Пам’ятаєте злу Бабу Ягу, що садила Івасика на лопату й запихала до печі?

А тепер погляньмо правді в очі: казки часто викривлюють образи, а християнський еґрегор перетворив мудру берегиню та цілительку на чудовисько. Насправді Баба Яга, не лиходійка, а знатна знахарка, хранителька знань і сили вогню. Вона знала, як витягнути душу з темряви й повернути тіло до життя. Один із таких прадавніх обрядів,це перепікання дитини.

Що таке обряд перепікання?

Це глибинний, майже сакральний ритуал, до якого вдавалися у крайніх випадках:

коли дитина народжувалася недоношеною,

якщо була надто слабкою, кволою,

мала ознаки атрофії, рахіту, чи собачої старост» (старечий вигляд у немовлят).

Вважалося, що така дитина “не допеклася” в утробі матері. Вона вийшла у світ передчасно, не набравши потрібної життєвої сили. Саме тому її символічно повертали у “жіноче черево” то піч.

Символізм печі

У слов’янській традиції піч, це не просто побутова річ. Це:

вмістилище трьох світів: небесного, земного і підземного;

вогняне лоно, що очищає, дарує життя і смерть;

місце зв’язку з предками, духами Роду.

Як проводився обряд?

Дитину обмазували житнім тістом, залишаючи вільними лише рот і ніздрі. Тісто замішували на воді, принесеній на світанку з трьох криниць, бажано руками баби знахарки.

Після цього немовля клали на хлібну лопату, прив’язували і тричі обережно вкладали в теплу піч без вогню. Температура була лагідна, лише з залишковим теплом.

У різних регіонах це робила:

баба повитуха,

мати,

або найстаріша жінка в роді.

Обряд ніколи не проводився наодинці, завжди була присутня ще одна жінка (помічниця), яка могла підтримати, зняти дитину з лопати, провести слово.

Слова сили

Обряд супроводжувався особливими замовляннями або діалогами.

Наприклад:

Що ти робиш?

Хліб печу.

Ну, печи, та не перепечи!

Або варіант за участю знахарки, яка опівночі стоїть під вікном і веде розмову з матір’ю немовляти:

Хто в тебе, кумо, в хаті?

Я, кумо, сама.

Та не сама, а з бідою сухоткою…

То викинь її мені!

Далі: тричі дитину “запікають”, “продають” і “повертають”, щоби вичистити з неї хворобу та переродити.

Глибокий сенс обряду

Цей обряд не про піч і не про жорстокість. Він про нове народження:

символічне повернення в материнське лоно,

допікання тіла, як хліба, що “не дійшов”,

очищення вогнем, коли дух звільняється від хвороби,

перетин межі між світами , тимчасова смерть і нове життя.

У деяких випадках дитина не виживала так, бо сила обряду визначала остаточно: жити, чи ні. Але коли виживала то росла дужою, міцною, мов кремінь.

Казкові відлуння

Згадайте казку про Гусей-лебедів. Діти рятувалися від темних сил лише після того, як заховалися в піч. Піч, це не зло. Це захист, очищення, материнська глибина, що приймає і повертає оновленим.

То хто ж така Баба Яга?

Вона, не людоїдка. Вона, жінка сили, хранителька знань, стражниця порогу між світами. Її завдання не знищити, а переродити. Вона варить зілля, “садить” на лопату не для смерті, а для переродження.

Казка зберегла образ, але перекрутила суть. І тепер наш обов’язок повертати правду.

Підготувала матеріал Ксенія Ксюша

Від редакції:

Якщо подивитися на цей процес з точки зору науки, то і тут знайдемо пояснення цьому феномену безмедикаментозного лікування. Згадайте, коли у Вашої дитини була невисока температура, то лікарі не рекомендують її збивати. Чому? Бо вони знають, що така особлива речовина, як білок інтерферон, виробляється організмом при температурі не нижчій, ніж близько 38 градусів. Цей білок різко активізовує імунітет і запобігає розвитку вірусу, дитина видужує. Але якщо дитина ослаблена, то організм самостійно не може дати необхідну температуру, і тут метод наших Предків, коли в печі дитина прогрівається і її організм починає активно виробляти природний, не фармацевтичний інтерферон, дає позитивний результат. А правильно прочитані Замовляння, які налаштовують дитячий організм на сприйняття Обряду завершують гарний результат-дитина одужує.

Оберіг, який можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/molfa/