Козак, якому приписували надприродні здібності (заклинання куль, дар ясновидіння). Займалися ворожінням і народною медициною. Ймовірно, походили від язичницьких волхвів, яких переслідування з боку християн змусили тікати на степи.
У народній пам’яті характерник не був просто людиною – він був явищем. Він не жив лише по один бік світу. Стояв на межі – між сном і явью, життям і смертю, розумом і таємницею.
Він не був лише воїном. Був ясновидцем, чаклуном, охоронцем прадавньої сили. Народ його шанував, вороги боялися, а впливові – не розуміли.
Старе прислів’я говорило: «Простого козака у бою не видно, а характеру не доженеш і в розумі».
Одна з найдавніших легенд розповідає, що характерник умів «зникати з очей». Він не ставав невидимим фізично – але його присутність вислизала з людського сприйняття.
Він міг увійти в табір ворога, взяти шаблю з намету з провіантом і вийти так, що жоден пес не залаяв. Мистецтво це полягало в глибокій концентрації, молитві та закляттях, що пересували його присутність на інший рівень буття.
А потім було «небійство»:
Той, хто лежав у могилі три дні, повертався перетвореним.
Його вже не брали кулі, вогонь не палив. Він пройшов смерть, щоб народитися безсмертним. Це був ритуал перетворення: людина померла – встав характер.
Його дух ставав твердим як сталь, а тіло – відбивало удари як скеля під дощем.
Говорили, що він умів викликати дощ, щоб загасити палаючий степ, або розігнати бурю, щоб врятувати загін.
Він знав мову вітру, трав і вогню. Міг «запалити шаблю» – не фізичним вогнем, а силою, що палала душу ворога.
Боровся не люттю, а наміром. Ударяв раз – і світ змінювався.
Люди шепотіли, що він умів ходити по воді, не змочивши чобіт, або зникати під водою на годину і виринати як риба. Природа не була перешкодою – вона була союзником.
Птахи сідали йому на плече, вовк не атакував, а коні самі підходили, відчуваючи, що мають справу з кимось, хто знає мову первісних речей.
Хоча вони володіли надлюдськими здібностями, характерники не прагнули слави. Служили Січі, людям, світу. Не були егоїстичними магами – були охоронцями рівноваги.
Вони знали, що справжня сила – це відповідальність, а будь-яке втручання в порядок речей має свою ціну.
Лікували не лише тіло, але й душу. Трави, шепіт, молитва, дотик – це була алхімія духу.
Жили довго, бо не жили для себе.
Дехто казав, що вони зовсім не помирали – лише відходили у простір між світами, звідки часом поверталися, коли були потрібні.
Якості характерника не обмежувалися закляттями та трюками.
Справжня сила народжувалася з внутрішньої цілісності – з життя в гармонії з природою, предками та самим собою.
Вони не підкорювали світ.
Вони його розуміли.
А це сила більша за імперії.
«Характерник», Яцек Пєкара
Книга, яку можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/krir-boyove-mystetstvo-ukrayins%ca%b9kykh-kha/
КРІР. БОЙОВЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНСЬКИХ ХАРАКТЕРНИКІВ. АНАТОЛІЙ КОНДРАТЬЄВ, СЕРГІЙ ГОРЕЛИШЕВ
Ця книга побачила світ у 2009 році під видавництвом “Схід Захід”. Наразі пропонується її друге видання через сплеск попиту в Україні на видання літератури національного спрямування. Як сказано в анотації до книги — ця книга є посібником з психофізичної підготовки Воїна, лицаря, характерника. Розрахована на духовно підготовлену та національно спрямовану особу — Воїна-єдиноборця. Може бути корисною для підготовки солдат аеромобільних військ, ЗМОП, підрозділів антитерористичного напрямку, студентів вищих курсів спортивних, психологічних та педагогічних факультетів, спеціалістів та вчених з національно спрямованих духовних та фізичних практик, вчителів національних шкіл та університетів.
Ця книга має 21 розділ з епіграфами, в яких описується:
1. Духовна парадигма Руси-України: Від темряви до світла веди мене, Від невігластва до знань веди мене, Від смерті до безсмертя, веди мене (Відична мантра)
2. Ставлення до смерті: А загиблому на полі бою, Перуниця дає воду живу попити, і попивши її, , йде (той) до Сварги, На коні білому. І там Перуниця їх зустрічає, і веде до благ своїх, до палат своїх, і там пробудуть вони якийсь час і дістануть тіло нове (Велесова Книга. д.26)
3.Символи, знаки, карби Руси-України: Тлумачення символів є дверима, котрі відчиняються у Великуе Все, тобто — це шлях, що веде до абсолютного світла через лабіринт темних підвалів нашої індивідуальности. (Рене Генон).
4. Козацтво України: Українські Дажбожі Роди, Ви чар волі, загадка віків. Од вас мудрість черпали Народи Європейських долин і пісків (Лев Силенко).
5. Козацький одяг та магія символу: Писанки з мережками Стали обережками В них чаклунь записана Зло вбиває списами (В. Скуратівський).
6. Харчування: (Про вегетаріанство).
7. Мистецтво бути воїном: Предки наші ввійшли в історію як плем’я вояків-завойовників. Зі своєї прабатьківщини, із безмежних пущ східної Європи, вони порозходилися на всі сторони, попромощували дороги серед нетрів та драговиння, опанували великі ріки, ввірвалися у степи (Іван Тиктор).
8. Шляхи до характерницького мистецтва: Воїн є неприступним мисливцем за силою. Досягнувши успіхів у цій справі, він стає людиною Знання (Дон-Хуан Матос).
9. Бойовий транс: Справжні знання варто переживати своїм внутрішнім Я. Виходячи з того, що внутрішня сутність кожної особи є унікальною, знання не можна отримати говорячи про них (Теун Марез).
10. Про війну та воїнів: “Так говорив Заратустра” (Фрідріх Ніцше).
11. Щит Ясуня: Співпраця зі своїм внутрішнім богом — Вищим Я.
12. Козацькі Відичні практики: Комплекс козацьких відичних практик.
13. Бойові напрацювання: Крір — це Знання.
14. Знахарські практики: Про енергетичні центри характерника, ліки та мудри і як їх задіяти.
15. Схід-справа тонка, або чому європейцю не слід займатися східними єдиноборствами: Типи енергетики людини і як вони працюють.
16. Здоров’я і спорт: Про віруси усвідомлення та як їх побороти.
17. Сонячний календар свят як звичаєвий спосіб життя: Національний Звичай та характерництво.
18. Бути характерником: Характерник — це Вчений.
19. Етика характерника: Характерник — це Людина.
20. Заповіді характерника: Реконструйовані заповіді.
21. Бібліографія: Посилання на джерела.
Слово Крір, як і санскритське слово Крія у наші прамові означало дію, котра здійснюється з ПОВНИМ УСВІДОМЛЕННЯМ. Особи, котрі практикували Крійя-йогу (Крір, характерництво) осягали Єдности і цим досягали фізичного безсмертя.
