Х Р И С Т И Я Н С Ь К А К О М У Н А

Усі, хто вірив Добрій Вісті, збиралися в одному місці,

що в кого було з добра, складали все до ніг Петра*,

аби в ім”я Отця і Сина, та Духа вік жила людина.

А хто втаїв щось про запас, як той Ананій та Сапфіра**,

був ліквідований, як клас, лихий, не здатний на довіру…

До слова: досвід отакий, перейняли й більшовики***,

коли та ж пролетарська маса, уже молилася на Маркса.

*А люди, що вірували, мали серце одне й одну душу, і жоден із них не вважав, що з маєтку свого, за своє, але в них усе спільним було. І жоден із них не терпів недостачі, бо … заплату приносили та й клали в ногах у апостолів – і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав”.(“Дії святих апостолів”, ІУ, 32, 34, 35).

** “А один чоловік на ймення Ананій зі своєю дружиною Сапфірою продав був маєток та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати… І промовив Петро: “Ананію, чого сатана твоє серце заповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю? Чого ж у серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!”. Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер… І сталось, годин через три прийшла і дружина його. І промовив до неї Петро: “Чому це ви змовилися спокушувати Господа Духа?” …І вона зараз упала до ніг його та й умерла…. І обгорнув страх великий усю Церкву та всіх, що чули про це…”.(Там само, У, 1-11).

*** “Комунізм, на знамені якого стоїть: ВІД КОЖНОГО – ЗА ЗДІБНОСТЯМИ, КОЖНОМУ – ПО ПОТРЕБІ”.(В. І. Ленін, Твори, т. 24, с. 61).

Автор: Гриць Гайовий

Багато розумних людей звертали свою увагу на повну тотожність комунізму та християнства. Їх зародження, поява на світовій арені, стратегія і тактика, їхній прогрес та поширення впливу на світову історію викликали здивування людей своєю тотожністю. Все, що є “позитивного” в християнстві можна віднайти і в комунізмі, і навпаки. І комунізм, і християнство, як близнята схожі між собою.

“Хто не с нами, той проти нас!” — проголошували більшовики-комуністи, катуючи, ув’язнюючи і розстрілюючи мільйони людей лише протягом 70-ти років необмеженого панування. Але вони не були оригінальними — вони цей однозначний вислів запозичили з “науки” Ісуса:
“ХТО НЕ ЗІ МНОЮ, ТОЙ ПРОТИ МЕНЕ!” (Матвія, 12: 30).
Можна лише здогадуватися, скільки мільйонів люду знищили християни протягом майже двох тисяч років, поширюючи християнство в світі “вогнем і мечем”…
З’являються все нові й нові томи, в яких перераховуються усі
злочини комуністичного “червоного” терору і німецького нацизму, але й досі ніхто не наважується порахувати усі злочини юдаїзму і християнства зокрема… Якщо ж зібрати всю пролиту кров тих
людей, які були жорстоко знищені в часи насильного насадження
злочинної, безмежної і дикої ДИКТАТУРИ ЮДЕЙСЬКОГО ХРИСТИЯНСТВА, то кількість цієї крові може перевершити місткість
будь-якого моря. А методів нищення людей, вистачало і в обох
“Заповітах”.
Звичайно, в Новому заповіті, зокрема в євангеліях, марно шукати відвертих вказівок, як винищувати нехристиянські народи,
але в євангеліях можна знайти чимало “порад”, як розправлятися
з вільнодумцями, “невірними”: топити з каменем на шиї, виколювати очі, відрубувати руки чи ноги. Інші методи покарання подані натяком у притчах. А, коли християнам-завойовникам треба було розправитися з тим чи іншим народом, країною, державою або
містом, то вони завжди вправно послуговувалися наказами Старого заповіту, — ніхто ж його не відміняв. Та й сам Ісус твердив:
“Легше небо і земля проминеться, аніж одна риса із Закону (Старого Заповіту) загине” (Луки, 16: 17)…

Єдиним суспільством, в якому найповніше розцвіли майже усі
християнські ідеали, зокрема заповіді Ісуса Христоса, був кривавий і людожерний “комуністичний режим”. Юдо-християнські заповіді християни і комуністи розуміли і виконували кожен по своєму. “Люби Бога свого”: християни любили свого Ісуса в людському тілі, комуністи — Леніна; “Люби ближнього свого”: християни любили лише християн і жебраків, комуністи — комуністів і
жебраків (люмпен-пролетарів) *…
Порівняймо тепер “релігійні” тексти комуністів і християн,
щоб наочно пересвідчитись, що це — “одного поля ягоди” і, що
без християнства не було б комунізму, а “привид комунізму” і
“привид християнства” — це один і той же “привид”, який вже
вийшов за межі Ізраїлю та Європи в Азію, Африку та Америку.
“Інтернаціонал” комуністів
“Вставай, проклятьем
заклейменный,
Весь мир голодных и рабов…
Весь мир насилья мы
разрушим
До основанья, а затем
Мы наш, мы новый мир
построим,
Кто был ничем, тот станет
всем!”

“Новий заповіт”
Блаженні злидарі — Царство Боже бо ваше (у ап. Матвія, 5: 3
—
“Блаженні убогі духом”…)
Блаженні голодні тепер, бо ви
нагодовані будете. Горе ж вам,
багатіям,… (Луки, 6: 20—25)
Бог вибрав НЕМІЧНЕ і НЕМУДРЕ світу. І НЕЗНАЧНИХ вибрав, щоб значне знівечити! (1Кор.,
1: 27—28)

Цікавим є те, що слово “ком’юнізм” (спільний) є основним словом в ідеологіях і
християн, і комуністів в латиномовних і англомовних “християнських” країнах.

Підготував : Світояр.

Література, яка може Вас зацікавити:

БІБЛІЙНИЙ ГЕНОЦИД АБО “НЕ ВБИВАЙ” ПО-ХРИСТИЯНСЬКИ. ПРОПОВІДНИК СВІТОЯР

ВЕЛИКИЙ КОД УКРАЇНИ – РУСІ. СЕРГІЙ ПІДДУБНИЙ.

ВЕЛЕСОВА КНИГА. ВОЛХОВНИК

ВОЛХОВНИК: ПРАВОСЛОВ РІДНОЇ ВІРИ.