Оцінюйте релігію не по кількості фраз, які закликають до добра і милосердя, а по кількості трупів, які гниють в землі через незгоду зі ,,священним” писанням…

Олег Новак.

СПОСОБИ ПОКАРАННЯ В БІБЛІЇ.

Підготував Світояр.

СТАРИЙ ЗАПОВІТ
       (заповіді Єгови-Саваофа)

Відрубування руки.

“Коли чоловіки будуть сваритися один з одним, І підійде жінка одного (з них), щоб оберегти свого чоловіка від руки того, що б’є його, і схопить за сором його, то ВІДРУБАЄШ РУКУ ЇЇ, – нехай не змилосердиться око твоє.” (5М. 25: 11-12) Побиття сорока ударами.

“Якщо вартий биття несправедливий, то покладе його суддя… сорока ударами буде бити його, не більше” (5М. 25,2-3). Повішання на дереві.

“А, коли на кому гріх смертного присуду, і БУДЕ ВІН УБИТИЙ, і ти повісиш його на дереві, то труп його не буде ночувати на дереві…” (5М. 21: 22-23). Спалення на вогні.

“А хто візьме жінку й матір її, – В ОГНІ СПАЛЯТЬ ЙОГО ТА ЇЇ, і не буде кровозмішання серед вас!” (3М. 20, 14).
“А священикова дочка, коли почне робити блуд, У ВОГНІ БУДЕ СПАЛЕНА” (ЗМ. 21: 9)

Закидання камінням.“Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, який не слухається голосу батька чи голосу своєї матері,.. то батько та мати схоплять його, і приведуть його до старших міста та до брами… І всі люди міста ЗАКИДАЮТЬ ЙОГО КАМІННЯМ, – і він помре” (5М. 21: 18-19, 21). Вбивство вістрям меча.

“Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним… і, якщо воно не замириться з тобою, і буде провадити з тобою війну, то обложиш його. І господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти ПОВБИВАЄШ УСЮ ЧОЛОВІЧУ СТАТЬ ВІСТРЯМ МЕЧА” (5М. 20: 10-13). Релігійне вбивство.

“Коли почуєш про одне із своїх міст,.. що вийшли люди, кажучи: “Ходімо ж, і служімо іншим Богам,.. то КОНЧЕ ВИБИЙ МЕШКАНЦІВ ТОГО МІСТА ВІСТРЯМ МЕЧА, – віддай на закляття (знищення) його й усе, що в ньому, та худобу його вибий вістрям меча (5М. 13: 13-14, 16).

НОВИЙ ЗАПОВІТ
       (заповіді Ісуса Христоса)1. Відрубування руки.

“Коли рука твоя спокушає тебе, – ВІДІТНИ ЇЇ, краще тобі ввійти до життя (вічного) одноруким, ніж з обома руками ввійти до вогню невгасимого” (Марка, 9: 43; Матвія, 18: 8).

2. Відрубування ноги.“Коли нога твоя спокушає тебе, – ВІДІТНИ ЇЇ, краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до вогню невгасимого” (Марка, 9: 47; Матвія, 18: 8).

3. Виколювання очей.“Коли твоє око тебе спокушає, – ВИБЕРИ ЙОГО, краще тобі ввійти до життя однооким, ніж з обома очима бути вкиненому до гієни огненної” (Марка, 9: 47; Матвія, 18: 9).

4. Потоплення у воді.“Хто ж спокусить одне з цих малих (дітей), що вірують в мене, то краще було б такому, коли б жорно млинове на шию йому почепити, – і ЙОГО ПОТОПИТИ в морській глибині!” (Марка, 9: 42; Матвія,18: 5-6).

5. Відрубування вуха.“Ісус сказав учням: “Продайте свій одяг та й КУПІТЬ МЕЧА”. І сказали вони: “Господь, ось тут два мечі”. А він їм відказав: “Досить!” І коли один, що Юдою зветься, підійшов до Ісуса, щоб поцілувати (видати поцілунком) Його,.. ті, що були з ним,.. сказали: “Господи, чи мечем нам не вдарити?” І один із учнів рубонув раба первосвященикового,– та й відтяв йому праве вухо. Та Ісус сказав: “Лишіть, – уже досить!” (Луки, 22: 35-51).

6. Спалення у вогні.“Коли хто перебувати не буде в мені,.. громадять їх і кладуть на вогонь,– і згорять” (Івана,15: 6); “А невірним, і чарівникам, і ідолянам,..– їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це – друга смерть! (Богослова, 21: 8)

7. Вбивство.“А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб я над ними царював, приведіть сюди, і на очах моїх повбивайте!”(Луки,19: 27).

