Веди є найобширнішими священними писаннями на планеті!
(Існує понад 100 тис. книг, а це більше як 10 млрд віршів). Якщо об’єднати всі існуючі священні писання планети, то вони все одно не перевершать по об’єму масштаби ведичних текстів. (При тому що на даний момент збереглося лише 5% від усіх Вед.) Наприклад, славнозвісний ведичний епос «Махабхарата» складається з 75 000 двовіршів (шлок), яка в 7 разів перевершує за розмірами
«Іліаду» та «Одіссею», разом узяті, і приблизно в три рази ― біблію.

Матеріальне знання включає в себе:

Містобудівництво — Васту-шастра (від якого пішов китайський фен-шуй);
Архітектура — Стхапат’я-Веда;
Граматика — В’якарана-Веданга;
Математика — Шулба-сутра;
Астрономія і астрологія — Джьотіша-шастра;
Хімія — Расаяна-шастра;
Медицина — Аюр-Веда;
Військове мистецтво — Дханур-Веда;
Політика та юриспруденція — Ману-самхіта;
Громадські закони — Ніті-шастра;
Етимологія — Нірукта-Веданга;
Музика і священні танці — Гандхарва-веда;
Мистецтво та ремесла — Шилпа-шастра;
Логіка — Ньяя-шастра;
Соціологія — Бхагавата Пурана;
Психологія — Бхагавата Пурана;
Філософія — Упанішади, Веданта-сутра;
та інші.
Окрім вище перечисленого, ведична цивілізація нагромадила величезний
пласт додаткових практичних знань з різних областей, які відомі зараз як «64 ведичних мистецтва» (чатух-шашті-кала). До них входять мистецтва: співу, танців, гри на музичних інструментах, художнє мистецтво, ювелірство, дизайн, ткацтво, парфумерія, драматургія та акторство, поезія, столярство, металургія,
ботаніка, гіпноз, лінгвістика (і навіть мистецтво розуміти мову тварин), наука передбачення майбутнього (німітта-гьяна), спорт, та інші.
Важко зустріти людину, яка б не чула про «Кама-сутру», що була написана в III-IV ст. н.е. індійським монахом Ватсяяною. «Кама-сутра» опирається на численні попередні праці Кама-шастри. Кама шастра ― це наука про бажання і методах втіхи всіх почуттів людини (санскр. «Кама» ― сфера чуттєвих бажань
людини, «Шастра» ― науковий трактат). Однак, ці писання зовсім не були переліком розваг, що заповнюють дозвілля ледачих людей. Вони призначалися для розвитку потенціалу всіх людських почуттів — дотику, нюху, смаку, слуху та
зору, так само як і для тренування розуму, для розвитку людських здібностей —логічно оцінювати виникаючі перед нами проблеми. І таким чином допомогти закоренілим матеріалістам, які пристрастилися до плотських утіх, піднятися на
вищий рівень. Більш того, розділ «Про любовне з’єднання», що розглядає сексуальні практики і позиції, займає менше 5% всієї «Кама-сутри». Але саме він найбільш широко відомий, і в сучасній масовій культурі перевидається найчастіше (зазвичай в версіях, дуже далеких від оригіналу).

Деякі розділи Вед містять знання, що випереджають знання доступні
сучасній науці. До прикладу, Веди описують:
 Космічні подорожі (У «Віманіка-шастрі» описані шари атмосфери і
небезпеки, яким можуть піддаватися повітряні кораблі.)
 В «Шушрута-самхіті» описуються сім шарів людської шкіри і пов’язані з ними захворювання. Сучасна медицина виділяє поки тільки п’ять.
 Протези що відновлюють до 90% втрачених кінцівок.
 Різновиди містичних здібностей, та як їх можна розвинути.
 Різновиди божественної зброї (Веди описують понад 80 видів ядерної зброї)
 Також Веди описують 32 види енергії (магнітна, сонячна, електрична
та інші.)

