Анатоль Людвиков

Чому люди моляться до Бога?.. Чи правда, що молитва допомагає?.. Я вважаюся невіруючим, але впевнений, що справді допомагає. Проте, бог відіграє при цьому допоміжну роль, як об’єкт концентрації уваги при медитації. При медитації активізуються певні гормони, генеруються додаткові сили для долання викликів, які до медитації здавалися нездоланними. Людина допомогла собі сама, а приписала успіх богу… Проблема в тому – кого чи що вважити Богом. Я десь читав, що все більше вчених схиляється до висновку, що Бог – це Енерго – інформаційне поле Всесвіту. До цієї формули людство йде тисячоліттями відкриттів, сумнівів, філософських роздумів… А поки остаточної усталеної відповіді немає, людина думає: “щось ТАМ таки є”. І тут попи підказують: Це Бог Єгова дбає про тебе. За твої гріхи він дав на муки свого сина. Подивися на розп’яття, як єврейський син Ісус страждає. Молись до нього, цілуй його руки, ноги, хай пробачить тебе за першорідний гріх. І людина молиться, цілує, адже треба спасатися, падає на коліна.., не розуміючи, що це медитація і підсвідоме вирощування в собі гена раба, залежного патерналіста… Церква обіцяє вічне життя в Раю після смерті в обмін на вірне служіння Ісусу Хресту, і цим фейком заманює вразливих людей в свої тенета При цьому попи вправно користуються Софізмом – словесним плетивом, що вводить в оману (словник). Мої фантазії… Християнство виникло як відгалудження юдейства – язичницької вірі євреїв. Раннє християнство допускало, поряд з Головним тоталітарним Богом, визнавати племінних язичницьких Кумирів/Богів. Це як президентська форма правління державою і місцеве самоврядування. Але влада портить богів також. Церковний Собор 381 року язичництво засудив єрес’ю і встановив єдинобож’є. Це був “двірцевий” преворот і узурпація релігійної верховної влади племінним юдейським богом. Узурпацію закріпили “Божим Промислом: “бо ти святий народ для БОГА СВОГО( Виділено А.Л.),- тебе вибрав Господь, Брг твій, щоб ти був Йому вибраним народом зо всіх всіх народів, що на поверхні землі” (П.З. 7:6). Уточним одну “дрібничку”. Самого Ісуса об’явив Богом Нікейський Собор в 325 році. І підсумуємо: нічого божого в Ісусі немає, він – продукт домовленості християнських ієрархів. А, відтак, вся історія християнства – суцільне шахрайство. Що стало вирішальним в призначенні євреїв боогообраним народом? Може, їхня спадкова патологія поклоніння золотому тельцю?.. Підкупом, “владою “від Бога”, обманом заманювали племінних вождів у віру христову, і разом нищили язичництво, пам’ять про племінних Кумирів/Богів, палили дохристиянську літературу, пам’ятники культури, розривали тяглість цивілізації. Лютувала “Свята інквізиція”: “Кожен, хто буде неслухним наказам твоїм… нехай буде вбитий. Тільки будь сильний і відважний”(Єг.1:18). “Не бійся їх, бо серед тебе Господь, Бог твій, Бог великий та страшний”(П.З.7:21). Чи відають віруючі в кого просять милостей?!. Не знаю, як виглядають мої фантазії, але вислідкова реальність сумна… Церква встановила контроль за світською владою (а якже інакше, влада від Бога ж). Монархів, вибраних із замкнутого династичного клубу, коронували християнські ієрархи. На цьому спіткнулася Україна Хмельницького. Без корони вождь громадянської війни в очах європейських володарів був розбійником. І тут трапився брехливий безхатько, який набився у зведені “брати”. Через 120 років попи вмовили запорожців не проливати кров одновірних “братів”, і впала Січ – останній загін народного ополчення. Тяжке прокляття несе на собі український народ за те, що стерпів відмову Київських князів від своїх Кумирів/Богів. Платимо високу ціну донині. На наші терени претендують два суб’єкти, ласі до чужого. Один прагне освятитися спадком Русі (Київської), другий – спадщиною Трипілля. А на кону – виживання українського етносу.

Література, яку можна замовити тут:

ВЕЛЕСОВА КНИГА. ПЕРЕКЛАД БОРИСА ЯЦЕНКА

Велесова Книга, на відміну від Біблії, описує життя і героїчну боротьбу наших слов`янських Предків та славлення наших Рідних Богів. Вона виховує пошану до Предків, Рідної Землі та Рідної Мови. Велесова книга – сенсаційна знахідка ХХ століття. Здається неймовірним, що письмена дохристиянської України-Русі зримо входять в наше життя і свідомість, що далекі Предки звертаються до нас дещо незвичною, але все ж знайомою мовою, прагнучи передати свій досвід тривоги, надії прислухайтесь до них і ви відчуєте їхню щирість і вас зміцнить їхня сміливість, огорне їхня мудрість. І зникне безодня століть, що розділяє нас, бо ми один народ, бо найважливішою для предків була єдність. Вона перемогла інертність і сумніви, відкинула в небуття всіх ворогів, що зазіхали на нашу землю. І це є предметом нашої гордості, наша національна ідентифікація, бо утриматися на найкращих чорноземах світу міг лише народ-воїн, народ-трудівник, який завжди був готовий відірватися від ріллі і взятися за мечі.

Кількість сторінок: 330
Мова видання: українська
Рік видання: 2001
Обкладинка: тверда