Слідами “святого письма” –
диптих травестійних сонетоїдів сатирика
Не я придумав, чесно вам кажу,
хто злодій чи замовник грабежу,
на що так недвозначно натяка
в біблійній хроніці євангеліст Лука*.
Цікаві свідчення Луки-євангеліста
про злочини рабина-афериста,
що двох своїх апостолів послав
загарбати в господаря осла
І тільки посланці здійснили той грабіж,
він верхи на ослі переступив рубіж
Єрусалима, вдерся напролом
у синагогу й учинив погром.
Хто ще не знає, намотай на вус:
ім”я того погромника – Ісус.
ТЕРПІТЬ, ОСЛИ,
ДО ДРУГОГО ПРИШЕСТЯ
Осел був першим, хто на власній спині,
як віз Месію в Гетсиманський сад,,
відчув і взяв на себе без гордині
увесь тягар Христосових засад.
Та це ж подвижництво апостольського чину**,
і поголос про нього ще не стих, –
чому ж не занесли ослячую личину
у сонм рівноапостольських святих?!
Питання до пресвітерів: де постулати
на межах боротьби Добра і Зла,
що нам дозволять вічно святкувати
свій День Христосоносного Осла?!
Чекайте, – кажуть, – і по Другому Пришесті
ви удостоїтесь такої честі!
—————–
*Євангелія від св. Луки, ХІХ, 29 – 36.
** Свідчення св. Луки доповнюють євангелісти
Матвій (ХХІ, 12 – 13) і Марко (ХІ, 15 – 19).
Автор: Гриць Гайовий.
