Навчіть мене, рослини, зросту,
буяння, і кипіння, й хмелю.
Прасловом, наче зерном простим,
хай вцілю в суть, мов птаха трелем.
Навчить мене, рослини, тиші,
щоб став сильний, мов дужі ріки,
коли до сну їх приколише
луна неземної музики.
Навчить мене, рослини, щастя,
навчіть без скарги умирати!
Сприймаю Сонце, мов причастя,
хмільним молінням і стрільчатим.
Хай Сонце — Прабог всіх релігій —
золотопере й життєсійне,
благословить мій дім крилатий.
Накреслю взір його неземний,
святий, арійський знак таємний,
накреслю Свастику на хаті
і буду спати вже спокійний.
Автор: Богдан-Ігор Антонич
Література, яка може Вас зацікавити:
БІБЛІЙНИЙ ГЕНОЦИД АБО “НЕ ВБИВАЙ” ПО-ХРИСТИЯНСЬКИ. ПРОПОВІДНИК СВІТОЯР
СУПЕРКНИГА. СЦЕНАРІЙ КАТАСТРОФ. РУСЛАН МОРОЗОВСЬКИЙ
ПЕРВІСНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Л. Л. ЗАЛІЗНЯК
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСІ. МИКОЛА АРКАС
СВІТОГЛЯД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
ВОЛХОВНИК: ПРАВОСЛОВ РІДНОЇ ВІРИ.
УКРАЇНСЬКА МОВА – МОВА ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ. ПІДДУБНИЙ СЕРГІЙ
УКРАЇНСЬКЕ НАРОДОЗНАВСТВО. ГАЛИНА ЛОЗКО
ГЕНЕАЛОГІЯ БОГІВ ДАВНЬОЇ УКРАЇНИ. ВАЛЕРІЙ ВОЙТОВИЧ
РОДЕ НАШ КРАСНИЙ. ВІДУН РУВИТ.
