Велике інтерв’ю Степана Бандери іноземним журналістам 1950 року
Раніше ми публікували повний текст інтерв’ю Степана Бандери німецькій радіостанції у Кельні 1954 року. Цього разу, шукаючи інформацію на просторах інтернету, випадково натрапили на ще одне унікальне інтерв’ю іноземним журналістам, яке було дане 31 березня 1950 року і вперше опубліковане в газеті “Гомін України” від 20 травня 1950 року, №19 (54).
Перед нами постає жива мова самого Бандери, яка черговий раз доводить за що насправді і проти кого боровся Провідник ОУН. Які ідеали, інтереси та переконання відстоював. Ще тоді, у 50х, він все знав і передбачив. Фактично, це філософ, стратег і політик світового рівня.
Читайте першоджерела, аналізуйте, робіть висновки і не слухайте провокаторів!
Передмова до інтерв’ю: Зустріч проходила таємно, у невеликому готелі. Місце зустрічі та прохід до нього ретельно контролювалися українською вартою, а назва місцевості на околиці Мюнхена не була відома її учасникам, про що повідомляла преса як «невизначена місцевість ближче». Ці виняткові перестороги були зумовлені тим, що Степан Бандера жив у той час в умовах постійних переслідувань ворожої агентури, яка сама або за «дружньої служби» деяких західних розвідників знищувала або примусово вивозила (тобто «репатрійувала») до СРСР. Тому Степан Бандера жив у безлюдній місцевості під вигаданим фальшивим ім’ям і під постійною озброєною охороною.
Прес-конференція отримала широкий резонанс у світовій пресі в Європі, Північній Америці та Аргентині. Щоденні газети 72 країн світу повідомили про прес-конференцію як про своєрідну сенсацію. У деяких газетах (у тому числі й у деяких українських) зміст інтерв’ю подавався некоректно або навмисно тенденційно спотворювався.
Запитання: Яке займаєте положення?
Відповідь: Голова Проводу Організації українських націоналістів.
Запитання: Яку мету переслідує ОУН?
Відповідь: Звільнення України, повалення ладу поневолення України більшовицькою росією, відновлення самостійної Української держави на українській етнографічній території, знищення російського імперіалізму, розвал СРСР на самостійні національні держави всіх поневолених москвою народів (ред. – ось за це Бандеру демонізували, затаврували, дискредитували і знищили більшовики).
Запитання: Який державний лад має намір встановити ОУН?
Відповідь: ОУН добивається встановлення ДЕМОКРАТИЧНОГО ЛАДУ І СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ. ОУН бореться проти більшовицької ДИКТАТУРИ, ТОТАЛІТАРИЗМУ, проти комуністичного СУСПІЛЬНОГО ПОНЕВОЛЕННЯ і гніту.
В Українській державі сам український народ має вирішувати вільним волевиявленням питання державного і суспільного ладу. Українська держава повинна запровадити вільний розвиток усіх сфер життя – релігії, культури, господарської діяльності, вона забезпечить всебічну ОСОБИСТУ СВОБОДУ і СПРАВЕДЛИВІСТЬ для всіх громадян України, свободу індивідуальної і колективної діяльності в усіх громадсько-політичних, господарських, культурних та інших сферах життя.
Запитання: Яким чином ви хочете здійснити свої цілі?
Відповідь: Революційною збройною політичною боротьбою всього українського народу в межах загального антибільшовицького фронту спільно з іншими поневоленими і пригнобленими народами.
Запитання: Які є сили українського визвольного руху?
Відповідь: Українські визвольні змагання очолює Українська Головна Визвольна Рада, що постала 1944 р., діє в Україні, як революційний найвищий орган українського народу в протиставленні до московської експозитури – т. зв. уряду УССР. УГВР, що має характер революційного парляменту, і її виконний орган – Генеральний Секретаріят – перебувають ввесь час в Україні.
Українська Повстанська Армія – це підпільна революційна військова формація, що веде мілітарну боротьбу в рамцях цілої революційної дії.
Запитання: Які стосунки існують між ОУН і УПА?
