я мушу
Мовчанням блакиті,
Пелюстками ніжного квіття,
Що зріє під зорями лише…
Мій рідний, у ніч заповітну
Заграй мені тишу…
Автор: ОЛЕСЬ БЕРДНИК .
Поетичні збірки, які можуть Вас зацікавити:
ЕЛЕГІЯ ПОГОЖОГО ЛІТА. ЄВГЕН ТОВСТУХА
БІЛИЙ ЛЕБІДЬ – ЛЕБІДЬ ЧОРНИЙ. ЛЮДМИЛА РОМЕН





