Отже, ми бачимо із землі, повний місячний цикл, з різними змінами, які називаються фазами. А що відбувається з той час на землі, який вплив має місяць на землю? Наша земля оповита магнітним полем. Це є енергія, яка прийшла від небесних світил і переробилася самою землею і всім матеріальним, що є на лиці землі. Місяць, що знаходиться так близько коло землі, своєю швидкістю і масою ваги, пересовуючись, впливає на енергію землі. Ця енергія буде мінятися в залежності від фази місяця, бо місяць тягне за собою енергію землі. І чим він ближче до сонця, тим більше стискується енергія землі. Грубо кажучи, це схоже на легені, які то розширюються, то стискаються. Місяць приводить енергію у рух, без неї нічого на землі не жило б: ні людина, ні тварина, ні птах, ні риба у воді. Якщо б не було приливів та відливів у морях та океанах, то не рухалась би вода і була б в стані спокою, тобто мертвою.

На землі все живе й неживе, все, що проростає: від маленької рослини і до великого дерева, також все, що знаходиться у землі, має власну біологічну енергію, яка так само змінюється під впливом різних фаз місяця. Знахарі всіх часів знали вплив небесних світил на зілля, яке росло і чекало свого часу, коли накопиться в рослині цілюща сила, і лише тоді його заготовляли, розуміється, з промовою. А промови були різні, бо кожен недуг для лікування має своє зілля. Через вплив місяця біологічна енергія, яка міститься в рослині, так само, як і в людському організмі, буде мінятися: підніматися вгору, розширятися, звужуватися, розноситися по всій рослині. Цілющі ферменти кожної рослини за своєю особистою генетикою, яка в ній закладена, в різних фазах місяця відкладається в рослині, як у коморі, в різних частинах: в корені, в стеблі, в листі, в квітах, у плодах. Цілюща сила може бути в тій чи іншій частині рослини. Це масла, смоли, крохмаль, білки, вітаміни, амінокислоти, йод, а також домішки металів. Всі ці елементи заряджені енергією від небесних світил, які прийняла рослина, переробила через листя, синтезувала від сонячної енергії. За рік наша земля зробить коло по своїй орбіті і разом з місяцем буде проходити через різні сузір’я, які мають вплив на все живе, в тому числі і на рослину. Під час дії різних сузір’їв рослини утворюють в собі цілющу силу: у квітках, у корені, в насінні. Знаючи цей час, знахарі визначають, коли найкраще заготовляти рослини або брати з рослини квіти, листя, корінь. Бо коли необхідне взяте вчасно, можна прекрасно лікувати, а, коли ні, то рослина не має лікувальних властивостей, має лише назву. Виходить, що те зілля, яке нам дав знахар, лікує краще, швидше, ніж те саме зілля, вирване Вами в той час, коли Ви його побачили. При лікуванні воно не допомагає, бо Ви не знали в який час його брати, а кожне зілля має свій час збору. Це добре знає знахар.

1. До полину

Записано на Полтавщині наприкінці XIX ст.

Полине, полине, Божа рослино,

не я тебе сію,

не я тебе роджу,

Бог тебе породив,

а я тебе беру

на здоров’я людям.

Джерело:
Матеріали Павла Чубинського.
Т. I.

---

2. До звіробою

Записано на Волині.

Святий звіробою,

Богом сіяний,

сонцем зігрітий,

росою напоєний,

піди до хворого,
принеси здоров’я.

---

3. При викопуванні кореня

Запис із Поділля.

Матінко-земле,

відпусти корінець,

не собі беру,

а на лікування.

Це один із найдавніших типів формул — звернення до Землі перед тим, як узяти рослину.

---

4. Перед зриванням рослини

Записано Іваном Франком.

**Добрий день тобі,
Божа травице.

Прошу тебе,
послужи чоловікові
на здоров’я.**

---

5. До любистку

**Любисточку,
любий брате,

дай здоров’я
тому,
кому тебе даю.**

---

6. До деревію

**Деревію,
тисячолисте,

тисячу ран
загоюєш,

загоюй
і цю.**

---

Ще цікавішими є саме давні формули

Наприклад:

**Не я беру —
Земля дає.

Не моя сила —
Божа сила.