Відповідь: Найтісніша спільна діяльність. УПА виникла зі збройних підрозділів (відділів) ОУН під час Другої світової війни, коли військова боротьба розгорнулася у великих масштабах на два фронти – проти німців і проти більшовиків.
Основу УПА склали військові підрозділи (відділи) ОУН, але в УПА входять також і не члени ОУН, а всі ті, хто хоче взяти участь у збройній боротьбі проти ворога за волю України.
УПА побудована і діє на суто військових принципах, але з урахуванням умов підпілля. УПА проводить військові операції в межах всієї революційної боротьби, яку практично здійснює і організовує ОУН.
Запитання: Чи є ви командантом УПА?
Відповідь: Ні, головним командиром УПА є генерал Тарас Чупринка.
Запитання: Яке його становище в ОУН?
Відповідь: Він є другим «Головою Проводу» ОУН.
Запитання: Які операції проводить УПА?
Відповідь: Операції УПА, їх масштаби і форми змінюються згідно зі змінами обстановки. Під час війни і одразу ж після її закінчення УПА діяла великими військовими одиницями, проводила військові «акції» великих масштабів, охоплюючи своїми операціями значні території і оволодіваючи ними.
В нинішніх, більш стабілізованих умовах, форми дій УПА інші, не такі, якими вони могли бути у воєнний період. У 1945–1948 роках більшовики кількома «навалами» проводили масові операції для ліквідації політичного підпілля. Велика кількість дивізій оперувала упродовж кількох місяців підряд по всій території України. Коли ж ці дивізії зі стрілецьких частин Радянської армії виявилися малонадійними, починаючи з 1946 року, діють майже виключно війська НКВД.
Але ні підрозділів УПА, ні всього революційного підпілля ОУН більшовикам не вдалося знищити. Тепер УПА діє малими роздрібленими підрозділами (відділами).
Головні цілі сучасних військових дій УПА зводяться до такого:
- посилити скрізь суспільно-політичний революційний процес;
- ЗАХИСТИТИ НАСЕЛЕННЯ ВІД НИЩІВНИХ ОПЕРАЦІЙ НКВД, таких, наприклад, як масове вивезення (висилання) населення;
- паралізувати і знищити опорні пункти ПОЛІЦЕЙСЬКОГО І ЕКОНОМІЧНОГО ТЕРОРУ;
- проводити революційно-пропагандистські рейди у підвладні більшовикам країни для посилення революційного руху;
- розвивати і вдосконалювати методи збройної революційної боротьби;
- наочно показувати всім народам СРСР, що збройна революційна боротьба можлива й успішна в будь-яких умовах, попри всілякі зусилля більшовицького терору;
- чинити революційний вплив на Радянську армію;
- підтримувати безперервність дій основних кадрів революційної армії, яка у відповідний момент повинна бути готова і здатна організувати і повести на боротьбу маси революціонізованого воїнства.
Запитання: Чи застосовували більшовики інші спроби призупинити боротьбу, наприклад, шляхом закликів?
Відповідь: Так. Із 1944 року по 1947 рік більшовицький уряд неодноразово звертався з офіційними закликами до українських революціонерів, щоб вони припинили боротьбу, обіцяючи за це «амністію», говорили про українську державу. Але українці дуже добре знають «москалів», і такі зрадницькі підходи й звернення не мали довіри.
У деяких країнах, наприклад, у Польщі, де підпільні сили частково дали себе піймати на такі хитрощі більшовиків і вийшли з підпілля, це призвело не лише до значного ослаблення й демобілізації антибільшовицького підпілля, а також призвело невдовзі до арештів, висилання і ліквідації всіх виявлених підпільників.
Запитання: Який кількісний склад УПА?
Відповідь: Це таємниця.
Запитання: Чи можете повідомити орієнтовні відомості, які відносяться до минулого, про кількісний склад і розміри великих операцій УПА?
Відповідь: На межі 1944 і 1945 років наші вороги – німці і більшовики у своїх розвідувальних звітах оцінювали УПА як військову силу, рівноцінну 200-тисячній армії.
У одному з великих боїв, який тривав кілька днів, з більшовицького боку проти однієї військової частини УПА брало участь три дивізії (бій в районі Чорного лісу на Підкарпатті в 1945 році). У цьому бою підрозділи УПА завдали потужних ударів більшовикам і змогли прорватися з оточення.
