Саме в серпні, в астрономічний період, коли вшановується свято Хлібного Спаса, припадає давньоруське свято на честь завершення жнив — Обжинки.
Адже наш народ споконвіку був хліборобським. Ще в добу родового побуту нашими пращурами був сформований культ хліба. Хліб мав надзвичайну шану й вважався символом святості, щастя, здоров’я та достатку.
🌾 ТРИ ЕТАПИ ЖНИВ
Час жнив традиційно розподіляється на три етапи:
Зажинки → Жнива → Обжинки.
До кожного періоду народ створив різноманітні за змістом і характером обрядові жниварські пісні, які виконувалися на початку роботи, під час збирання врожаю і, нарешті, на завершення праці на ниві.
Коли дожинали жито, женці співали:
«Зажурилися стодоли,
що не повнії сторони,
сторони…»
або:
«Кружали женчики, кружали,
жито, пшеницю не вижали…»
Ці пісні супроводжували завершення великої хліборобської праці та передавали її сакральний зміст від покоління до покоління.
🌾 «ВЕЛЕСОВА» АБО «СПАСОВА БОРОДА»
Одним із характерних для нашого народу дожинкових звичаїв було залишати в полі жмуток невижатого збіжжя.
Його називали «Велесовою бородою» або «Спасовою бородою».
Чому саме Велесовою?
У традиційному світогляді наших предків Велес — Бог скотарства, багатства та всілякого достатку. Тому йому віддавали шану та подяку за добрий урожай.
Обряд із «бородою» мав глибокий символічний зміст. Люди намагалися повернути землі її плодючу силу.
Існувало повір’я, що під час жнив енергія землі ховається в останніх стеблах жита та пшениці. Разом із невижатим жмутком на полі залишалася урожайна сила до наступного року, а коли заламували колосся, ця сила символічно передавалася Землі.
Саме тому вважалося, що особливу силу мають колоски останнього снопа, «квітки» та зерна з обжинкового вінка. Їхнє зерно намагалися використати для наступної сівби.
🌾 ОСТАННІЙ СНОП — ДІДУХ
У день завершення жнив женці ходили полем і збирали останні колоски.
З них складали «квітку», вінок або невеликий сніп — Дідух.
Дідух символізував Дух Дідів — наших Предків, які, за народним уявленням, незримо допомагали виростити зерно та зібрати врожай.
Після вечері, у супроводі жнивних пісень, урочисто заносили сніп-Дідух до стодоли, де він залишався до Святої Вечері.
🌾 ОБЖИНКОВИЙ ВІНОК
Другим яскравим обрядовим моментом Обжинків був вінок із жита або пшениці.
Він символізував:
- щедрий урожай;
- успішне завершення жнив;
- родючість;
- достаток родини.
Вінок прикрашали маками, волошками, калиною.
Найчастіше його одягали на найкращу дівчину — вправну, працьовиту й гарну.
Найстарший жнець підперезував її перевеслом із колосся та урочисто клав їй на голову обжинковий вінець.
🌾 ВЕЛИЧАЛЬНА ТЕМАТИКА ОБЖИНКІВ
Особливе місце в обжинковому обряді посідала величальна традиція.
Величали:
господаря і господиню, Велеса, Мокошу, Перуна, Сварога, Дажбога, Дану та інших Богів і Богинь Рідних; вінок, ниву та женців.
Кожне вимовлене слово, за народним уявленням, було наповнене магічно-заклинальною силою — зверненням до Природи, Богів та Предків із побажаннями разом виростити добрий урожай.
У величаннях бажали:
здоров’я, добробуту, доброго збіжжя, достатку та гараздів для всієї родини.
🌾 ПАМ’ЯТЬ ПРЕДКІВ І ХЛІБОРОБСЬКА ТРАДИЦІЯ
Кажуть, нині земля стала гірше родити, бо люди забули заповіти Предків, не дотримуються законів народної мудрості та тисячолітнього досвіду, переданого нащадкам від хліборобів-оріїв, які, за цим баченням традиції, ще з часів Трипільської культури вирощували високі врожаї пшениці.
Через віки, як чиста джерельна вода, дійшли до нас жниварські традиції та звичаї наших мудрих Предків.
Їхній органічний зміст співзвучний і нашому часові.
Адже завжди жнива були, є і будуть великою святістю, бо уособлюють у собі не лише матеріальні статки, а й духовну потребу людини — бути в гармонії із Землею, працею, Природою, Богами та Предками.
🌾 ОБЖИНКОВА ВЕЛИЧАЛЬНА
Віншуємо Вас вінком,
Житнім колоском!Щоб ви дочекали сіяти і орати,
І женців збирати.Щоб вам родило стільки кіпок,
Як у небі зірок.Щоб вам уродило стільки стіжків,
Як у вінку колосків.Щоб ви були багаті
На бджоли і вівці,
На гроші і червінці!Щоб був мир в Україні
І в кожній родині!Щастя нам усім при здоров’ї —
Хліб спожити та на кращий заробити!Щоб у всіх на столі завжди
Був величний коровай наш пшеничний!Дай, Боже!
Автор: Обрядодій Рідної Віри Відана, м. Вінниця
Використані матеріали Ольги Рутковської.
Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d1%80%d1%96%d0%b4%d0%bd%d1%96-%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%b0-%d0%b2-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d1%96-%d1%81%d0%b2%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b6%d0%be%d0%bc%d1%83-%d1%82%d0%b0%d0%bc%d0%b0%d1%80%d0%b0-%d0%bf/
“Рідні свята в Колі Сварожому”, Тамара Пістун
Дітям України треба більше знати про своє праминуле, щоб ніхто не зміг нав’язати нам чужого, не властивого нашій генетичній пам’яті й нашій душі. Людину без пам’яті, без минулого легше зламати, підкорити. Людина без власної волі, без здатності думати й аналізувати безсила. Їй легше нав’язати різні догми, перетворити її свідомість на рабську. Душі предків їй не допоможуть, та й вона не кликатиме їх на допомогу, бо нічого не знає про них. Предки допомагають тим, хто про них пам’ятає. У цьому посібнику подано сценарії просвітницьких заходів, виховних годин, свят, конкурсів, що їх можна використати у навчально-виховному процесі впродовж усього року. Для організаторів шкільного дозвілля, класних керівників, студентів.