Про вічність душі в «Бхагавад-Гіті»: «Душу неможливо вбити: її неможливо розрубати зброєю, спалити вогнем, розтопити у воді чи висушити вітром» (2:23).

У найдавніших священних писаннях планети ― Ведах міститися знання, яким сучасне людство здебільшого ще не може скористатися. Знання ці вражають своєю складністю та універсальністю і зачіпають буквально всі сторони людського життя: фізика, математика, хімія, астрономія, біологія, архітектура, космологія, медицина, техніка, музика, література, і багато інших. Іноді вони навіть перевершують сучасні наукові знання. Давні тексти Індії десятиліттями
лежали під сукном класичної науки і тільки в останні кілька десятиліть вчені почали знаходити підтвердження багатьом здавалося раніше міфологічним фактам.

Неймовірно, але багато з того, що зараз приймає сучасна наука, було
фантастикою всього лиш 100 років тому для тієї ж офіційної науки. А хочете знати, про що говорилось у Ведах кілька тисячоліть тому — в часи, коли як говорять сучасні наукові теорії, що освітлюють життя наших предків, люди були примітивні і абсолютно науково безграмотні?… Загальновизнаний вік давніх ведичних творів — понад 5 000 років.

Але щоб минуле казкою не здавалось, будемо говорити лише про те, що сучасна наука уже освоїла і приймає. І яке ж знання було доступне нашим предкам і для сучасної науки це вже сьогоднішній день? Нижче наводяться лише деякі з досягнень ведичної науки і техніки, які були знову втілені в Європі і Північній Америці лише за останні століття.
Наприклад, найдавніша з нині відомих наук про здоров’я — Аюрведа (від якої пішли Тибетська та Китайська народні медицини), містить безцінні унікальні знання натуральних оздоровчих методик і викладає принципи, про які сучасна медицина дізнається тільки зараз. Наприклад:

В «Шушрута-самхіті» описуються сім шарів людської шкіри і пов’язані з
ними захворювання. Сучасна медицина поки виділяє тільки п’ять.
Там же викладаються принципи кровообігу і биття серця, які стали відомі західному світу лише в 1628 році, після того як англійський лікар Вільям Гарвей провів медичні дослідження і опублікував книгу.
Протезування в сучасній науці
отримало розвиток на основі вивчення Ріг-
веди, розділи 1-116-15. Науковий
технічний рівень протезування, яке
описується у Ведичній літературі значно
перевищує не тільки сучасні технології
протезування, але і навіть уявлення про
протезування. Говориться, що у ведичних
майстрів досягався ефект, коли
втраченому органу тіла чи кінцівці
поверталося близько 90% його природних функцій.

Також у Ведах описано 300 видів пластичних операцій, 125 видів
хірургічних інструментів. Ще до Різдва Христового,
близько 2600 років тому, ведичний лікар Шушрута
успішно проводив і описав видалення катаракти,
протезування кінцівок, кесарів розтин, видалення
каменів з нирок і сечового міхура, пластичні операції
і навіть операції на мозку. Він користувався
анестезією, а під час операцій використовував більш
як 127 хірургічних інструментів, багато з яких
повністю ідентичні сучасним. (В арсеналі сучасних
хірургів інструментів практично стільки ж.)
Вивчення природи сну — на сьогоднішній день
наукою це явище мало що не вивчене. Тоді як такі
Ведичні писання як деякі Упанішади, Йога-сутра
Патанджалі дуже детально пояснюють «що таке сон»,
яка природа сну і його різновиди, рівні сновидінь і їх
вплив на життя людини.
Штучне запліднення сучасна наука освоїла в 1972 році. В Махабхараті описуються різні види штучного запліднення.
З’єднання чоловічих і жіночих хромосом в зиготі, а
також розвиток ембріона по днях з моменту зачаття
точно описано п’ять тисяч років тому в «Шрімад
Бхагават» (Бхагавата-пурана), хоча сучасні вчені тільки
недавно змогли зробити це за допомогою електронних
мікроскопів.
Серцебиття у дитини на другому місяці вагітності — 1972 р., Робінсон. У
Ведах про це детально описується в Майтранії упанішаді, також в Шрімад-Бхагаватам.

