Співає Вогнедар
Музика і слова В. Шапошника
1. Вже скільки Рідну Віру нам топтали?!
Святині наші нищили віки.
І по-злодійському нам обкрадали
Духовність нашу з “легкої руки”!
Хто захотів, щоб ми були рабами
У бога, що зродивсь у чужині?
Нам дорікають Рідними Богами,
Котрих ми любимо у множині!
Приспів:
Ми славимо Сварога,
Перуна і Дажбога
І звемось іменами всім незвичними.
Ми звемось Світояри,
Всеслави, Зореслави,
Ми просто Українськії Язичники!
Язичники! І Віра
Наших Предків ожива,
Як навесні з’являється
Трава нова!
І ми говорим прямо:
Вкраінці! Йдіть за нами,
І буде наша Нація жива!
2. Єднаймось, Українці, до одного!
Пора усе чуже нам відмести!
Відкинемо Христа з свого порога —
Хай вороги несуть свої хрести!
Як станемо, брати, господарями —
Час християнський згине у пітьму,
Засяє золотий Тризуб над нами,
Бо Сварга вже всміхається йому!
Приспів:
3. Відродим Віру Предків — нашу Славу!
Духовність Українську повернем,
Збудуємо Святиню і Державу,
Ніколи з цього шляху не звернем!
І заживем Вкраїнською сім’єю,
І Рідних будем славити Богів.
Земля знов стане нашою, своєю,
Бо вже на ній не буде ворогів!

Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d0%b1%d0%bb%d0%b8%d1%81%d0%ba%d0%b0%d0%b2%d0%b8%d1%86%d1%8f-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b0/
Блискавиця Перунова
Горностаева Мирослава. Блискавиця Перунова. Трилогія. Вінниця, ФОП Данилюк В.Г., 2011 р., 424 с. М’яка обкладинка, стандартний формат. Книга нова. Можлива доставка Укрпошою або Новою Поштою.
Повість «Блискавиця Перунова» переносить нас в одинадцяте століття… Вже віддалилися у минуле трагедійні часи, коли були повержені Боги Русі, вже позабули люди давню віру та призвичаїлись до нових порядків. Слабкість перемогла силу, а неміч розуму – мудрість Предків… Але ще теплиться надія повернути силу Давніх Богів в серці столітнього волхва Далебора, який доглядає збережене святилище Перуна на острові Хорсиця. Ще зеленіє остання жива гілка тисячолітнього Прадуба… Волхву Далебору пощастило – він знайшов учня, якому може передати найбільший спадок свого життя – вагу пам’яти пращурів та вояцьке вміння. Хлопчик-сирота, якому волхв дав ім’я Вогнедар, вивчився на воїна і жерця, присвятивши своє життя Богу Перуну. Та одного дня волхв Далебор приймає рішення повернутися у стольний Київ на поклик про допомогу від князя Всеслава, що нині перебуває у в’язниці. На Київ насувається ворожа орда степовиків. Якщо допомогти киянам відбити навалу, а Всеславу стати Князем Київським – з’являється шанс воскресити Віру Предків. Разом із Далебором вирушає до Києва і його учень, який дізнається, що в Києві служить тисяцьким чоловік на прізвище Борич. Той самий зрадник, що колись привів дружинників князя Ізяслава до лісового селища язичників Боричів і здійснив криваве хрещення, під час якого загинув увесь рід Вогнедара-Сяйвіра. Що далі станеться – відають лише Боги…






