ВІДПРАВИМ ЄГОВУ З ХРИСТОМ В СИНАГОГУ ,
А САМІ ПОВЕРНІМОСЬ ДО НАШОГО БОГА.
Колись були свята і в нашім житті,
Та їх заступили юдейські святі…
І все ж ми знаходим Дажбожі сліди
В Різдві — наш прадавній обряд Коляди,
У Юрі — Ярила, в Іллі — Перуна;
Великдень — це просто настала весна,
А влітку на місці Павла та Петра
Є Велес — заступник худоби й добра;
На Трійцю — Русальські Зелені святки,
Не Йвана — Купальські вогні та вінки;
На Спаса нам Бог дає злаки й меди,
Щоб ми споживали Дажбожі плоди
Та славили Сонця пухкий коровай,
Раділи життю і любили свій край,
Бо воля й добробут — це наша мета.
А нас силоміць прип”яли до хреста,
Щоб стали рабами богів з чужини
Онуки Сварога, Дажбожі сини.
Та ми прокладаємо власну дорогу,
Вернувшись у лоно природнього Бога.
——–*У кн. Гриць Гайовий. “Українські псальми. Сатирична хроніка політичних подій у національно-духовному висвітленні” (Київ, “Гарт”, 1999 р., с. 21).
Література, яка може Вас зацікавити:
ВОЛХОВНИК: ПРАВОСЛОВ РІДНОЇ ВІРИ.

ВЕЛЕСОВА КНИГА. СЕРГІЙ ПІДДУБНИЙ.

ВЕЛИКИЙ КОД УКРАЇНИ – РУСІ. СЕРГІЙ ПІДДУБНИЙ.


ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ. ВОЛОДИМИР ШАЯН