Не моє слово —
святе слово.**

Такі короткі формули трапляються у багатьох українських записах.

Вони майже ніколи не знаходиться в одному місці. Одне записав Чубинський, інше — Франко, третє — Зеленін, четверте — Сумцов, п’яте лежить у рукописних фондах НБУВ. Саме тому ніхто досі не зібрав їх в єдину систему.

А тепер — практично.

---

Коли промовлялися замовляння

Найчастіше:

✔ перед зриванням рослини;

✔ у момент зривання;

✔ після зривання;

✔ під час сушіння;

✔ під час приготування ліків.

Тобто замовляння могли супроводжувати весь процес.

---

Над якою рослиною

У різних записах зустрічаються:

• полин;
• звіробій;
• любисток;
• деревій;
• чебрець;
• барвінок;
• м’ята;
• рута;
• папороть (ритуально);
• тирлич;
• оман;
• материнка;
• кропива;
• калина;
• дуб;
• ліщина;
• верба.

---

У яку фазу Місяця

Ось тут уже починається дуже цікава закономірність.

У більшості етнографічних записів є лише загальні вказівки:

на молодику

або

на повні

або

на ущербі

Детального календаря вони майже не дають.

Але в народній медицині існує стійке правило:

корені — на спадаючому Місяці;

листя — на зростаючому;

квіти — перед повнею;

насіння — у повню або після неї.

Це правило повторюється в багатьох записах XIX–XX ст.

---

До чи після зривання

Обидва варіанти.

Наприклад.

Перед:

«Матінко-земле, дозволь узяти твою траву.»

Після:

«Дякую тобі, травице, за твою силу.»

---

Скільки разів

Дуже часто:

3

7

9

12

40

Ці числа постійно повторюються в українській традиції.

---

Чи говорили вголос

Залежало від обряду.

Є записи:

«промовляти пошепки»

Є:

«мовити тихим голосом»

Є:

«нікому не чути»

Особливо це стосується лікувальних замовлянь.

---

Якою рукою

Так.

Такі записи теж є.

Наприклад:

правою рукою

не торкаючись залізом

без ножа

лише руками

або

дерев’яним ножем

або

кістяним ножем

---

Час доби

Тут інформації ще більше.

Зустрічаються:

до сходу Сонця

на світанку

по росі

до першого півня

опівдні

після заходу Сонця

опівночі

---

Погода

Є записи:

лише у суху погоду

без дощу

без вітру

після роси

до роси

---

Одяг

І це є.

Наприклад:

у чистій сорочці

з непокритою головою

босоніж

натщесерце

після молитви

без сварки того дня

---

Традиційний алгоритм заготівлі лікарських рослин. Він охоплює:

1. час року (коли рослина найсильніша);
2. фазу Місяця;
3. час доби;
4. погодні умови;
5. стан людини (натщесерце, чистий одяг, спокійний настрій);
6. спосіб зривання (рукою чи знаряддям);
7. словесний супровід (замовляння або молитва);
8. подальше сушіння й зберігання.

Для кожної рослини ці правила могли мати свої особливості.

Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d1%86%d1%96%d0%bb%d1%8e%d1%89%d0%b8%d0%b9-%d1%86%d0%b2%d1%96%d1%82/

Цілющий цвіт

Книга «Цілющий Цвіт» Василя Михайловича Рудого, більше відомого в колі Рідновірів як відун Рувит, у вигляді етнографічної повісті, в великій мірі автобіографічній, розкриває нам світогляд зцілительської родини Поділля, який є продовженням у сьогоденні традицій витокової Відичної Культури наших Предків. Обряди, слави, замовляння, зцілительська практика, викладені у книзі, є безцінним скарбом нашого Прадавнього Українського Роду, яким Василь Михайлович Рудий (відун Рувит), успадкувавший ці Знання по лінії своєї родини, щедро та щиро ділиться із нами.