Число хромосом було відкрите і підраховане у 1890 році. У Ведах про цей науковий факт говориться в Махабхараті.
Ділення клітин на три шари, відкрите в 20 ст., в
Шрімад Бхагаватам розповідається про повну
структуру і будову клітини, там само розповідається
про мікроорганізми, існування яких сучасна наука
відкрила тільки у 18 ст.
Аюрведа, або «наука про довге і здорове життя», вчить, що здоров’я легше берегти, ніж поправляти. Вона пояснює, що запорука міцного здоров’я — в
повноцінному харчуванні, тілесній і душевній чистоті, доброті і
вірі в Бога. «Приймаючи ліки, пам’ятай про Всевишнього», — радить стародавній медичний трактат.

Від Кавіраджа (лікаря) пацієнт не дочекається звичного: «На що скаржитеся?»
Пальці лікаря лягають на пульс — і через хвилину звучить точний діагноз хвороби і її глибинна причина. Ще хвилина — виписані
натуральні, рослинні ліки і дієта, а навздогін летить останнє напуття: «Поправляйся і більше не хворій!»

Цікаво відзначити, що аюрведичним лікарям, які були закріплені за певною територією (селом чи містом), платили тільки ті люди, які були здорові, а хворі навпаки ж не платили. Це було стимулом для лікаря, що б всі пацієнти були здорові. В нас все навпаки:)

Ядерна зброя. В Махабхараті і Бхагавата Пурані описується близько 80
різновидів ядерної зброї, в сучасному світі — відомо всього декілька. Таким чином, нашим предкам були доступні знання квантової фізики, тобто вони знали не тільки молекулярну будову матеріальної речовини, але і більш глибоку її будову, до рівня квантів.
Фізик Роберт Оппенгеймер, коли побачив
перший ядерний вибух, будучи враженим, цитував рядки “Махабхарати” про полум’я, яке “яскравіше за 10 000 сонць”.

У «Сурья-сіддханті» (487 рік н.е.) мудрець Бхаскарачарья пише:
«Предмети падають на землю через силу тяжіння з боку Землі. Тому Земля, планети, сузір’я, Сонце і Місяць залишаються на своїх орбітах завдяки силі тяжіння».
Повторно цей закон гравітації відкрив Ісаак Ньютон тільки в 1687 р., через 1200 років!

ВПЕВНЕНИЙ, БАГАТЬОХ ЦЕ ЗДИВУЄ!

Мені як, послідовнику ведичної філософії та культури, було вельми приємно дізнатись, що всіма нами любимий літератор Іван Франко, не просто також захоплювався Ведичними текстами, а й перекладав їх на українську мову. Ба більше, він навіть публікував їх! Зокрема всесвітньо відому “Махабхарату”. От так новина:)

Про Веди він писав:

«Індійська література, величезна своїм об’ємом і безмежно важлива для історії духового розвитку всього людства, і недавно тільки зробилася предметом систематичних дослідів європейських вчених. Ще й досі вона залишається для нас в більшій частині чужою і невідомою, хоча в ній міститься безліч перлин, що могли б бути нам дорогими.»

Він першим почав перекладати українською давньоіндійські тексти. Його перу належить переклад окремих частин всесвітньо відомої “Махабхарати” з німецької мови (І. Франко. Зібрання творів. т. 8. Київ, 1977), окремих частин “Маркандея-пурани” і “Панча-тантри”. Зокрема, як зазначають дослідники (О. Борділовська), на історіях “Панча-тантри”, блискуче адаптованих для українського читача, ґрунтується збірка казок І. Франка “Коли ще звірі говорили” (1899).

Одна з історій “Маркандея-пурани” стала сюжетом Франкової поеми “Цар і аскет” (у 1910 р. видана окремою книжкою, що включала нарис Франка про історію давньоіндійської літератури та його дослівний переклад легенди за англійським текстом).

