Вже досить багато є в інтернеті інформації про прадавні, архаїчні народні свята, в основі яких закладені витоки українського звичаю, традиції, культури, етногенезу. Але ще й досі не всі хочуть мислити і ще досить часто можна почути від деяких людей, що начебто свято Купайла потрібно святкувати з 6 на 7 липня. На жаль, не всі люди мали можливість отримати достовірну інформацію і їм варто в цьому допомогти. Тому є пропозиція до всіх Вас. Нижче подаємо посилання на ряд статтей, прочитавши і осмисливши які люди розумні зрозуміють правильну дату і сакральне значення рідних свят. Тому просимо всіх про наступне:

1. Починаючи з завтрашнього дня, 5 липня, обираємо одну, або кілька статтей про Купайла і активно поширюємо в себе на сторінці, а також у тих групах де Ви є. Робимо цю дію до 6 липня, до вечора. Можливо, що на наступний рік кількість людей, які будуть святкувати в правильну дату це прадавнє свято різко збільшиться, а це є початком повернення від юдохристиянського світогляду до українського.
2. В коментарях пояснюйте людям те, що їм незрозуміло, спілкуйтеся з ними. На випади християнських фанатиків навряд чи потрібно реагувати, їм це недоступно.
3. Так буде створено могутній прецедент, коли люди почнуть замислюватись, що окупанти різних мастей, від юдохристиян і до московитів намагаються зробити так, щоб ми втратили свою генетичну пам’ять. Слава Богам, день народження Леніна вже не святкуємо, тепер на черзі 8 березня і день совдеповської армії.

Ось перелік матеріалів, разом з посиланнями на ресурс, де вони є. Заходимо на сайти і поширюємо їх. Чим більше-тим краще.

БЕЗ ІВАНА БУВ КУПАЙЛО!

https://www.sribnovit.com/ridna-vira/bez-ivana-buv-kupaylo/

З Святом на честь Бога Купайла, Українці! https://www.sribnovit.com/kultura/z-na-svyatoy-chest-bog-kupayl-ukraintsi/

Глибоке наше рідне коріння.

https://www.sribnovit.com/kultura/hlyboke-nashe-ridne-korinnya/

Готуємось до Свята Бога Купала. В цьому році-21 червня, в день літнього сонцестояння.

https://www.sribnovit.com/ridna-vira/hotuyemos%ca%b9-do-svyata-boha-kupala-v-ts%ca%b9omu/

КУПАЛО.

https://www.sribnovit.com/kultura/kupalo/

З Святом Купайла, Українці!

https://intelektnacii.top/ridnavira/z-sviatom-kupajla-ukraintsi/

Свято Купала. Автор: Олеся Сінчук.

https://intelektnacii.top/poezia/sviato-kupala-avtor-olesia-sinchuk/

Дякуємо всім за Вашу просвітницьку дію!

Чарівні купальські поезії.

Нині багатьом просвітно.

Адже так було одвічно,

Був Купайло без Івана:

Без Хрестителя й т. д.

Просто був у нас Купайло

Над рікою, в зелентрав’ї.

Та прийшла чужа потрава,

Щоб забулося Своє.

П’яте колесо до воза!

Або зайцеві сигнал «стоп!»

.Або дірка у місткові –

Так потрібне те чуже!.

Із чужим – немов не вдома.

Хтось вчуває підсвідомо

І дивується, пізнавши:

«Як «не наше»? Та невже?..

Поміркуй же, homo sapiens!

Прислухайся до свідомих!

І гуртуйся з нерабами!

Що речуть попи – не те!

Сонце – наш святий тотем.

Та хрестителі нахабні

Все привласнюють, що Наше.

Без Івана був Купайло!

І ця істина – святе!

