Над обрієм й сонце криваве, Десь ворон голодний кричить. – Веди нас у бій, Святославе, Окропимо кров'ю мечі! Тут скрегіт заліза об лати Над степом тривожно летить. – Ми зможем хозарів здолати. За мною, дружино, ідіть! Не маймо страху, ні пощади До всіх воріженьків Русі, Їм голови будем стинати –...
Чорт
Найпопулярнішим персонажем української демонології є чорт. Етимологію цієї назви виводять від слів ‘короткий’, ‘рубати, різати’, ‘той, що риє’ та ін. Побутує й низка інших назв: диявол, люципер, біс, сатана, біда, мара, дідько, дітко, злий, лихий, лихач, нилапий, рогатий, куций; той, з ріжками; хвостатий, пунькатий, лукавий, нечистий, немитий, недобрий, нечиста сила, чорний, щезник;...
Мавки
На значному обширі українських земель побутують уявлення про персонажів, загальновідомих під назвою мавки, чи нявки. Це насамперед традиція Карпат, а також Поділля, історико-етнографічної Волині. По суті, мавки в багатьох аспектах є майже аналогами русалок. Водночас низкою ознак вони подібні, а нерідко й майже тотожні іншим демонологічним жіночим персонажам: майкам, лісним, бісицям, богиням, мамунам та ін....
Русалки
На світлині "Русалки" , автор Тарас Шевченко Уявлення про русалок (росалка, русавка, цимбавка та ін., також той русалка, русалім, русал) поширені на більшості території України. Найрозвиненіші вони на Поліссі, у Карпатах трапляються лише спорадично. Русалкам присвячена низка ґрунтовних наукових досліджень. Серед найзмістовніших можна відзначити праці Дмитра Зеленіна,[992] Казимира Мошинського,[993] Людмили Виноградової,[994] Корнелія Кутельмаха.[995] Деякі дослідники пов’язують назви русалка і Русальний тиждень (це...
Домовик
Домашні духи є одними з найпопулярніших демонічних істот в українців. Залежно від регіону це зазвичай годованець чи домовик. Також до поняття домашніх духів із різною інтенсивністю виразно тяжіють уявлення про ласку та вужа. Відомості про годованця й домовика іноді майже тотожні. Відрізняє їх насамперед походження, хоча не лише воно. Годованець як «дух-збагачувач» (чи...
Русалії
РУСАЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ У РІДНІЙ ВІРІ У всіх слов’янських народів ще за давніх часів Русальний тиждень (інші назви — Зелений Тиждень, Розигри, Розгулі, Граний Тиждень та ін.) святкували переважно в один і той же час — коли пробуджувалася вегетативна сила Землі-Матінки, час квітування та буяння зелені, перших весняних трав, сходів жита. Цією тонкою, природною та водночас...
Травневі свята наших Предків
29 квітня – 5 травня — Русалії — Русальний тиждень (сьомий тиждень після Великодня Дажбожого). Протягом цього тижня жінки розвішують на деревах шматки полотна як жертви Русалкам (або Мокоші), дівчата плетуть для них вінки, кидають на воду разом з пахучим зіллям (лепехою, полином, любистком, м’ятою, шовковою травою та ін.) Це не стільки обереги, як дарунки...
Слава Роду і Рідним Богам!!!
Слава Роду і Рідним Богам!!! Слава Роду,звучить, Люди славлять Богів, А до Сонця підняті долоні. Віра Рідна душі, що згубить не змогли, Автентично проснеться з народом. Розуміння єднання природи й людей Оживе із новими знаннями. Дорожити сім'єю і Рід прославлять, У родині найперше із правил. Богів Прави шануй, Обереги згадай....
Наші справжні імена
Слов`яни ,,стали славними від славлення Богів,,- так пояснюється етнонім ( назваетносу народу) у Велесовій книзі. Це загальна назва для багатьох сучасних націй які походять від давніх слов`янських племен і народів. Серед власних імен людей (окремих представників слов'ян) збереглося найбільше з основою на Слав-: Святослав,Мирослав, Ярослав, Мстислав, Вячеслав,Слава, Славомир. Це також...
23 КВІТНЯ – СВЯТО БОГА ЯРИЛА
ДЕ ЯРИЛО ХОДИТЬ, ТАМ ЖИТО РОДИТЬ! Об'єднання Рідновірів України щороку 23 квітня відзначає Ярилові Святки. Вперше після тисячолітньої перерви це свято було проведено в 1995 р. у Відрадненському парку столиці, про що тоді з подивом повідомляли Київські газети. Нині ж повернення багатьох народів до рідної віри стало вже цілком очевидним...