ЗА МАТЕРІАЛАМИ VIІ КОНГРЕСУ МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ РЕЛІГІЇ «РЕЛІГІЯ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ»
м. Тернопіль, 22–23 жовтня 2020 р.
Тези доповіді дослідника трипільської культури Завалія Олександра.
У 2012 р. поблизу села Небелівка Кіровоградської області була відкрита трипільська споруда, яка стала найбільшою в ареалі культурного комплексу Кукутень-Трипілля (1 200 м²) [1, с. 310]. Вчені визнали споруду Храмом [2, с. 231-233]. У 2015 році на ІІ Шанхайському всесвітньому археологічному конгресі це відкриття внесли до десятки найкращих у світі серед інших того самого профілю [7].
У 2019 р. науковці Даремського університету, які безпосередньо брали участь в розкопках «мегаспоруди» та самого трипільського поселення Небелівка, опублікували в Великій Британії роботу «The Pilgrimage Model for Trypillia Mega-Sites: The case of Nebelivka, Ukraine» / «Модель паломництва до трипільських мегасайтів: в ситуації з Небелівкою, Україна» [6]. А вже у 2020 р. британці спільно з німецькими колегами публікують монографію «Early Urbanism in Europe. The Trypillia Megasites of the Ukrainian Forest-Steppe» / «Ранній урбанізм у Європі. Трипільські мегапоселення українського лісостепу» [5] де вже розглядається модель паломництва до трипільських поселень Тальянки, Майданецьке та безпосередньо до найбільшої в усьому трипільському ареалі споруди на Небелівці. Тут простежені параметри паломницької моделі до Небелівки з відомих характеристик отриманих за результатами археологічних досліджень 2012-2014 рр.
В «паломницькій моделі» приділяється особлива увага початковому заселенню мису Небелівка стародавніми землеробами. Як одну з моделей розвитку регіону та сакрального заселення цієї землі науковці досліджують масштабну природну лісову пожежу, саме в цьому регіоні, яка очистила мис під мікрорайон для наступного будівництва [6, c. 6-7]. Місце, яке пройшло природне вогняне очищення, могло сприйматися «хранителями традицій», як майбутній центр паломництва у всій ойкумені роду де фактично й постав найбільший енеолітичний Храм Європи. Відтак, «Група ритуальних лідерів в Буго-Дніпровському межиріччі прийняла рішення обрати Небелівку місцем зустрічі для чогось більшого, ніж місцеве святкування – це центр паломництва… Ключовою діяльність було заселення мису Небелівка групою «хранителів територій», які організували управління лісовими угіддями і закупівлю ресурсів одночасно з переговорами з місцевими громадами щодо спільного виконання завдання по будівництву паломницького центру» [6, с. 17-18].
Планування та забудова «мегапоселення» Небелівка фактично було виконано таким чином, щоб забезпечити особливе виокремлення на місцевості храмового комплексу та організувати підходи до нього з чотирьох сторін світу. Згідно з просторовою моделлю паломництва за монографією «Early Urbanism in Europe. The Trypillia Megasites of the Ukrainian Forest-Steppe», поселення мало чотири головні входи, які співпадали з чотирма сторонами світу [5, p. 464], а сам Храм своїм центральним входом був спрямований точно на схід сонця. Таким чином можна простежити символ рівнобічного просторового хреста, в умовному просторовому центрі якого й перебував Храм. Символ «просторового / сонячного хреста» був достатньо поширений на ритуальній пластиці Кукутеть-Трипільського комплексу, та перейшов в індоєвропейський та слов’янський духовний світи як значущий релігійний символ. Ще академік Б. О. Рибаков прийшов до висновку, що чотиричасні трипільські орнаментальні композиції, були позначеннями саме географічних координат [4, с. 24-46; с. 13-39].
Просторова модель паломництва до найбільшого в енеолітичному світі Храму Трипільської культури
Паломницькі групи могли приїжджати до Центрального Храму в сезон до восьми (безсніжних) місяців в році з навколишніх поселень в радіусі 100 км від Небелівки. Ритуальні керівники різних трипільських громад могли почергово організовувати релігійні церемонії в Храмі.
Ідея паломництва, наголошують британці, – це підсвідоме вираження символічного порядку, який утримував разом групу Кукутень-Трипілля упродовж декількох тисячоліть на великих територіях. У своїх висновках науковці вбачають в «мегасайті» Небелівка центр паломництва трипільської етнокультурної групи, який був сформований для відчуття релігійної сили.
«Небелівка може бути цікавим прикладом ритуального, церемоніального або універсального місця збору», – говорить археолог Моніка Сміт, яка написала книгу «Міста. Перші 6000 років» [3]. «Це також особливий шлях до урбанізації», – підкреслює вона. А у прикінцевих висновках роботи «The Pilgrimage Model for Trypillia Mega-Sites: The case of Nebelivka, Ukraine» зазначається: «Паломницький центр Небелівка пропонував багато можливостей для існування, спорідненості, обміну та урочистих багатолюдних обідів [тризн] громадам» [6, с. 18].
ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА
- Відейко М., Бурдо Н. «Мегаструктура» – Храм на трипільському поселенні біля с. Небелівка // Культовий комплекс Кукутень-Трипілля та його сусіди. Збірка наукових праць. – Інститут археології НАН України, 2015. – 476 с.
- Відейко М. Ю. Етносоціальні трансформації у центральній та південно-східній Європі V-IV тис. до н.е.: дисертація на здобуття наук. ступеня доктора історичних наук: 07.00.005 / Михайло Юрійович Відейко. – К., 2015. – 462 с.
- Моніка Л. Сміт. Міста. Перші 6000 років. – КМ-БУКС, 2020 –272 с.
- Рибаков Б. Космогония и мифология земледельцев энеолита. Советская археология. – 1965, №1; №2.
- Early Urbanism in Europe. The Trypillia Megasites of the Ukrainian Forest-Steppe. – Published by De Gruyter Poland Ltd, Warsaw/Berlin, 2020 – 600 p.
- John Chapman & Bisserka Gaydarska. The Pilgrimage Model for Trypillia Mega-Sites: The case of Nebelivka, UKRAINE. – Durham, Great Britain, 2019. – 30 p.
- The Tripillia Mega-Sites Project. Early urbanism in prehistoric Europe?: the case of the Tripillia mega-sites. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://community.dur.ac.uk/j.c.chapman/tripillia/saf.awards/.
Література, яка може Вас зацікавити:
ВОЛХОВНИК: ПРАВОСЛОВ РІДНОЇ ВІРИ.
ВЕЛЕСОВА КНИГА. СЕРГІЙ ПІДДУБНИЙ.
ВЕЛИКИЙ КОД УКРАЇНИ – РУСІ. СЕРГІЙ ПІДДУБНИЙ.
ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ. ВОЛОДИМИР ШАЯН