Ще раз про одвічний ДІДУХ!

Друзі! Ще ніби й далеко до Різдвяних свят, але практично завершуються цьогорічні жнива – отже час подумати про виготовлення Дідуха та Павуки до Різдва. Хтось скаже – зарано, але час летить швидко. Дехто з Вас вже вирішив цю проблему, а для тих, хто з різних причин не має можливості сам зробити до свята Дідуха, можемо допомогти. Тому запрошуємо до співпраці щодо повернення Дідуха та Павуки на почесне місце в нашому житті. Хто хоче самостійно це зробити, але не вміє – звертайтесь: допоможемо і майстер класом (за попередньою домовленістю), і порадами, і соломкою для Павук. В крайньому разі можемо забезпечити Дідухами (найменші робимо на 98 колосків – 39-40 см. висотою, найбільші – 539 колосків до 1 м висотою) і Павуками до Свята Родздва. Поки що є всі необхідні колоски (жито, пшениця, ячмінь, овес, льон).

В минулі роки я більш докладно викладав сутність Дідуха та Павуки, тому сьогодні тільки декілька слів про важливість виготовлення Дідуха та Павуки –правічних духовних Святинь українців. Чому правічних – Павука виготовляється безпосередньо перед Родздвом, а саме з внесення Дідуха до оселі та встановлення його у головному, святочному місці у хаті (на покутті – «у Раю») починається свято Родздва, яке символізує ПОЧАТОК ПОЧАТКІВ – народження Світу і Світла. Вдумаймось у глибину цих слів. Вони СИМВОЛИ цієї події! Ось призначення ДІДУХА та ПАВУКИ! Недарма багаторічна дослідниця української культури Л.П.Саннікова-Коротун (вічна їй СЛАВА і ПАМ’ЯТЬ) висловлює думку про виготовлення Дідуха на теренах України з очерету ще у далеко до землеробські (збиральницькі) часи, задовго до трипільськоїі культури – он куди сягає його коріння. Потім його робили з квітів, і лише з виникненням землеробства він набув практично сучасного вигляду. А ота звичаєва давня солом’яна прикраса – Павука, яка щорічно виготовляється саме до свята Родздва, за твердженням деяких дослідників, несе ідею розгортання Всесвіту. Сьогодні, на жаль, мало кого цікавлять питання походження і, головне, сутності Дідуха та Павуки – цих одвічних духовних святинь українців. Може саме тому в нашому сучасному, надзвичайно практичному суспільстві, такі величезні проблеми з ДУХОВНІСТЮ (навіть немає чіткого визначення цього поняття).

Дідух мав стояти на покуті від Різдва до Новоліття. З цього Дідуха на НОВОЛІТТЯ діти вимолотять зерно, яке буде змішане з посівим насінням і потім посіяно. Висіваючи зерно, вважалося, що Дух Поля випускається на Землю. Саме це надавало врожаю животворної цілющої сили. Саме в цей час, на Новоліття, душі померлих полишали родину і відправлялися на своє постійне місце. Тому Дідух, як бачимо, протягом цілого року виконував визначну світоглядно-обрядову роль, зберігаючи одвічні Звичаї, забезпечуючи неперервність хліборобських традицій, неперервність Роду, тобто життя на цій Землі. Дідух – то свята пам’ять Зоряного Неба, сніп-Рай, який щороку від покоління до покоління, од віку до віку оновлюється в родині, єднаючи давні покоління з сучасними. Він завжди був, є і залишиться таїною вічності.