Запитання: Яку зброю має УПА і звідки добуває зброю?
Відповідь: Всю зброю УПА здобуває у ворога. Зокрема, великі запаси зброї залишилися з часів війни.
Основні види зброї такі: автоматичні кулемети й пістолети, ручна протитанкова зброя, легкі протитанкові гармати.
Запитання: Чи має УПА танки, літаки, артилерію і чи застосовують такі види зброї більшовики проти УПА?
Відповідь: Більшовики, як і німці, застосовують проти УПА і танки, і літаки, і артилерію. УПА літаків не має. Танки і гранатомети застосовувалися підрозділами УПА лише зрідка, в окремих боях після захоплення цих видів зброї у ворога…
Запитання: Як численна є сила ОУН?
Відповідь: Сила ОУН не міряється кількістю її зорганізованих членів. Вона полягає в тому, що ми мобілізуємо, організуємо і направляємо до плянової боротьби самостійницькі стремління і протибольшевицьке наставлення цілого українського народу. В боротьбі ОУН бере участь велика частина українського народу в різних формах та підтримує і співчуває їй увесь народ за вийнятком малої жменьки комуністів і їх прислужників.
Запитання: Як можна оцінювати протибольшевицький потенціял в Україні?
Відповідь: Половина з коло 45 мільйонів українців візьме безпосередню активну участь в протибольшевицькій визвольній революції. (Решта – нездібні до безпосередньої боротьби).
Запитання: Як Ви стали провідником ОУН?
Відповідь: Вибраний на голову Проводу ОУН. В 1940 р. вибраний тимчасово Конференцією, в 1941 р. Великим Збором, найвищою установою ОУН, яка встановлює програму, організаційні закони і покликає Провід. Востаннє вибраний по виході з німецького концентраційного табору Конференціями ОУН в Україні в 1945 р. і в 1947 за кордоном.
Запитання: Коли, де і чому ув’язнили Вас німці?
Відповідь: В 1941 р. після проголошення відновлення Української Держави проти волі й плянів гітлерівської Німеччини. В’язнили до 1943 р. в тюрмі ґестапо в Берліні, а потім до вересня 1944 в концтаборі Захсенгавзен в Оранієнбурґу.
Запитання: Коли і чому звільнили Вас?
Відповідь: Восени 1944, як уже відступали з України, німці звільнили мене й малу частину українських націоналістів, стараючись приєднати собі прихильність українців. Пропозиції співдії я відкинув, так само як й інші. Німці держали мене під поліційним наглядом, з під якого я втік на початку 1945 р.
Запитання: Чи німці пропонували українцям співпрацю, обіцяючи державну самостійність?
Відповідь: Під час війни гітлерівська Німеччина ніколи не ставилась направду позитивно до справи української державної самостійности, тільки намагалася заманити сумнівними обіцянками в далекій перспективі.
Запитання: Чи український народ не сподівається визволення від війни між Америкою і СССР?
Відповідь: Ми рахуємо тільки на визволення власною боротьбою, протибольшевицькою революцією. Війна може створити пригожі обставини, бути помічною. Але на визволення чужими силами Україна не рахує.
Запитання: Коли буде революція в Україні?
Відповідь: Загальний революційний зрив в Україні і в інших підбольшевицьких країнах прийде у пригожий для того момент. Більше значення матиме дозрівання революційного процесу серед широких народніх мас, зокрема серед інших народів та зріст революційних настроїв у совєтській армії. А в другу чергу ролю відограє пригожий момент.
Запитання: Чи Ваш рух діє теж в совєтській армії?
Відповідь: Так. Ведеться успішна пропаґандивна й підготовча акція серед вояцтва совєтської армії, українців та інших національностей, щоб вони, замість захищати большевицький режим і московський імперіялізм, у відповідний час стали проти нього, в боротьбі за свободу, по боці визвольної революції
Запитання: Як уявляєте собі пригожий момент для вибуху революції?
Відповідь: Він може мати внутрішній характер – крайньо скрутне положення цілої большевицької системи і режиму, зокрема економічне заломлення. Внутрішній розвиток СССР йде по цій лінії прогресивно. Або друга можливість: криза зовнішнього характеру, війна, чи інша форма великого натиску на СССР ззовні.