        Саме ці методи покарання християнські попи використовували проти “невірних” і в Україні-Русі: виколювали очі, сікли мечами і спалювали на вогнищах волхвів, в селах топили з каменем на шиї українок, вишукуючи віщих жінок, знахарок і народних цілителів; виявилося, що Ісус не розумівся на травах і травами не лікував, тому вся народна медицина – знахарство і відунство було віднесене попами до негативного, шкідливого, “антибожого” ремесла…
Найбільш абсурдним прикладом використання християнського покарання, як “винагороди”, може служити рішення Московського Церковного Синоду: виколоти очі двом будівничим Бармі і Постнику за збудований у Москві Покровський собор (Храм Василя Блаженного). Московські архипопи вважали, що у винагороду за цей Храм будівничі отримали наперед “перепустку” до “Царства Божого”. Але, щоб ніхто не спокусив їх і матеріально не зміг заохотити побудувати такий же або кращий храм, московські попи передбачливо викололи їм очі. Вони на ділі скористалися порадою-наказом Ісуса (Марка, 9: 47).
По суті, в Новому заповіті вміщені набагато суворіші і практично нездійсненні “заповіді”, виконання яких можливе було лише в монастирях. Якщо в Старому заповіті заповідь “Не чини перелюбу!” (2М, 20: 14) не має чіткого правового окреслення чи тлумачення, то в Новому заповіті ця заповідь набула вже протиприродний і антилюдяний зміст:
“А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться з пожадливістю, той уже вчинив із нею ПЕРЕЛЮБ У СЕРЦІ СВОЇМ. Коли праве око твоє спокушає тебе, – ВИБЕРИ ЙОГО, і кинь від себе!..” (Матвія, 5: 27-29).
Хіба не зрозуміло, що виконання і дотримання цієї “заповіді” Ісуса призвело б до того, що по світу нині блукали б нікчемні залишки “справжніх” християн, осліплені, безрукі, безногі, неодружені, – “Це ті, хто не осквернився з жінками!” (Богослова, 15: 4). Бо як радить головний ідеолог християнства Павло:
“Добре б було чоловікові НЕ ДОТИКАТИСЯ ЖІНКИ. Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як я (неодружені).
Говорю неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як я (неодруженими). А коли розлучиться (жінка), хай зостанеться незаміжня…” (1Кор. 7: 1, 7-8, 11).
Звичайно це б привело до того, що поступово повимирали б усі ті народи, в яких християнству вдалося перемогти і вкорінитися остаточно. А на землях вимерлих і генетично послаблених народів “яхвообраним” (євреям) поселятися простіше; вони легко називають себе іменами вимерлих народів чи націй. Результати такої “перемоги” християнства можемо спостерігати з кожним роком все частіше і яскравіше. На міжнародних космополітичних зібраннях збираються переважно євреї всіх країн і держав, видаючи себе за представників різних націй і народів. А як же інакше? Увесь “християнський” світ змирився з двома головними національними ідеями євреїв, які поширюються через біблію і християнство: всі люди є нащадками першоєвреїв Адама і Єви, тобто є євреями і уся Земля подарована і обіцяна тільки євреям, а всі, хто в цьому має сумнів або заперечує – їх євреї називають “антисемітами”…
Отже, бачимо, як євреї через християнство виховували у всіх неєірейських народів монастирський спосіб життя, притупляли природне бажання продовжувати свій рід, щоб розчистити Землю для себе. В останній главі християнської Біблії, в Апокаліпсисі однозначно говориться про те, що під час “страшного суда” Яхве-Ісус знищить всі народи, “що говорять про себе, ніби вони юдеї, та ними не є, але вони – ЗБОРИЩЕ САТАНИ” (Богослова,2,8), а спасе лише “144 тисячі від усіх племен Ізраїлевих синів” (Богослова, 7: 4). Навіть у світовій релігії – християнстві чітко проглядається головна ідея юдаїзму – СПАСІННЯ ТІЛЬКИ ДЛЯ ЮДЕЇВ…
То ж доки ця злочинна для інших народів книга буде називатися “святою”? Невже не зрозуміло, для кого вона “свята”?..

Ще в 1888 році Ф. Нітше писав: “Юдеї своїми подальшими впливами настільки зіпсували людство, що ще й тепер християнин може бути антиюдеєм, не розуміючи того, що він (християнин) є ЛОГІЧНИМ ПРОДОВЖЕННЯМ ЮДАЇЗМУ. Нова поведінка, але не нова віра!” (Антихрист).

Читайте українську, святу Велесову Книгу, про українських Богів і рідні святині замість юродивої, брехливої і нелюдської жидівської біблії з її паскудними сіонами, єрусалимами, йорданами і пришелепкуватим бидлом-учнями Ісуса, які є прикладом зрадництва, дебілізму і психічних розладів!

Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d0%b2%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d1%81%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%b0-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d0%b4-%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%81%d0%b0-%d1%8f%d1%86%d0%b5%d0%bd%d0%ba/

Велесова Книга. Переклад Бориса Яценко

Найпрофесійніший переклад сучасною українською мовою.

«Велесова книга» – це народний епос, тобто збірка різноманітних творів, які були написані (чи записані) багато століть тому. Одного автора тут бути не може, оскільки усі ті історії, обряди, молитви та інші тексти записувались різними людьми і в різні часи. Якщо ви готові зануритись у прадавню історію, тоді пропонуємо читати  книгу «Велесова книга», народний епос українською мовою . Вважається, що це найперша пам’ятка української літератури, яка добре збереглась. А створена вона була ще до появи кирилиці. Велес є Богом творчості і скотарства у часи існування Київської Русі, і саме його іменем назвали цю книгу. Дослідники припускають, що написали її у 9-му столітті. Оригінальним матеріалом, на якому волхви записували тексти книги, були дерев’яні дощечки. Скільки їх могло бути тоді, невідомо, але до наших днів дійшло аж 38 штук. Це справжній скарб, який було знайдено у 1919 році на Харківщині. Сьогодні є можливість  замовити книгу «Велесова книга»   і можливість у сучасний спосіб торкнутись історії, дізнатись більше про походження слов’ян, їх побут і традиції, які існували у давнину. Це можливість краще пізнати самих себе.