Ні! Не тропар і не псалом! Не молитви, не плач до неба, — Свячений ніж, стиснутий злом, Свячений ніж — оце нам треба!.. В жорстоку, хижу ніч життя, В оцю страшну, страсну годину, — Здуши гадюку почуття, Забий, забий в собі людину! Дивись, крізь язики заграв Встає пожар, як Гонта, ярий, І морок ночі розідрав Міліоновий галас: Кари! Катуй, ґвалтуй хижацький схід! Жени орду в азійську далеч! На спів осінніх панахид Злетиться знову хижа галич… І вкриє стерво вражих тіл, І їй жахливій тиші ночі Накаже грізний Азраїл Ворожі видзьобати очі. Автор: Євген Маланюк |