Запитання: Чи народ в Україні не рахує на те, що Америка розпочне війну з СССР?
Відповідь: Ні. У нас люди знають, яке є відношення і яка політика Америки супроти СССР. Але знають, що війна така прийде невідхильно. СССР підготовляється до неї і її викличе.
Запитання: Звідки знаєте і які є познаки, що СССР підготовляється до війни?
Відповідь: Маємо відомості про те, що діється в Україні і на цілому просторі СССР. Підготування большевиків до війни іде в різних ділянках:
- а) психологічна мобілізація під прикривкою гасла “за мир”; большевики ведуть пропаганду, що Америка готується до аґресії і СССР мусить її відбити, знищити англо-американський імперіялізм,
- б) СССР тримає під зброєю багато річників, веде інтенсивний військовий вишкіл всієї молоді не тільки в армії, але теж в комсомолі, в різних парамілітарних організаціях,
- в) ціле господарство СССР і сателітів наставлене виключно на підготування війни, розбудову воєнного промислу, упослідження всякої продукції для мирних потреб,
- г) інтенсивна розбудова великанських повітряних сил, морської фльоти, зокрема підводних човнів, будова доріг виключно в пляні потреб аґресивної війни, інтенсивне будування летовищ, великих підземних воєнних магазинів, розміщення їх на окраїнах території СССР, при шляхах випадів і в країнах сателітів – все це наглядно вказує, що СССР готується до війни поза власними кордонами, до аґресії.
Запитання: Коли, на Вашу думку, СССР викличе війну з Америкою?
Відповідь: Тоді, як вже не зможе більше здобувати в “тихій війні”, коли на Заході не буде мати більше успіхів у своїй комуністичній, розкладовій і підривній дії і як наткнеться на твердий спротив у своєму просуванні на схід, в Азії, як це сталося на Близькому Сході. Тепер СССР не потребує одвертої, повної війни, доки при пасивності західних держав здобуває легше і більше без великого риску.
Запитання: Чи Ви хочете спровокувати війну між СССР і Америкою?
Відповідь: Ми не маємо змоги цього зробити, ані це не лежить в сфері наших завдань. Ми ведемо свою власну боротьбу і дбаємо про спільний визвольний фронт усіх поневолених большевизмом народів. А питання війни західних держав з СССР – це справа захисту їхніх життєвих інтересів.
Запитання: Коли б дійшло до війни між Америкою і СССР, чи тоді вибухла б революція в Україні?
Відповідь: Якщо б воюючі проти СССР держави виразно й зобов’язуюче задеклярували підтримку українським самостійницьким змаганням, визнали українську державність, як одну з цілей війни, і на ділі трактували Україну та її союзників, нашу визвольну боротьбу за союзника – тоді наша революційна боротьба велась би за таким пляном, щоб якнайбільше причинитися до швидкого і повното повалення спільного ворога і до встановлення миру.
На випадок іншої постави держав, що воюють проти СССР, ми трактували б їх війну як також чужу нам справу і свою власну боротьбу провадили б виключно за власним пляном, як це для нас було б найкорисніше, не маючи підстав координувати її з воєнними плянами противників СССР.
Запитання: Чи ОУН дістає допомогу від американців?
Відповідь: Ні.
Запитання: Чи співпрацює з СІС?
Відповідь: Ні. Натомість знаємо, що різні люди підшивалися під фірму Організації і вводили в блуд американські чинники.
Запитання: Чи большевики старалися зробити на Вас атентат?
Відповідь: Так. Служба Безпеки викрила трьох аґентів НКВД, які мали таке завдання.
Запитання: Чи міг би хтось з журналістів піти в Україну і побачити там Вашу боротьбу?
Відповідь: Засадничо так. Передумовою до того є повне обостороннє довір’я і вимога взяти на себе ризики. Приблизно половина людей, що виконують завдання зв’язку між краєм і закордоном – гине.
Запитання: Скільки приблизно з України бійців УПА в рейді до Німеччини? Чи ще прибувають такі відділи?
