На I Міжнародній Науково-Практичній Конференції «Current issues and prospects for the development of scientific research» / «Актуальні проблеми та перспективи розвитку наукових досліджень», яка відбулась 19-20 березня 2021 р. в Орлеані (Франція), було представлено результати дослідження науковця з України Завалія О.: «Гіпотетичне моделювання ритуальних практик трипільців в контексті спорудження «Небелівського Храму» (на основі археологічних даних та компаративістських досліджень)».
У ході даного дослідження були проаналізовані всі відомі факти пов’язанні з залишками та способом будівництва Небелівського Храму, які були відкриті в результаті археологічних розкопок у 2012 р. За розкопками Храму та його прилеглої території виявлені матеріальні сліди ритуальних практик, які розглянуті в даному дослідження. Виявлено, що вже на початкових етапах спорудження сакральної споруди виникали достатньо складні ритуальні заходи, ймовірно за участю духовної верстви населення чи своєрідних очільників роду. Повідомляється, що у самому центрі ритуального залу археологічна наука відкрила умовну яму / заглиблення з якої на самому початку будівництва «храмового комплексу» відбиралася глина для ритуального спорудження семи храмових вівтарів та подіуму, на якому зберігалося священне зерно. Для спорудження інших елементів Храму глина бралася поза межами сакральної структури. До того ж в умовному центрі / заглибленні центрального ритуального залу знайдено залишками червоної фарби – природної вохри, якою ймовірно обсипали умовний центр під час проведення якогось архаїчного ритуалу. Науковець Завалій О. доводить: «Подібна яма в центрі Небелівського Храму, з якої брали матеріал для облаштування головних елементів інтер’єру, зосереджує на собі певний психологічний аспект сприйняття композиційного центру, метафори ями-утроби, лона Матері Землі, з якої народжується «первинна духовна субстанція». Обсипання ями червоною вохрою додатково підсилює такий контекст. Храмова яма / заглиблення / западина / отвір (тощо) кодує центральну точку простору, центр світобудови, «пуп», з якого розвивається той найкоротший шлях до Бога (сакральна точка проникнення у Всесвіт). Саме через цей центр і проходить вертикальна вісь, яку в релігійній культурі заведено називати «Космічна Вісь», «Світова Вісь», «Пуп Землі», «Космічний Стовп», «Космічне Дерево». Також було помічено, що: «Вся відома інтер’єрна композиція Небелівського ритуального залу зводиться до центральної точки – ями, виокремлюючи її. Тим самим умовний центр залу з заглибленням, особливо виокремлюється стосовно інших інтер’єрних деталей, «підпорядковуючи» собі весь простір. Відкритий над цією центральною точкою храмовий дах пристосовує центральний символ до обміну з навколишнім світом… Весь масив інформації підказує, що в цьому місці був головний храмовий символ».
Далі науковець Завалій О. доводить: «Головний храмовий символ міг бути рослинного походження, який залишався самим собою, але водночас входив і в знакову систему трипільців. До того ж він мав визначати модель світу в міфологічних традиціях енеолітичного світу». Далі були представлені відомі керамічні копії Трипільських Храмів де у внутрішньому інтерєрному просторі біля вівтарів трипільці зображували символи священного Дерева, були наведені чисельні паралелі зі стародавнього світу де в центрі Храму росло священне Дерево [Відоме з храмів Месопотамії, храму Інанни в шумері, Храму Нингирсу (за іншими даними Храм Енінну) в Лагаші, зображено на священних сценах ассірійських барельєфів, відтворено на частині стели з Ур-Намму, відоме зі святилища Посейдона на Істмі (Коринфський перешийок), де в його самому центрі росла сосна, і т. д.]