Франко активно досліджував історію та розвиток індійської літератури, а також її значення для світової культури. Він підкреслював, що індійська література є одним з найважливіших джерел духовності для людства і має великий потенціал для впливу на розвиток світової літератури. Франко був одним з перших українських вчених, які звернули увагу на індійську літературу і оцінили її важливість. Він закликав європейських вчених і письменників до більш детального вивчення ведичних писань.

Наш геній не єдиний в списку цінувачів Ведичної філософії. Серед них також і Леся Українка, Гнат Хоткевич, Павло Ріттер та інші.

Леся Українка цікавилася Ведичними гімнами, зокрема найдревнішим трактатом на планеті — «Ріг-Ведою». Дослідники (О. Огнєва, С. Наливайко) знайшли чимало паралелей між міфологічними образами “Лісової пісні” та гімнами “Ріг-Веди”. Переклади Вед увійшли до підручника «Стародавня історія східних народів», який Леся Українка написала у 1890 р. для молодшої сестри Ольги. Переклади виконані не з оригіналу, а з французьких або німецьких текстів.

Першим українським санскритологом був Павло Ріттер (1872-1939 рр.) — видатний український сходознавець-індолог, мовознавець, перекладач, один із засновників Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства. У 20-х роках ХХ ст. Він переклав значну кількість санскритських текстів українською мовою, зокрема: частково «Ріг-Веду», «Атхарва-Веду» та «Яджур-Веду», а також “Катха-упанішад”, «Махабхарату», та «Рамаяну». У 1982 р. у видавництві “Дніпро” вийшла Ріттерова антологія давньоіндійської літератури “Голоси Стародавньої Індії”.

Талановито переклав українською мовою поему Калідаса “Шакунтала” Гнат Хоткевич, використавши її переклади з санскриту французькою, німецькою та російською мовами. Поему, сюжет якої взято з “Махабхарати”, надруковано в 1929 р. в Харкові.

Часом давні духовні традиції, розуміння всезагального універсального закону Всесвіту, зринали у творчості глибоких, оригінальних мислителів. Так Г. Сковорода писав: “Біля тебе, з тобою, в тобі, всередині нас — Священний Дух, який стежить за нашими добрими і злими ділами й береже нас”. Для порівняння: “Я — Наддуша, яка перебуває в серцях всіх живих істот”, “Яка спостерігає і дозволяє” — повідомляє Господь Крішна в “Бгаґавад-Ґіті” (10.20 та 13.23).\

Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d0%b2%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d1%81%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%b0-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4-%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%81%d0%b0-%d1%8f%d1%86%d0%b5%d0%bd%d0%ba/

Велесова Книга. Переклад Бориса Яценко

Найпрофесійніший переклад сучасною українською мовою.

«Велесова книга» – це народний епос, тобто збірка різноманітних творів, які були написані (чи записані) багато століть тому. Одного автора тут бути не може, оскільки усі ті історії, обряди, молитви та інші тексти записувались різними людьми і в різні часи. Якщо ви готові зануритись у прадавню історію, тоді пропонуємо читати книгу «Велесова книга», народний епос українською мовою . Вважається, що це найперша пам’ятка української літератури, яка добре збереглась. А створена вона була ще до появи кирилиці. Велес є Богом творчості і скотарства у часи існування Київської Русі, і саме його іменем назвали цю книгу. Дослідники припускають, що написали її у 9-му столітті. Оригінальним матеріалом, на якому волхви записували тексти книги, були дерев’яні дощечки. Скільки їх могло бути тоді, невідомо, але до наших днів дійшло аж 38 штук. Це справжній скарб, який було знайдено у 1919 році на Харківщині. Сьогодні є можливість замовити книгу «Велесова книга» і можливість у сучасний спосіб торкнутись історії, дізнатись більше про походження слов’ян, їх побут і традиції, які існували у давнину. Це можливість краще пізнати самих себе.