(Пісня із ПОЕМИ “ДЖУРОВІ БУВАЛЬЩИНИ”)

Окрай лісу та долини
Дві рясніють горобини.
Дві високі та розлогі
Кучерявий білий цвіт.
Та в одній плоди червоні
Мов вуста дівочі томні
А в другої грона чорні
Мов украли божий світ.

Дві біляві горобини
Як заручені дівчини
Виглядають своє щастя
Колисаються від мрій.
Та одній зустріти долю
Зачаровану любов`ю,
А друга пізнає болю,
Дні печальні та сумні.

Ой козацьке Дике Поле!
Або воля чи неволе,
Або правда або кривда
Горобини пишний цвіт.
Як незнана та дорога
Від батьківського порога.
Тільки шабля й віра в Бога –
Козаковий заповіт…

01.05.2016

Автор: Павло Браницький

Література, яка може Вас зацікавити:

КОЗАК ХАРАКТЕРНИК АБО ТАЄМНА НАУКА ДІДА АРХИПА.

ДЕНИС БОГУШ.

Книга «Козак-характерник, або таємна наука діда Архипа” – унікальна історія, яка описує магічну тисячолітню традицію, яка чудом збереглася на території сучасної України.

Ця наука яскраво проявилася у козацький період, під час захисту нашої землі від ворогів.
Сюжет книги розвивається навколо юнака, що проходить вишкіл у дідуся-характерника. Герою доведеться подолати п’ять серйозних випробувань та опанувати безліч характерницьких практик. Містичні історії розгортаються на теренах України. Центром сюжету стають реальні місця – капища, урвища, скелясті береги Дніпра…

Історія збагачена великою кількістю живих ілюстрацій та витримок зі щоденників діда Архипа.

ВЕЛЕСОВА КНИГА. ВОЛХОВНИК

“Велесова книга” — найдавніша літературно-історична пам’ятка прадавніх українців, єдина дерев’яна книжка, що не згоріла у вогнях інквізицій і дійшла до нашого часу.

ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ.

ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ.

Увага! Залишилася лише одна книга, тираж закінчився!

Фундаментальна «Історія запорізьких козаків» у трьох томах (СПб, 1892,1895,1897) стала підсумком багаторічної дослідницької роботи вченого, розпочатої іще в студентські роки. Безпосередній намір написати цей твір виник у Яворницького 1889 p., після видання двотомної праці «Запоріжжя у залишках старовини й переказах народу». Для її створення Дмитро Іванович використав такі фундаментальні видання документів як «Архив Юго-Западной России», «Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России», «Памятники, изданные временной комиссией», власні збірники, численні публікації окремих пам’яток і документів. Велику увагу присвятив історик наративним джерелам, починаючи від Геродота й закінчуючи своїм сучасником, нащадком запорожців Коржем. Особливою пошаною автора користуються літописи й хроніки давньоруські, козацькі, польські. Загалом бібліографія першого тому (першого видання) налічує 170 позицій. Іншим, не менш суттєвим джерелом «Історії запорізьких козаків» були неопу-бліковані документи з російських та українських архівів, бібліотек, приватних зібрань. Широко залучив автор до свого твору й праці своїх попередників — Г. Міллера, С. Соловйова, М. Маркевича, О. Рігельмана, А. Скальковського, П. Куліша, М. Максимовича, М. Костомарова, В. Антоновича й десятків інших. Велику групу джерел, які використав Д. І. Яворницький, становили матеріальні пам’ятки музейних і приватних колекцій, значний археологічний матеріал, здобутий під час численних експедицій. Величезного значення (особливо це помітно в першому томі) надавав автор фольклорно-етнографічним дослідженням регіону Запоріжжя, вивченню його топографії, топонімії, гідрографії, географії, ботаніки, зоології. Десятки разів обійшов він пішки всі землі Запорізьких вольностей, дослідив усі Січі, кілька разів ламав руки й ноги на порогах, ледь не загинув під час розкопок кургану — і все задля того, щоб відчути й збагнути героїчний дух історії, донести її до читача.