На чоло впав промінчик тепла,Розумієш: весь Світ із любові,Щоб душа вічноплинно цвіла –Не души її в церкві Єгови. Сонні хвилі у море неслиПодих щастя. Вогні вечоровізіп’ялись на тоненькім стеблі, –Не неси їх у церкву Єгови. Вже крізь мене сніги-дзвонаріЙдуть і гублять підсніжники слова.Ти мене цілував на зорі, –Не каліч себе...
Інтерв’ю з Мирославою Горностаєвою.
Нашою співрозмовницею стане письменниця та лікар-бактеріолог з Запоріжжя Мирослава Горностаєва. З нею ми поговоримо про історичні романи та явище “фанфікшину” в українській літературі. Доброго дня. Розкажіть нашим читачам трохи про себе та Ваш життєвий шлях. Родом я з Луганщини, але життя провела у Запоріжжі. Свого часу закінчила Дніпропетровський медичний інститут...
Тінь князя Володимира-Базилія.
Від редакції. Правда ж, було б дуже кумедно, якби карлика Ліліпутіна зобразили великим, під 2 метри зростом, з мужнім, а не підленьким крисячим писком? Чому ж тоді, наші горе-малювальники зображують князя Володимира маленького справжнім чоловіком? Це підле створіння було півтора метри зростом, криве на одну ногу, жадібне до влади і...
Хрищення Руси – благодать чи національна трагедія?
В переддень відзначення кожної чергової річниціі Хрищення Руси багато людей подумки звертаються до тих буремних днів 988-го, які мали значний вплив на подальшу історію нашого народу, шоб уже з відстані понад тисячолітнього часу по-новому осмислити наслідки цієї радикальної для всіх нас події. Ось як виглядає хришення Руси у відомих джерелах....
Лебеді материнства.
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима,Материнська добра ласка в неї за плечима Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками...
Чарівне кохання.
Палиш, палиш мене дотла, Мій милий чародію. Щоб я ніколи не змогла, Те що з тобою смію… О, Боже, як же ж ти кохав, Мій ясеню високий! З якою ніжністю вливав Мені цілющі соки! Журбу мою міцно в’язав Ти дужими руками. Ніхто мене так не кохав Ні днями , ні...
СЮЇТА КОХАННЯ.
Коханий, заграй мені тишуНа дивну бандуру Мовчання,Хай душу мою заколишеСюїта смеркання...Заграй на сопілку чеканняБезмовну симфонію дива.В колисці надій і коханняЯ буду щаслива. Мій добрий, заграй мені думуНа вечора зоряних струнах,Акорди щасливого сумуХай котяться в лунах...А я полечу до смерканняВ обіймах твоєї розмови,В мелодії пісні мовчанняНечутного слова... Коханий, відкрий свою душу...
Осінній сум.
Заплутався сум осіннійу вербових косах:це вже осіньвже осінь… Тіло арфою вигнулося в дощі струменіло:о, холодно тілу,холодно тілу… Під пальцями вітру скрапували сумні звуки:де твої руки…де твої руки… Я стояла мовчуща і сива,в вербу вростала:літа не стало,літа не стало… Верба заколисалау сни вербові:прощай, любове,прощай, любове… Над головою в небо вглибалижуравлині печалі:куди ми причалим…куди...
Мазепа.
ВСТУП ДО ПОЕМИ "МАЗЕПА" Навколо радощів так мало…Який у чорта "днів бадьор",Коли ми крила поламалиУ леті марному до зорь.І гнів, і муку неозоруСпіваю я в ці дні журби,Коли лакеї йдуть угоруЙ мовчать раби…Німій, одуреній, забитій,Невже не встать тобі від ран?Москві та Жечі ПосполитійКолись жбурнув тебе Богдан.А потім хтів тобі МазепаВід...
ШТАМПОВНЯ ГРІШНИКІВ.
Вчора хоронили мою сусідку. Скромну, добродушну жінку. Хазяйновиту, співчутливу до чужої біди, дбалу маму і бабусю, яка нікого не вбила, не познущалася, не пограбувала, була побожною, без молитви ні лягла, ні встала, проте священик запевнив і всі навколо апріорі погодилися, що вона ГРІШНИЦЯ. Виявляється, аби не потребувати масу посмертних «отченашів»...