З язичницького циклу
Дайбожичі, Сварогови онуки,
що волю й славу мали за мету,
але терпіли сотні літ принуку
рабами зватися й молитися хресту…
Молились ми богам — чужим, жорстоким,
як милосердним, добрим і благим, —
чужою мовою, чужих пороків
позбути нас просили тих богів.
Раби чужинців — смерди та ізгої,
переродились ми на вахлаків —
були для всіх підніжками та гноєм,
харчами паразитів, хижаків…
І нам ніхто не йшов на допомогу,
хоч скільки б мали горя і тривог,
бо ми таки забули свого Бога
(а в кожного народу є свій Бог!).
Та ось упав на знівечене руно
колись нам Богом даної Землі
той зоряний полин стріли Перуна,
що був пересторогою в імлі
Дайбожичам — Свароговим онукам,
аби ми зрозуміли, хто ми є,
не йшли в раби до чужаків на муки,
а в ріднім краї дбали про своє.
Ми знов — нарід! І будемо довіку,
допоки світ, що сотворив Сварог:
на неба тлі Дажбог золотоликий
явився нам як предковічний Бог.
1986 – 1991 рр.
——-
*Із кн. “Українські псальми. Сатирична хроніка політичних подій у національно-духовному висвітленні” (Київ, “Гарт”, 1999 р. с. 61).
Автор: Гриць Гайовий.
Література, яка може Вас зацікавити:
БІБЛІЙНИЙ ГЕНОЦИД АБО “НЕ ВБИВАЙ” ПО-ХРИСТИЯНСЬКИ. ПРОПОВІДНИК СВІТОЯР
СУПЕРКНИГА. СЦЕНАРІЙ КАТАСТРОФ. РУСЛАН МОРОЗОВСЬКИЙ
ПЕРВІСНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Л. Л. ЗАЛІЗНЯК
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСІ. МИКОЛА АРКАС
СВІТОГЛЯД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
ВОЛХОВНИК: ПРАВОСЛОВ РІДНОЇ ВІРИ.
УКРАЇНСЬКА МОВА – МОВА ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ. ПІДДУБНИЙ СЕРГІЙ
УКРАЇНСЬКЕ НАРОДОЗНАВСТВО. ГАЛИНА ЛОЗКО
ГЕНЕАЛОГІЯ БОГІВ ДАВНЬОЇ УКРАЇНИ. ВАЛЕРІЙ ВОЙТОВИЧ
РОДЕ НАШ КРАСНИЙ. ВІДУН РУВИТ.
