Щоб у діток був добрий апетит, хотілося їм їсти, давали ягідок, свіжої капусточки, чай з м’яти.
А ще давали кислячку, у який кришили цибульку. Бо цибулька, якщо її їсти сирою щоденно, велику силу дає.
Коли у людини уже зовсім сили нема, не може, ходити — силу вертає потерта морква, зварена у молоці і підсолоджена медом, варена пшениця з молоком, виноград. Бабусі наші чіпляли виноградні грона на ниточці до сволока і тримали у світлиці, де не топилася піч. Виноград так зберігався цілісіньку зиму.
Щоб не болів животик, давали їсти щоденно потроху червоного бурячка, капусти чи огірочка, часнику.
Якщо простудився — дадуть тобі чай з листочків малини чи чорної смородини.
Жар — високу температуру збивали, приклавши до стоп тертий червоний бурячок з оцетом.
Хворе вушко — закапували соком із подорожника. При хрипах, кашлі пили свіжий капустяний сік із цукром. Боліло горло — сік калини з медом.
Волосся, замість шампуней, мили яєчними жовтками. А в кого випадало — втирай перед миттям сік кропиви, чи цибульки, чи часничку. Бородавки розрізаною картоплею чи часником натирали і вони зникали.
Болять зуби — полоскали відваром з гарбузяних сушених хвостиків.
Не тримається сеча — відвар з сухого дубового листя пили.
Чиряки лікували печеною цибулею, міняючи через чотири години.
Обпікся — мазали ранку яйцем.
Нежить — закапували ніс соком свіжого буряка.
Глисти — їли натще серце гарбузового насіння, запиваючи теплим молочком.
Їх світ був насичений повір’ями, як нічне небо зірками. Навіть кожен день тижня в уяві наших бабусь-прабабусь мав своє значення. Може ви чули, як кажуть вони, що понеділок — важкий день? Так, понеділок вважався недобрим днем, коли мають найбільшу силу злі духи, відьми, русалки. Отож у понеділок не починали ніякої вагомої роботи. Не можна було в цей день мити голову, мастити, білити хату, переодягатися у чисту сорочку, виїжджати у далеку дорогу.
Вівторок зате — щасливий день. Добре починати усяку роботу. Але як змиватимеш голову у вівторок, то будеш мати напасть: хтось тебе образить задарма. У середу починалася робота у полі. І тільки в середу сіяли, садили. Перші рядки, звичайно, засівала маленька дитина, бо вона негрішна. І земля прислухається до того, що вона в неї прохає. А прохала дитина, кладучи у ямки картоплини, ось чого:
— Не рости, як мій кулак, а як моя голова. Най буде тебе стільки у ямці, як у нас всіх, що в хаті, на руках пальців. Будемо тебе прашувати, будемо тебе підгортати, а від крота сама мусиш си вборонити. Най тя Бог сохранит від тучі, від посухи і від всякого іншого нещастя…
Автор: Гарафина Маковій
Література, яку можна замовити тут:
ЗЕЛО ТАЄМНИЧЕ. ТРАВНИК-ВОЛХОВНИК. ІВАН ПРОСЯНИК
Народний лікар Іван Просяник, недарма РОДина назвала його на честь сакрального дерева верби — иви, мав неповторне дитинство. Він ріс у світі, де перепліталися буденність і таїна. Де кожна зілина, кожна травина розмовляли з малим Івасем: чи то кощюною-міфом, з голосу сивого батька-знахаря, чи то казнею-легендою, з вуст мудрої бабусі-відунки. Світ, де ще були ледь прочинені двері в живу, прадавню нашу історію. Там на його чоластих могилах-обсерваторіях молилися волхви-звіздарі. Там, на широкі ниви русичів, волхви-просяники випрошували щедрі, рахманні дощі. Світ, де дзвенів, гусель яровчатих спів, славу витязям рокочучих, і сурем заклич бойових лунав. І зміг малий Іван почути їх, доторкнутися серцем до відгомину творення незрівнянно величної культури нашої вершинної слов’янської держави, яка до кореня згодом буде винищена чужинецьким культом. Але крізь тумани віків характерники-знахаарі все ж донесли в наші дні золоту гілку, колись могутнього, Древа Зцілення, яку впродовж життя осягав Іван Просяник. І Ви поліпшите своє здоров’я, переконавшись, що всі оці 3835 цілющих приписів двокнижжя «Зело таємниче» справді помічні, бо взяті з тисячолітнього народного досвіду. Пориньте ж в цей прадавній світ, відчуйте його таїну предвічну.
ПОВНИЙ АТЛАС ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН
Люди давно помітили, що багато рослин мають цілющі властивості. Є трави, які лікують не тільки хворобу, а й справляють благотворний вплив на весь організм у цілому. Давно перевірені лікарські трави можуть бути як досить ефективними, так і завдати значної шкоди здоров’ю при невмілому використанні. Тільки лікар може правильно поставити діагноз, встановити характер хвороби й намітити спосібі її лікування з урахуванням всіх особливостей організму хворого. Застосовувати самостійно допустимо тільки загальновживані, нешкідливі трави, які продаються в аптеках, а також звичайні плодово-ягідні й овочеві рослини. У даній книзі представлено 360 лікарських рослин. Особливу увагу приділено медичному аспекту.
Більше унікальних книг можна знайти тут: https://www.sribnovit.com/shop/
