Зустрів випадково  сьогодні  давнього знайомого, якого не бачив років 20. Поговорили про минулі часи, погоду, політику, а потім розмова торкнулася “Велесової Книги” Знайомий розповів , що читав її, але мало що второпав, та ще й написана вона угротюкським суржиком, в перекладі якогось Асова. В цей момент я зрозумів, що однією з головних причин несприйняття цієї святині  є неграмотні, політично і шовіністично налаштовані  горе-перекладачі з Московії, які до того ж не мають відповідної фахової освіти. Той самий Асов, який насправді є Барашков, під замовлення кремлівського керівництва просто спотворив священний текст. Те, найстрашніше для московітів, де повністю відкидається навіть думка, про якусь спільну колиску  українців, білорусів і московитів взагалі перекручено і абсолютно невідповідне тексту оригіналу. Зате Асов вигадав такі “свята”, як різдво Баби Яги і день народження Кощія безсмертного, по нашому Чахлика невмирущого.  Мати Слава, велика Богиня Перемоги у праукраїнців у нього перекладена як мати сова І оцей хлам, асових, гнатюків, інглінгів,люта маячня і неадекватні фантазії так званих  славяно-арийских вед, десятками і сотнями тон пливе в Україну, дискредитовуючи наші прадавні, священні знання. Як приклад, погляньте на оригінал  знаменитої поезії Тараса Шевченка і переклад. Прочитайте на рівні  підсвідомості, вслухаючись у кожне слово.

..Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів..

А ось переклад московським язиком.

Ревёт и стонет Днепр широкий,
Волну вздымая, ветер взвыл:
Могучей вербы ствол высокий
К земле безжалостно склонил.

Унылый месяц в эту пору
Меж туч лишь изредка мелькал:
Как будто чёлн в открытом море
Средь волн из виду пропадал.

И петухи в селе молчали,
И гомонить никто не смел.
Сычи друг друга окликали,
Да ясень сучьями скрипел.

А в московитів не переклад, а свідоме перекручування!

Ось приклад безпосередньо з “Велесової Книги”

7е
А як умре, то до луки Сварогової йде.
А там Перуниця каже: то є ні хто інший, як рус-герой,
ані грек, ані варяг;
це слов’янин роду славного,
і той іде по співах Материних.
А Мати кличе до лук твоїх, Свароже великий.
І говорить йому Сварог:
“Іди, сине мій, до тієї краси вічної.
І дивись, що діди і баби твої в радощах і веселощах,
хоч досі гірко плакали.
А зараз возрадувалися з життя твого вічного до кінця кінців,
що продовжилося там”.

(Переклад Бориса Яценка)

А це вже Асов наваяв.  Відчуваєте різницю? Кацапи пупка рвуть, щоб дочислити себе до слов’ян,довести, що Русь і россия  є тотожними. Це те, що називається мімікрія, брехня, маніпуляції і дикунство.

«То никто иной — русский воин,

вовсе он не варяг, не грек,

он славянского славного рода,

он пришёл сюда, воспевая

Матерь вашу,

Сва Матерь нашу.

Висновок такий. Читайте “Велесову Книгу в професійних, українських перекладах! Такими є переклади Бориса Яценка, Галини Лозко, Сергія Піддубного.  Це фахівці і українці.

Велесова Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d0%b2%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d1%81%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%b0-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4-%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%81%d0%b0-%d1%8f%d1%86%d0%b5%d0%bd%d0%ba/

Велесова Книга. Переклад Бориса Яценко

Найпрофесійніший переклад сучасною українською мовою.

«Велесова книга» – це народний епос, тобто збірка різноманітних творів, які були написані (чи записані) багато століть тому. Одного автора тут бути не може, оскільки усі ті історії, обряди, молитви та інші тексти записувались різними людьми і в різні часи. Якщо ви готові зануритись у прадавню історію, тоді пропонуємо читати  книгу «Велесова книга», народний епос українською мовою . Вважається, що це найперша пам’ятка української літератури, яка добре збереглась. А створена вона була ще до появи кирилиці. Велес є Богом творчості і скотарства у часи існування Київської Русі, і саме його іменем назвали цю книгу. Дослідники припускають, що написали її у 9-му столітті. Оригінальним матеріалом, на якому волхви записували тексти книги, були дерев’яні дощечки. Скільки їх могло бути тоді, невідомо, але до наших днів дійшло аж 38 штук. Це справжній скарб, який було знайдено у 1919 році на Харківщині. Сьогодні є можливість  замовити книгу «Велесова книга»   і можливість у сучасний спосіб торкнутись історії, дізнатись більше про походження слов’ян, їх побут і традиції, які існували у давнину. Це можливість краще пізнати самих себе.