(Любов Сердунич)

СВЯТО КУПАЙЛА.
О, ця найкоротша у Колі Сварожому ніч!
Вогонь-цар і цариця-Водиця світ сотворили.
Перéстрибом через огень скинь пута сумні.
А рідний Купайло додасть наснаги і сили.
Дай, Боже, прозріти! Сміливости, Боже, дай!
Даждьбоже Велике Око, ставай на чати!
Бо першооснови буття – се Огень і Вода,
Творять і злюб, і кохання на роду зачаття.
В багаття купальське лахміття чуже поскидай!
Оте, що скувало на довге тисячоліття.
Хай змиє весь бруд чужинства свята ця вода
І хай оживуть прадавні звичáї і міти!
(Любов СЕРДУНИЧ, 11 013)

ЗЛЮБ НА КУПАЙЛА
Бог радощів земних – це наш Купайло.
В перéстрибі вогню не розімкнути б рук!..
Багаття блиск – в очах Любави-пави.
Ти їй, Купайле, теж любови подаруй!
Злюб на Купайла – отже, на Великдень
Народяться найкращі діточки
(Дня чарівнішого не знали нíґди),
Будуть міцні, красиві, наче крашанки.
А на Купайла нічка – найкоротша.
Та ще Данай багаття не втопив.
Зірки моргають віщо і пророчо:
Свойого легеня, купальську долю, не проспи!
(Любов СЕРДУНИЧ, 11 000)

ВОГОНЬ КУПАЙЛА ☼
Прадавня повість. Мавки – наче діти.
Чекання дива. Жар-вуста твої…
Ріку-ворожку уквітчали діви.
І їхні долі – в силі течії.

А ніч купальська сповнена принади.
Дажбог всесильний дозволя сей «гріх».
Вогонь чарує, спопеляє вади.
А в ложі квітів – у зачатті… сміх…

Червнева ніч коротка, наче спалах…
Спіши, кохай: до ранку – тільки мить.
Гляди ж і ти, щоб долю не проспала.
Вогонь Купайла ще горить, горить…
(Любов СЕРДУНИЧ, 11 007)

НА КУПАЙЛА ☼
Свято одруження Сонця-Семиярила з Богинею води Даною відбувається в ніч на Купайла: на літнє сонцестояння. Це було святом періодичного відродження Природи.
(О. П. Знойко).
На Купайла сонце грає.
Вся природа – як нова:
Все квітує і буяє.
Незабаром і жнива.
Розквітає надвечір’я.
Любо о такій порі!
Вийшла зіронька вечірня.
Свист і гуки надворі.
Стали трави чарівними
І цілющою вода.
– Що то – юні! Я б за ними… –
Дід з-за плоту вигляда.
І жагуче хвиля б’ється.
Плинь, віночку, по воді.
Так тривожно б’ється серце!..
Линьте, мрії молоді!
А вода така пророча:
Все розкаже про життя!
Будьте нині пильні, очі.
Загадай на майбуття!
Розкажи про заповітне,
Що у серці десь на дні,
Ти, Купайло, про новітнє
Сповісти щось і мені.
У Даждьбога дитинчати,
У купальського тепла,
Просять гарних доль дівчата.
Казка б віщою була!
Цих ночей купальських чари
Ватра щедро розкида.
І палахкотять стожари,
І очищує вода.
(Любов СЕРДУНИЧ)

Література, яку можна замовити тут.

РОЗВИДНЕНЬ. ЛЮБОВ СЕРДУНИЧ.

У новій збірці письменниці-просвітниці Любови Сердунич «РОЗВИДНЕНЬ» – поетичні та про­зові твори, а також статті, призначені для українців, котрі прагнуть пізнати справжній український національний світогляд і рідні звичаї. Збірку доповнюють різні рідкісні додаткові просвітницькі матеріали про українську національну культуру і світогляд.

МАГА ВІРА. ЛЕВ СИЛЕНКО.

