Спадщина Трипільської цивілізації: можливості та перспективи для релігійного майбутнього України.

За матеріалами міжнародного спец-проекту «Психологія становлення політичних цінностей крізь призму історичної пам’яті»

м. Київ, 29 жовтня 2020 р.

Доповідь дослідника трипільської культури Олександра Завалія (Київ).

               Трипілля – це найбільш «довгоживучий» доісторичний цивілізаційний організм в Європі, який проіснував близько трьох тисячоліть, починаючи з 5 500 р. до н.е. й переходячи в нову історичну фазу десь у 2 700 р. до н.е. Це одночасно й одне з найбільших на свій час людських об’єднань. За весь час існування їх налічується до 2 мільйонів осіб [5].

        На території України відкрито близько 2 300 місць стародавніх поселень трипільців в 19 областях України. Ці поселення були достатньо великими, займаючи площу від 3 до 450 гектарів чорноземної землі, демонструючи стабільне концентрично-колоподібне планування з незабудованими центрами. Територія трипільської ойкумени займала 250 000 км² [8, c. 25], що в порівнянні з сучасним світом більше території Великої Британії (242 495 км²). У трипільських протомістах могли проживати одночасно від 5 до 20 тисяч людей. На сьогодні  «трипільські мегасайти» (за визначенням Даремського університету) знаходяться в центрі дебатів з приводу виникнення урбанізму в доісторичній Євразії [8, c. 533]. «Не будемо тішити себе ілюзіями: На всьому євразійському континенті в 5-4 тисячолітті до нашої ери Трипільські «мегасайти» були абсолютно унікальним явищем за своїми розмірами та масштабами… Ми не повинні забувати про безпрецедентну природу Трипілля – ніколи не бачену в євразійській предісторії» [8, c. 60, 65] – зазначають британсько-німецькі вчені в монографії «Early Urbanism in Europe. The Trypillia Megasites of the Ukrainian Forest-Steppe» / «Ранній урбанізм у Європі. Трипільські мегапоселення українського лісостепу». Нині вже важко знайти людину, яка б нічого не чула про Трипілля, а сучасні вчені все частіше звертаються до цивілізаційних процесів величезного доісторичного народу з самого центру Європи. 

        Одними з найцікавіших трипільських тем є релігія, астрономія та космологія, календар, соціальна організація, етнічні та мовні особливості, процеси урбанізації, торгівля та обмінні операції, впливи на Природу, походження і занепад культури та визначення їх можливих нащадків. 

        За останнє десятиліття в дослідженнях трипільської етнокультурної спільноти відбулися революційні результати. Українські терени зберігали в собі Храми Трипільської культури, перший з яких був відкритий на поселенні Небелівка у 2012 р. і відразу став найбільшим та найскладнішим відомим храмовим комплексом території енеолітичної Європи [2, с. 231-233], [7, c. 70]. У 2016 р. під час польових розкопок трипільського протоміста Майданецьке були зроблені додаткові магнітні зйомки місцевості, після чого було виявлено одразу три храмові забудови [6]. Про знахідку повідомив український археолог Михайло Відейко. Він же з групою археологів розкопав Трипільський Храм неподалік села Копачів Обухівського району, Київської області [1]. В Тальянках – найбільшому протомісті неолітичної Європи та всього культурного комплексу Кукутень – Трипілля, геомагнітна зйомка показала в самому центрі поселення колоподібну структуру, яку попередньо віднесли до храмової забудови [3]. Досі об’єкт чекає на свої розкопки. Магнітні дослідження на трипільських поселеннях Мошурів, Тальне 3, Смагліеві Берега, Війтівка, Глибочок, Доброводи, Тростянчик, Тальянки, відкрили низку величезних споруд, які за попередньою оцінкою являються Храмами [4]. Відтак, на сьогодні в Україні розкопано щонайменше п’ять трипільських храмових комплексів, зафіксовано ще не менше восьми сакральних об’єктів і накопичення матеріалів постійно продовжується.

        Пам’ятаючи афоризм Дж. Фрезера про те, що вся культура походить з Храму, ми вважаємо, що перспективи відкритого духовного пласту, який не можливо ні підробити, ні переписати, для України та всього цивілізаційного світу є непересічними.    

        Моральні норми трипільської релігії відображають насамперед цінності землеробського етносу, з якого й постав українській народ. Це культи, які формують святість Всесвіту, навколишнього середовища, Неба з Землею, формують екологічне мислення та відповідну поведінку: культ Космічного обертання, культ Батька Неба з Матір’ю Землею, які поєднанні священним шлюбом, культ Дерева, тварин, культ Храму як точки дотику зі Всесвітом.                                                   

          Відродження Космічно-Природної релігійної культури в умовах глобальної екологічної кризи може бути неодмінною запорукою морального й духовного оновлення. Відкриття «незнаного віровчення» глибиною в 7 тисячоліть, повинно стати для європейської цивілізації XXI ст. тим самим, чим для минулих століть стало відкриття відичної культури.            

        В такому стані справ Україна може постати колискою найдавнішої організованої природної релігії світу, колискою нового світла Божої правди, після безконечних терпіннь та знущань. Це може забезпечити етнічну спільність і індивідуальність, стабільність народів, які походять від індоєвропейського кореня і не тільки.     

        Чи зможе народ виплекати еліту, яка інтелектуально осилить прадавні загадки та зуміє прокласти шлях до нового Храму, звести його зі спадщини та устремлінь? Питання майбутнього, а можливості та перспективи від своїх далеких предків українці вже отримали.  

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

1. Археолог розповів про унікальний трипільський храм на Обухівщині. [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: https://obukhiv.info/categories/archive/arkheolog-rozpoviv-pro-unikalnii-tripilskii-khram-na-obukhivshchini/ 
2. Відейко М. Ю. Етносоціальні трансформації у центральній та південно-східній Європі V-IV тис. до н.е.: дисертація на здобуття наук. ступеня доктора історичних наук: 07.00.005 / Михайло Юрійович Відейко. – К., 2015. – 462 с.
3. Відейко М. Лекція для програми “Суспільний університет” 18.05.2016 / [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: https://www.youtube.com/watch?v=N5yB3gLOIL0&feature=youtu.be
4. Завалій О. Найдавніші трипільські храмові комплекси України. [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: https://spadok.org.ua/trypilska-kultura/naydavnishi-trypilski-khramovi-kompleksy-ukrayiny  
5. Трипільська культура. [Електронний ресурс]. Режим доступа: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0#cite_note-1 
6. Трипільські розкопки в с. Майданецьке / [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: https://www.youtube.com/watch?v=McVDcYc_WwY&feature=emb_title
7. Cucuteni and ancient Europe. The collection of scientific works № 414. – Kyiv, 2016. – 134 p.
8. Early Urbanism in Europe. The Trypillia Megasites of the Ukrainian Forest-Steppe. – Published by De Gruyter Poland Ltd, Warsaw/Berlin, 2020 – 600 p.

Література, яка може Вас зацікавити:

ВЕЛЕСОВА КНИГА. СЕРГІЙ ПІДДУБНИЙ.

УКРАЇНСЬКІ МАГІЧНІ ЗАМОВЛЯННЯ

МОЛИТВА ДО ДАЖБОГА.