Євген МАЛАНЮК

Ні! Не тропар і не псалом!

Не молитви, не плач до неба,

Свячений ніж, стиснутий злом,

Свячений ніж – оце нам треба.

В жорстоку, хижу ніч життя,

В оцю страшну страсну годину,

Здуши гадюку почуття,

Забий, забий в собі людину!

Дивись, крізь язики заграв

Встає пожар, як Гонта, ярий,

І морок ночі розірвав

Міліоновий голос: Кари!

Катуй, ґвалтуй хижацький світ!

Жени орду в азійську далеч!

На спів останніх панахид

Злетиться знову хижа галич,

І вкриє стерво вражих тіл,

І їй в жахливій тиші ночі

Накаже грізний Азраїл

Ворожі видзьобати очі

Характерницька книга, яку можна замовити тут:

ШЛЯХ У НЕВИМОВНЕ. АВТОР: ВАСИЛЬ ЧУМАЧЕНКО.

Запорожці… У кого при цьому слові не калатало серце і не здіймалася тепла хвиля у грудях? Воїни, які втілювали у своїй особі все те найкраще, що було притаманне українському народу. Невтомну волю та спрагу до свободи. Непідкупну щирість та спрямованість до правди-істини, за яку гідні були стояти на смерть. Серед загартованих у нескінченних битвах запорожців були і такі, що своїм знанням життя та військової справи виділялися навіть серед них. Це були воїни-кріри або характерники, як звали їх у Запорозькому війську. Про те, що вдалося взнати про їхнє життя, і піде в нас подальша розмова.