Запрошення на свято 🌌 Що: ВЕЛЕСОВА НІЧ – ДІДИ 🌌 Де: Голосіївський ліс 🌌Коли: 30 жовтня 14:00 Центральний вхід в ВДНГ (колонада)

Точки зброру:
1) 14.00 – Центральний вхід в ВДНГ (колонада)
https://maps.app.goo.gl/uX8KU8a2e4NSKawy5

2) для тих, хто бажає їхати на авто –
кінець вул. Полковника Потєхіна
https://maps.app.goo.gl/hGkjgmCoPdPH6Kiu8

Запрошені гості:
Михайло Гречкин

Інфо:
🌌🌠🌙Велесова Ніч – язичницьке свято, центральним персонажем у якому виступає Бог Велес. Відзначається у ніч з 31 жовтня на 1 листопада.
Існує легенда, що у цей час Чорнобог отримує владу від Білобога; Велес же, знаходячись у двох вимірах, максимально зближує між собою два світи — живих та мертвих.
Головним персонажем свята є Велес — язичницький Бог мистецтва, достатку, а також покровитель усього живого. За значимістю серед давніх слов’ян він знаходився на одному рівні з Перуном.

У Велесову ніч, за повір’ями, максимально зближуються між собою два світи — живих та померлих.

Одним із атрибутів святкування Велесової ночі є багаття, яке розпалюється на найвищій частині певної місцевості; стрибки через нього є однією з традицій свята. Для очищення душі й тіла практикується також ходіння по розпеченому вугіллю. Перед початком ночі члени родини сідають за стіл; під час вечері прийнято символічно частувати родичів, що померли (для цього з настанням ночі на подвір’ї розміщують посуд з їжею зі столу), та згадувати їх у позитивному контексті. Говорити можна лише про них. Завершується вечеря словами: «Прощайте, Діди, йдіть, з собою (біду, хворобу, тощо) заберіть, нас довго чекайте…». Існує повір’я, що душі померлих у Велесову ніч матеріалізовуються; для того, щоби вони знайшли шлях до своєї домівки, на підвіконні запалюється свічка.

Організатори:
ТУР – Товариство Українських Рідновірів;
громада Древо Роду;
ТРІЙЦЯ;
Об’єднання язичників “Рідна Віра”.

Свято проводить: Жрець Вогнеслав

Обов’язково ознайомтеся з Організаційною інформацією та Правилами перебування на святі —
Треба мати:
1) Одяг – вишиванки або одяг з природних тканин. (по можливості)
2) Братчина – візьміть ту їжу, котрою бажаєте ділитись, й самі їсти. (в холодну пору беріть багато чаю)
3) Одноразовий посуд та скатертини, для братчини.

Правила поводження на святі, будуть оголошені перед святкуванням.

Інформаційні партнери:
Сайт “Інтелект Нації” – https://intelektnacii.top/
Сайт “Срібновіт” – https://sribnovit.com/
Україноцентризм.

Зв’язок:
Костянтин Козак Новаленко (066) 573-01-08 та (063) 299-2418

Будемо раді бачити вас на нашому святі 🙂

https://fb.me/e/2BZniL9DT

50°22’47.7″N 30°28’38.7″E · Holosiivs’kyi district, Kiev, Ukraine, 02000
google.com

Нас можна читати у Твіттері: https://twitter.com/Nwrq6rwLYVxnfJq

Книги, які можна замовити тут:

КОД УКРАЇНИ-РУСІ. СЕРГІЙ ПІДДУБНИЙ

Це про книжки С. Піддубного пишуть, що одна сенсація наздоганяє іншу. Найнеймовірніші, найдивовижніші з них — вельми аргументовані спростування наявних у світовій історіографії поглядів на місце розташування тих чи інших історичних пам яток далекої минувшини. Уперше в українській історіографії автор докладно розглядає давньоукраїнські основи — Богів, героїв, племена, держави, мову, дохристиянську релігійну систему наших Предків. До дослідження залучено широкий пласт літератури: Влескнигу, праці Геродота, Гомера, Гесіода, Біблію і багато інших джерел. Доводи та висновки автора ґрунтуються також на численних світлинах артефактів, пам яток, святилищ, мапах тощо. Для широкого загалу.

ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ. ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ.

Фундаментальна «Історія запорізьких козаків» у трьох томах (СПб, 1892,1895,1897) стала підсумком багаторічної дослідницької роботи вченого, розпочатої іще в студентські роки. Безпосередній намір написати цей твір виник у Яворницького 1889 p., після видання двотомної праці «Запоріжжя у залишках старовини й переказах народу». Для її створення Дмитро Іванович використав такі фундаментальні видання документів як «Архив Юго-Западной России», «Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России», «Памятники, изданные временной комиссией», власні збірники, численні публікації окремих пам’яток і документів. Велику увагу присвятив історик наративним джерелам, починаючи від Геродота й закінчуючи своїм сучасником, нащадком запорожців Коржем. Особливою пошаною автора користуються літописи й хроніки давньоруські, козацькі, польські. Загалом бібліографія першого тому (першого видання) налічує 170 позицій. Іншим, не менш суттєвим джерелом «Історії запорізьких козаків» були неопу-бліковані документи з російських та українських архівів, бібліотек, приватних зібрань. Широко залучив автор до свого твору й праці своїх попередників — Г. Міллера, С. Соловйова, М. Маркевича, О. Рігельмана, А. Скальковського, П. Куліша, М. Максимовича, М. Костомарова, В. Антоновича й десятків інших. Велику групу джерел, які використав Д. І. Яворницький, становили матеріальні пам’ятки музейних і приватних колекцій, значний археологічний матеріал, здобутий під час численних експедицій. Величезного значення (особливо це помітно в першому томі) надавав автор фольклорно-етнографічним дослідженням регіону Запоріжжя, вивченню його топографії, топонімії, гідрографії, географії, ботаніки, зоології. Десятки разів обійшов він пішки всі землі Запорізьких вольностей, дослідив усі Січі, кілька разів ламав руки й ноги на порогах, ледь не загинув під час розкопок кургану — і все задля того, щоб відчути й збагнути героїчний дух історії, донести її до читача.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОЗАЦТВА. ЛИЦАРІ СОНЦЯ. ОЛЕКСАНДР СЕРЕДЮК.

У лицарському поклоні перед портретом українського козака, що експонується в Музеї Історії сільського господарства Волині, шанобливо схилив голову гість з далекої Японії – Шихан Масахіко Танака. Що змусило знаменитого спортсмена (чорний пояс 8-й DAN) стати на коліїю перед образом січовика?

Відповідь на це та ряд інших запитань дає книга. Хто такі козаки? Які їх звичаї і обряди? Яке було їх військове і бойове мистецтво? Йдеться не тільки про виховання й підготовку козака-воїна та відродження його в незалежній Україні, а й особливої касти – характерників. Автор аргументовано доводить, що «козак – не пияк».

Розкриваються утаємничені сторінки козаччини, чого немає у поважних узагальнюючих виданнях з історії України. Книга відрізняється розкутістю думок, оригінальністю поглядів, цікавістю викладу і стане добрим помічником не лише для учнів і студентів, викладачів-істориків, а й для широкого кола читачів, хто забажає «вичавити із себе раба».

Так як з відродженням козацтва – відродиться і Україна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Share via
Copy link
Powered by Social Snap