. Зазначається: «Умовний храмовий центр сакрального комплексу з Небелівки, відмічений заглибленням, не міг існувати без вираження його сакрального значення. З «Центра трипільської Землі» мав би постати значущий духовний символ, який би виразив результат складної міфо-релігійної системи двох начал (чоловічого й жіночого / небесного та земного) у видимому репрезенті живого взірця, який би походив від земної сфери й сягав ідеальної (небесної) сфери вічності. За нашими висновками, центр частково відкритого до небесної сфери ритуального залу був відмічений рослинним символом, скоріше за все «Деревом», яке в пізнішому міфо-поетичному комплексі індоєвропейських народів (і не тільки) отримало вираз «Світового Дерева» та його варіантів – «Дерево Життя», «Дерево Центру», «Небесне Дерево», «Шаманське Дерево», «Дерево Пізнання», «Космічне Дерево» і т. п. Оскільки «Дерево» не являється археологічним матеріалом, який можливо дослідити методами зазначеної науки, ми доводимо його методами філософського пізнання та релігієзнавчою реконструкцією. Ми всі маємо враховувати той факт, що «живий символ Храму» в своїх аналогіях з іншими давніми релігійними традиціями не є неповторним явищем» – підкреслює О. Завалій. Безумовно, важливим досягненням I Міжнародній Науково-Практичній Конференції в Орлеані є визнання ритуальних практик трипільців пов’язаних зі спорудженням сакрального комплексу. Ритуали побудови Небелівського Храму відтворюють акт «першотворення світу» (бо в самих різноманітних культурних контекстах ми виявляємо саме таку космогонічну схему) і були універсальним засобом відновлення духовної гармонії, повернення до того стану, що було на початку. Тому й центральним храмовим символом Небелівського комплексу постало живе «Дерево», «Світове Дерево», яке було на початку, до якого зверталися, як до образу знову народженого Космосу. «Дерево» забезпечувало рівневу градацію, відкриваючи сполучення між космічними рівнями (Земля і Небо / Мати й Батько) і роблячи можливим перехід онтологічного порядку, від одного священного до іншого. Символічним є те, що визнання на міжнародному рівні священних глибин Трипільського Храму пройшло якраз на велике астрономічне свято – день весняного рівнодення. Саме в цей день храмова споруда забезпечувала прохід по «сонячному коридору» світлоносної енергії до головного ритуального залу де знаходилося «рослинне Дитя Храму». Цей день вважався Новим Роком трипільців, бо ж з рівноденням починався новий період вегетативного рослинного життя, що для стародавніх землеробів набувало екзистенціального значення. В той же день 2021 р. в Києві в просторі ДЦ «Релігія Природи» реалізувався масштабний макетний експеримент пов’язаний з Небелівським Храмом. Макетна копія Небелівського Храму в масштабі 1 до 30 показала, що конструкція сакральної споруди дійсно була спроектована в такий спосіб, щоб під час річних сонячних рівнодень світло від вранішнього сонця потрапляло до головного ритуального залу. Більш того, пучок сонячних променів затримувався певний час на головному храмовому символі – святому Дереві (Світове Дерево в сучасному розумінні). Така містерія продовжувалася протягом семи днів, після чого вранішнє Сонце вже не потрапляло до Храму. Результати макетного експерименту представлені на YouTube каналі Духовного Об’єднання «Релігія Природи»: Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=EWZ9hO8BJEk – «Космічна літургія» Трипільського Храму: реконструкція на день сонячного рівнодення. Підсумовуючи наведене, можна сказати, що священність Природи та Космічна релігія стародавніх землеробів не втратила своєї актуальності й в сучасному світі – на чому наголосили учасники міжнародної конференції. В сучасному світі святість зашифрована в ритмах Космосу, як найкраще розкриває таємницю життя, яке неодмінно пов’язана ритмічним оновленням всього Всесвіту. Ось чому центральним символом Трипільського Храму було символічне живе Дерево, бо воно як найкраще пояснює Космічну циклічність, і, перш за все, його здатність до нескінченної регенерації.
Підготовано ДЦ «Релігія Природи»
Література, яка може Вас зацікавити. Замовити можна перейшовши за посиланням тієї книги, яка Вам сподобалась.
КРІР. БОЙОВЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНСЬКИХ ХАРАКТЕРНИКІВ. АНАТОЛІЙ КОНДРАТЬЄВ, СЕРГІЙ ГОРЕЛИШЕВ
СКАРБ НЕТЛІННИЙ. ІВАН ПРОСЯНИК
КОЗАК ХАРАКТЕРНИК АБО ТАЄМНА НАУКА ДІДА АРХИПА. ДЕНИС БОГУШ.
.Більше унікальних книг можна знайти завітавши в наш інтернет-магазин: https://www.sribnovit.com/shop/