Чому Дідух складається із семи окремих пучечків, а число колосків у кожному пучечку кратне семи? Справа в тому, що будь-яке порушення у житті звичаєвих вимог – Божих законів – передбачає невідворотне покарання за це. В залежності від порушення, кара може прийти у будь-який момент. Людині надається можливість виправити свою помилку, але коли вона не спромоглася цього зробити, то це порушення має бути виправленим протягом семи колін Роду (так зване «родове зло»). Часом, коли помирає немовля, можна почути: воно ще ж не встигло нагрішити на цій Землі, чому ж його забрав Бог? А воно просто сьоме коліно Роду, відповідальне за гріхи своїх далеких Предків, які не зуміли виправити ці гріхи за увесь попередній час. Тому той, хто не знав свій Рід до сьомого коліна, за Звичаєм, вважався ущербним і не мав навіть права продовжувати Рід (женитися або ж виходити заміж). Адже саме ці знання несли інформацію щодо конкретних фактів порушення Звичаю окремими особами Роду. Ця інформація, в той же час, спонукала до виправлення (нейтралізації) нащадками цього родового зла протягом семи колін. Тобто, якщо зараз родовід використовується, в основному, для висвітлення слави та тяглості Роду, то раніше, як на нашу думку, ці знання забезпечували можливість виправлення (відпрацювання) нащадками отих порушень Звичаю – «родового зла», яких припустилися їхні Предки. Термін «відпрацювання» (на відміну від «вимолювання», «каяття», чи «відкуплення гріхів» у християнстві) свідчить про те, що тільки конкретними діями можна було виправити колишні порушення Звичаю. А ще казали: хто знає сім колін Роду свого – у того до старості не болять і не випадають зуби…Я особисто не тільки чув розповіді про це, але й зустрічав таких людей. Тобто родовід колись (на відміну від сьогоднішнього) виконував досить важливі життєві практичні функції, чому так і оберігався. А Дідух ніби нагадував про це і контролював виконання!

Сім колін Роду – це 128 дідусів і бабусь (без братів і сестер). Коли бачиш за собою таку кількість найрідніших тобі людей, знаєш їх, відчуваєш їх підтримку, то набагато впевненіше почуваєш себе на Землі. Зараз мало хто з нас знає, на жаль, свій Рід до сьомого коліна. Відомі і причини, які призвели до такого стану. Але якщо осягнути значення цієї звичаєвої вимоги та зробити прості кроки щодо відновлення цих Знань, то вже наші онуки і правнуки зможуть повернути собі цей одвічний Звичай та користуватися тими могутніми перевагами, які він надає.

Можна тільки пошкодувати, що на сьогодні втрачено величезну кількість знань щодо світоглядного значення Дідуха у Звичаєвості нашого народу. Буду вдячний за будь-які додаткові відомості щодо значення Дідуха – відродження цих знань тільки нещодавно почалося і пошук триває. Повернення цих Звичаїв сприятиме відродженню українського розуміння сутності Бога, сутності життя та його чеснот – ДУХОВНОСТІ НАРОДУ, чого найбільше не вистачає нам сьогодні.

Принагідно зазначу, що дописи про одвічні Святині українців – Дідух та Павуку – викликають у Вас рок від року все більшу зацікавленість, тобто маємо свідчення початку процесу відродження правічної української духовності, а це і тішить і надихає одночасно.

Номери телефонів для зв’язку:

Волелюб : 063-53-32-273, 099-42-98-360;

Галина : 073-06-22-180

ДІДУХ ДО ХАТИ – БІДА З ХАТИ!

Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d1%80%d1%96%d0%b4%d0%bd%d1%96-%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%b0-%d0%b2-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d1%96-%d1%81%d0%b2%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b6%d0%be%d0%bc%d1%83-%d1%82%d0%b0%d0%bc%d0%b0%d1%80%d0%b0-%d0%bf/

“Рідні свята в Колі Сварожому”, Тамара Пістун

Дітям України треба більше знати про своє праминуле, щоб ніхто не зміг нав’язати нам чужого, не властивого нашій генетичній пам’яті й нашій душі. Людину без пам’яті, без минулого легше зламати, підкорити. Людина без власної волі, без здатності думати й аналізувати безсила. Їй легше нав’язати різні догми, перетворити її свідомість на рабську. Душі предків їй не допоможуть, та й вона не кликатиме їх на допомогу, бо нічого не знає про них. Предки допомагають тим, хто про них пам’ятає. У цьому посібнику подано сценарії просвітницьких заходів, виховних годин, свят, конкурсів, що їх можна використати у навчально-виховному процесі впродовж усього року. Для організаторів шкільного дозвілля, класних керівників, студентів.