«Мага Віра» — фундаментальна праця українського філософа Лева Силенка (США) — лідера руху за утвердження серед українців Рідної Української Національної Віри. Книга видана українською мовою у Нью-Йорку 1979 року на 1427-ми сторінках. Написанню великої праці передували численні багаторічні поїздки Силенка тими країнами й краями, де мешкали «стародавні українські племена» оріїв, пелазгів, укрів (Індія, Іран, Палестина, Мала Азія, Італія, Греція, Західна Європа та ін.).«Мага Віра» — праця енциклопедична, багатопланова й широкомасштабна за змістом, проста й доступна за формою.Язичницьку (сонцепоклонницьку) українську національну віру автор подає в контексті історії України з найдавніших часів до наших днів. На широкому історіографічному, архівному та археологічному матеріалі розповідається про утворення і розвиток на степових обширах від Прикарпаття до Дніпра країни Орачів — Стародавньої Оріани, що є першоназвою України (V—IV тис. до н. е.).Автор доводить, що саме Україна-Оріана є колискою людської цивілізації (тут начебто вперше приручено коня, винайдено колесо і плуг, прокладено першу борозну, спечено першу хлібину, тут складено першу у світі — «трипільську» — абетку). Численними фактами Силенко стверджує відому наукову концепцію про те, що Оріана-Україна є Праматір’ю всіх індоєвропейських народів, а давня українська мова (санскрит) — є основою, першоджерелом всіх індоєвропейських мов.

УКРАЇНА ПІД ІСУСОМ, АБО КОРІННЯ ГЕНОЦИДУ АРІЙЦІВ. ОРІЙ.

Про Україну, як про колиску арійства, написано Говерлу книг.
Про блюзнірське нищення всього українського, про геноцид українства репресіями-колективізаціями-голодоморами-чорнобилізаціями написано стоси книг і виголошено скирти промов.
Та не написано жодної, нехай і невеликої книги, про коріння звірячої ненависті з боку світової та місцевої влади до українців, як до господарів України – колиски арійства. Не сказано жодного слова про зв’язок між колискою арійства і геноцидом виколисаних, точніше заколисаних світовою неарійською владою.

ЕТНОЛОГІЯ УКРАЇНИ. ГАЛИНА ЛОЗКО

Через різні історичні та політичні умови в Україні феномен етносу залишається маловивченим. Сьогодні, коли Україна будує свою вільну державу, нас не може задовольнити іноземна теоретична база в розв`язанні проблем етносу та нації, яка перебуває під сильним впливом глобальних світових тенденцій.

У цій праці розглядаються теоретичні засади української етнології на широкому тлі історичних та духовно-культурних процесів, що відбувалися на території України, починаючи з VI тис. до н.ч.

Автор осмислює проблеми етнології України, залучаючи в поле зору найновіші досягнення вітчизняної філософської думки, історичної та релігієзнавчої науки останнього десятиліття.

Довгий час історична наука, перебуваючи в шорах християнської ідеології, не наважувалась подивитися правді в очі. Сьогодні етнологія виходить із зачарованого кола хибних “інтернаціональних” ідеологем на широкі простори етнічного ренесансу. Для всіх народів настав сприятливий час відновити втрачений зв’язок зі своїм етнічним корінням. Україна не є винятком серед народів Європи, вона вже включилася в цей процес національного відродження, і не розуміти цього сьогодні – значить безнадійно відставати від суспільного поступу.

Автор: Галина Лозко.

“Що в Івана шуба рвана”. Серед купальських пісень вже багато зіпсованих текстів, які втратили свій логічний зміст: “Купався Іван, та й у воду упав”, “Купала на Йвана!”… Чи помічаємо ми, співаючи, абсурдність цих слів? Причиною багатьох непорозумінь у піснях, святах і обрядах стало, як відомо, насильницьке руйнування здорового народного глузду, що зробила чужа релігія і ворожа до народу церква.

Так, у свідомості людей з віку в вік приживалися спотворені назви, зіпсовані слова пісень, перекручені імена. До таких “гібридів” належить і народна назва Купальського свята – ”Іван-Купало”, де поєдналося ім’я сонячного язичницького Бога Купайла з ім’ям юдея Йоханаана (Іоанна), відомого як “предтеча” християнства, а ще більше своєю кривавою детективною історією, яку тисячоліття переповідали попи в усіх християнських церквах для “пущего устрашенія народа”.

Тож, шановний читачу, погляньмо разом на цю біблійну байку, скинувши ярмо стереотипів мислення і озброївшись здоровим глуздом нашого українського народу.

