І як тепер тебе забути?

Душа до краю добрела.

Такої дивної отрути:

я ще ніколи не пила.

Такої чистої печалі,

такої спраглої жаги,

такого зойку у мовчанні,

такого сяйва навкруги;

Такої зоряної тиші,

такого безміру в доби..

Це, може, навіть і не вірші,

а квіти, кинуті тобі.

Козацькі бувальщини – Павло Браницький
Поема Козацькі бувальщини із циклу історичних поем для дітей різного віку з метою популяризації історії України та зокрема часів козацтва
Замовити книгу можна тут:
https://sribnovit.com/product/%d0%ba%d0%be%d0%b7%d0%b0%d1%86%d1%8c%d0%ba%d1%96-%d0%b1%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d1%89%d0%b8%d0%bd%d0%b8-%d0%bf%d0%b0%d0%b2%d0%bb%d0%be-%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d0%b8/