Заспіваю вам не піснюПро стару старовину,Розкажу я вам не казку,А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле,Що вже мохом поросло,Що, нащадками забуте,За водою поплило. Перед вами стародавніПройдуть хвилями часи,Із могил до вас озвутьсяНаших предків голоси. Наших предків, що блукалиПо страховищах-лісах,Що з природою змагалисьТільки з вірою в серцях. Ах, тоді була живоюВся...
Метафізика Карпат
Гори димлять, бо пора прокидатись,Коло Свароже вже скоро в Зеніті!Знати пора вже, хто Батько, хто Мати,Отже, і знати, чиї наші діти. Ні ж бо, не ми! Бо, засліплені часом,Мури кладемо у власних оселях.Нам багряницями очі зав’язаноІ плащівницями ложе нам стелять.Поїть нектаром біблійна отрутаНа попелищі Всесвітніх Законів,Вільний народ, одягнувши в покуту,«Рай»...
Мамі
Мама, скажи мені, що тобі подобається спілкуватися зі мною. Я виросту - і буду знати, що я цікава. Мама, говори зі мною про почуття. Я виросту - і буду розуміти себе. Мама, підтримай мене, коли мені важко. Я виросту і зможу підтримувати оточуючих мене людей, коли погано їм. . Мамо,...
До рабів
А мо хтось думає-гадає, Що заведуть його до Раю Сіону праведні сини? Не буде так, раби мерзенні, Ждуть каземати вас казенні: Й окопи хитрої війни ! Свою й чужу продали волю За обіцянки хліба й солі Та за блудливі словеса… У пекло виклали дорогу! Тепер ждемо на допомогу, Киваємо на...
Очима ти сказав мені: люблю…
Очима ти сказав мені: люблю.Душа складала свій тяжкий екзамен.Мов тихий дзвін гірського кришталю,несказане лишилось несказанним. Життя ішло, минуло той перон.гукала тиша рупором вокзальним.Багато слів написано пером.Несказане лишилось несказанним. Світали ночі, вечоріли дні.Не раз хитнула доля терезами.Слова як сонце сходили в мені.Несказане лишилось несказанним. Ліна КОСТЕНКО. Нас можна читати у Твіттері: https://twitter.com/Nwrq6rwLYVxnfJq...
Азбука і абецадло
Хочемо зачинати, проте знати нам конче,яке теперішньому язикові істинноє лице;задля того держалисмо ся правила:«Пиши, як чуєш, а читай, як видиш» Думки з приводу статті «Про впровадження польського абецадла до українського письменства», написаної ксьондзом Й. Лозинським, вміщеної у «Розмаїтостях» львівських за 1834 рік, № 29. Є це глибока правда української народної...
А час іде…
А час іде. А цвинтарі ростуть. Що не село - малесенька Голгота. Сліпі незрячих юрбами ведуть На заклання у славу Саваота. Чиї думки, чиєї голови Тепер постали не преложним правом, Задля якого чубляться уми, Бо владу й славу віддано лукавим? А щирий люд і тужиться, й везе Свої дари в...
Про предківську віру
Чарівно співав колись Віщий Боян,Про давні, часи Рідну Віру...Священні гаї, де Перун наш стояв.. Чому він гаї ті покинув.. Про давніх Волхвів мудреців - відунів,і Відьм, що людей лікували...Що відали таїни Рідних Богів,Закони божественні знали... Із небом й землею розмови вели,Навчали, як жити в природі...Писали книжки, знали тайни земні -Їх...
“Се старий старим Богам молиться”
Поляна була давно колись уся вимощена кам'яними плитами, котрі тепер поросли м'яким руном моху та корчами чепіргатої папороті. Тільки одна стежка через середину поляни була протоптана і вела до глибокої, в скалі викутої яскині в виді склепу, зовсім відкритого на полудне. Стіни склепу стояли сірі, без ніякої оздоби, сподом були...
Українська міфологія: з чого все починалося?
Українці здавна вірили у надприроднє. Тому і наша міфологія наповнена істотами, яких ніби ніхто й не бачив, але про яких усі говорили. Мавки, Чугайстри, Вій, Блуд, Вовкулака — про них знають українці й до сьогодні. Але чому саме такі герої? Що для них було характерним? Міф — сказання про давні вірування...