Юнакові

Шумить Дніпро, чорніють кручі,
в граніт холодний б’є прибій.
Прийми слова мої жагучі,
як заповіт, юначе мій!

Листку подібний над землею,
що вітер з дерева зрива,
хто мову матері своєї,
як син невдячний, забува.

О мово рідна! Їй гаряче
віддав я серце недарма.
Без мови рідної, юначе,
й народу нашого нема.

Володимир Сосюра, письменник, воїн Армії УНР

Література, яка може Вас зацікавити:

БЕЗ МОВИ-НЕМАЄ НАЦІЇ. УПОРЯДНИКИ Л. ГОЛОТА, Є. БУКЕТ

УКРАЇНА НАД ПРІРВОЮ. ЮРІЙ МУШКЕТИК

ТРИПІЛЛЯ І УКРАЇНСЬКА МОВА. СТАНІСЛАВ ГУБЕРНАЧУК

КОБЗАР. ТАРАС ШЕВЧЕНКО

МУЗИКА ПРАУКРАЇНИ ТА ЇЇ ВІДЛУННЯ У САНСКРИТІ. ВАСИЛЬ КОБЕЛЮХ

ПОКЛИК РОДУ. РУСЛАН МОРОЗОВСЬКИЙ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Share via
Copy link
Powered by Social Snap