Відповідь: Перед двома роками до Німеччини й Австрії пробились рейдом приблизно 300 вояків УПА і членів ОУН з західних українських окраїн під Польщею. Вони дістали наказ перейти сюди тоді, коли після дворічної боротьби з тих теренів виселено все українське населення.
З матірних українських земель приходили тільки малі групи для зв’язку.
***
Наприкінці Бандера звернув увагу західних кореспондентів на такі питання:
- Дотогочасна політика й тактика західних держав супроти СССР має багато хиб, які шкодять боротьбі проти большевицького наступу на ввесь світ.
- Розмежування большевизму від російського імперіялізму є неправильне. Не можна знищити одого, залишаючи другий, а вже цілком нереальна концепція, мати одного з них за союзника проти другого. Такою хибною концепцією є СТАВКА НА РОСІЙСЬКІ СИЛИ, які виступають проти большевизму, а самі є за втриманням імперії, яка поневолює інші народи.
- Рівно ж помилковою є ставка на т. зв. тітоїзм, націонал-комунізм, з надією, що його вдасться мати союзником проти СССР. Це другий троянський кінь. В світовому змагу комуністи знайдуть спільну мову з СССР. Пактуванням з Тітом і т. п. західній світ позбавляє себе ідейного обличчя в боротьбі з большевизмом.
- Багато шкоди в протибольшевицькому фронті накоїла концепція протидіяння большевицькій системі методами легальними, парляментарних виборів і т. п. В країнах новоокупованих Совєтською Росією, в т. зв. сателітах спрямування національних і протибольшевицьких змагань на той шлях легальної боротьби принесло великі втрати, демобілізацію і заламання протибольшевицьких сил. До цього причинилась політика західніх держав, яка штовхала ті народи на такий шлях. Проти большевизму – системи безоглядного терору, безправства, тоталізму – є можливий тільки один спосіб визвольної боротьби для поневоленого народу – безкомпромісова революція.
- Західній світ недобачає і недооцінює найпевніших і найтвердших сил в світовому змаганні з большевизмом – революційних визвольних рухів поневолених народів. Так само як Україна, багато інших народів ведуть свою боротьбу з большевизмом, з російським загарбницьким імперіялізмом. Національна ідея, змагання за свою самостійність і свобідний розвиток, дає тим народам силу витривати в найтяжчому змаганні тоді, коли могутні держави пактують з СССР.
- Тепер боротьба наших народів не йде осамітнено. Усі самостійницькі, революційні сили єднаються в Антибольшевицькому Бльоці Народів, творять спільний фронт визвольної боротьби. В АБН входять визвольні рухи таких народів: азербайджанці, білоруси, болгари, грузини, естонці, ідель-уральці, козаки, литовці, лотиші, мадяри, румуни, серби, словаки, туркестанці, українці, чехи, хорвати.
Запитання: Чому нема в АБН поляків?
Відповідь: Бо польські політичні чинники за кордоном не погоджуються на принцип самостійних національних держав в етнографічних границях, що його прийняли усі народи АБН. Вони хочуть прилучити до Польщі частини земель українських, білоруських, литовських і ін. Але на рідних землях існує співдія українського революційного руху з польським протибольшевицьким підпіллям, яке не обстоює імперіялістичних позицій.
Закликом, що протибольшевицькі сили західних народів повинні підтримати визвольну боротьбу народів АБН, не тільки в ім’я вселюдських ідеалів, але теж у своєму власному інтересі, закінчилося інтерв’ю С. Бандери з журналістами.
Джерело: Текст прес-конференції поданий на основі звіту присутнього на ній кореспондента тижневика «Шлях Перемоги» (№ 15 за квітень 1950 p.). Оригінал інтернет-публікації почерпнуто в Facebook УПА (Ukrainian Insurgent Army), СЗР України, Фото Старого Львова та Василь Головцин Livejournal.
На обкладинці використана світлина військово-історичного клубу “Повстанець”.
Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d1%81%d0%ba%d1%96%d1%84%d0%b8-%d1%96%d0%b2%d0%b0%d0%bd-%d0%b1%d1%96%d0%bb%d0%b8%d0%ba/
Скіфи. Іван Білик