Іван (Іоанн) Предтеча, як вчить християнська церква, має 6 свят на рік (?!), які відображають не стільки його прижиттєву діяльність, скільки “діяльність” до народження і після смерті!

Судіть самі. Перше свято – це Зачаття Іоанна Предтечі, яке відбулося (?!) 23 вересня – за шість місяців перед зачаттям самого Ісуса, про що відверто сповіщають віруючим християнські “Поученія”, календарі й самі попи в церквах. Матір’ю Іоанна була Єлизавета – рідна племінниця святої Анни (матері діви Марії), тобто простіше, двоюрідна сестра Богородиці. У християнському живописі відомий сюжет зустрічі двох вагітних – Марії та Єлизавети, де майбутній Іоанн зображений символічно, як він перебуває в лоні матері, а дві звізди Давида, накладені одна на другу, символізують майбутню спадкоємність Ісуса від Іоанна. На цих картинах чи фресках Марія благословляє Єлизавету.

Зазначимо принагідно, що в християнстві тільки три персони удостоєні свята Зачаття: Анна (зачала Марію), Марія (зачала Ісуса через “сошестя святого духа”), Єлизавета (зачала Іоанна). До того ж, всі три жінки – родички.

Свято Зачаття Іоанна виникло в 4 ст., але довго не визнавалося віруючими, лише через три століття його впровадили як обов’язкове.

Друге свято – Різдво Іоанна Христителя призначили відповідно через дев’ять місяців після зачаття – 24 червня. Це свято, як і попереднє, впровадили також в 4 ст. Саме цей день церква використала, щоб перекрити ним свято Української Віри – славлення Бога земної радості, кохання і шлюбу – Купайла. Постійно воюючи з народними звичаями, церква, будучи офіційною державною установою, спонукала святкувати чужу і незрозумілу подію з чужої історії, чи навіть швидше – чужої міфології.

Так коли піп з’являвся на Купальське ігрище, народ мусив заспівати щось ніби християнське, щоб уберегтися від гніву церковної й урядової влади. От і вставляли в пісні ім’я Івана, змінюючи священні тексти релігійних гімнів. Наприклад, пісня “Сьогодні Купала, а завтра Івана”, або “Купала на Йвана”. Саме через християнське прив’язування того Івана до Купайла народ втратив не тільки релігійні знання про сутність Купальського Празника, але й його календарну орієнтацію. Споконвіку Купайло святкувався в час літнього сонцевороту, який в Україні припадає на 20–21 червня. Через відставання християнського ортодоксального календаря святкування змістилося на 7 липня.
Третє свято – Усікновення голови Іоанна, яке відзначають (не святкувати ж !) 29 серпня. Це “свято” християнська церква впровадила в 5 столітті. Майже нічого не відомо про життя Іоанна Предтечі, окрім того, що він вів “благочестивий’’ спосіб життя, суворо засуджуючи всякі порушення Закону (тобто юдейської релігії), і що він христив Ісуса (значить Ісус не перший християнин?).

Одним із його подвигів стало постійне вмішування в особисте життя царя Ірода Антипи. Цей цар, прогнавши свою жінку, одружився з жінкою свого брата, за що Іоанн постійно йому дорікав і ганьбив. Нарешті це набридло новій жінці царя Іродіаді… На день народження Ірода донька Іродіади порадувала царя своїм танцем і веселістю. Вдоволений цар пообіцяв винагороду, якої вона забажає. Донька, намовлена матір’ю, зажадала… голову Іоанна, яку їй і принесли на блюді..

Відео святкування Свята Купала в громаді ,,Мудрість Велеса.

Література, яку можна замовити тут.

УКРАЇНСЬКЕ НАРОДОЗНАВСТВО. ГАЛИНА ЛОЗКО

ГЕНЕАЛОГІЯ БОГІВ ДАВНЬОЇ УКРАЇНИ. ВАЛЕРІЙ ВОЙТОВИЧ

РІДНІ СВЯТА В КОЛІ СВАРОЖОМУКОЛО СВАРОЖЕ. ГАЛИНА ЛОЗКО.

ВОЛХОВНИК: ПРАВОСЛОВ РІДНОЇ ВІРИ.